За допомогою сну організм захищається від стресів, хвилювань, а також намагається відновитися. Тобто сон є немовби «охоронцем» людської нервової системи. Сон, власне кажучи, і залежить від того, наскільки здорова нервова система. Часто люди не можуть спокійно заснути, коли вони відчувають радість або горе. Тоді в корі мозку з'являється стійке вогнище збудження, і людина не може спати. Якщо ж їй все-таки вдається заснути, то вогнище збудження часто буде пов'язане з уявною роботою, яка була розпочата ще вдень. Й уві сні людину турбуватимуть ті ж проблеми, причому завдяки тому, що в цей час немає сторонніх подразників, їх можна вирішити набагато ефективніше.

Швидкий і повільний сон. Сновидіння

У людини, яка спить, розслаблюються м'язи, її дихання вирівнюється, пульс сповільнюється. Людина спить, спить спокійно. Ця фаза сну вченими названа повільним сном. Як тільки в людини підвищується тиск, дихання стає прискореним, закриті очі видають швидкий рух очних яблук, то можна зрозуміти, що людина перейшла у фазу швидкого сну. Іноді трапляється, що люди розмовляють під час сновидінь. Тварини під час цієї фази можуть посмикувати лапами, ворушити вухами, хвостом і, не відкриваючи повіки, рухати очима.

Цікаво, що амфібії й рептилії не мають поділу сну на повільну й швидку фази Птахи ж можуть бачити сновидіння всього 5 — 15 секунд - такою є в них тривалість фази швидкого сну. Людина змогла побачити найдовше сновидіння протягом 2 годин 23 хвилин. Протягом цього часу снилися сни добровольцеві, який погодився на участь в експерименті, під час якого його протягом довгого часу позбавляли можливості бачити сновидіння.

Під час чергових досліджень кішкам намагалися не давати бачити сни, не забороняючи засинати. І помітили дивну особливість: у кішок почали виникати галюцинації. Зненацька вони могли побігти за уявлюваким предметом. Такою ж була реакція й у людей. Учені зауважили, шо при цьому страждала І пам'ять. Тоді дослідники припустили, шо, дивлячись сни, люди немов проживають ті ситуації, які виникали або можуть у них виникнути. Це трапляється аналогічно до того, як маленькі діти «програють» під час своїх ігор реальні ситуації, відкладаючи їх у пам'яті У дітей 10—15 років частка швидкого сну набагато більша, ніж у дорослих людей. До речі, у немовлят присутня тільки фаза швидкого сну.

Іноді може виникнути така ситуація· запитавши у своїх знайомих про їхні сновидіння, ви чуєте приголомшливу відповідь. «Я ніколи не бачу снів» \ле це просто неможливо. Вчені уважно стежили за людиною, яка заснула. Помітивши, що в досліджуваного наступив швидкий сон, його відразу виводили з цього стану. Людині ставили запитання: які сновидіння вона бачила? Людина, що пробудилася, обов'язково описувала своє сновидіння. І це не поодинокий випадок. Після довгих спостережень за всіма людьми, які спали й пробудилися, вчені дійшли висновку, що в них усіх під час сну є які-небудь відчуття. У багатьох прискорювалося дихання, змінювався ритм серцевих імпульсів, починали рухатися руки, ноги, очі і навіть м'язи обличчя. Учені допустили, що людина в цей час може бачити сновидіння. Згодом це було підтверджено.

Якщо ж досліджувану людину будили під час фази повільного сну, то вона намагалася усіх запевнити, що ніяких сновидінь у неї не було. А вона просто їх забула за той час, поки продовжувався повільний сон.

Ученими встановлено, що фаза повільного сну триває приблизно 60—90 хвилин, змінюючись 10-хвилинною фазою швидкого сну. Загалом доросла людина спить близько 6—8 годин. Виходить, що протягом ночі кілька разів змінюються фази швидкого й повільного сну. Отже, людина бачить чотири-п'ять сновидінь.

Відомо, що сновидіння виникають у людини постійно. Саме це навело вчених на думку про те, що сновидіння необхідні живому організмові. Дослідники вирішили з'ясувати, що відбуватиметься, якщо людина перестане бачити сни. * Для цього експерименту були вибрані сотні добровольців, їх випробували, позбавивши можливості бачити сни. У результаті сновидіння почали виникати частіше. Виходило, що фаза швидкого сну наставала через менші проміжки. Люди, не маючи можливості побачити сни, почали виявляти нервозність, без причини лякатися, у них виникало незрозуміле почуття тривоги, схвильованості. Коли ж учені дали їм можливість знаходитися у фазі швидкого сну, то вона була набагато триваліша в порівнянні зі звичайною. Здавалося, що організм вирішив надолужити втрачене. У підсумку дослідники зробили висновок: наші сни — це та ж сама робота нашого мозку, яка так само необхідна йому, як і будь-яка інша інтелектуальна діяльність. Під час сну зі сновидіннями організм перебуває в особливому стані, але мозок не припиняє своєї інтенсивної роботи. Однак слід зауважити, що така робота має зовсім Іншу організацію і немовби вкрита завісою

таємниці. Зрозуміло одне: тепер ніхто не може сумніватися в тому, що мозок під час сну також працює.

Сновидіння можуть відбивати захворювання, яке тільки зароджується І яке лікар поки ще не може продіагностувати. І в цьому немає абсолютно ніякої містики. Підтвердження можна знайти хоча б у тому, що поява таких снів за часом практично повністю збігається з прихованим періодом захворювання Мозок здатен не тільки відчувати всі, навіть непомітні, процеси, що протікають в організмі людини, але й може оцінити, що відбувається, змоделюваги найбільш ймовірний підсумок ситуації. Одержавши від органа, що вимагає лікування, ледь вловимий сигнал, мозок намагається відтворити повну картину, яку ми можемо спостерігати як сон. Наприклад, при хворобах серця часто виникають кошмари, переслідує