ще питаєте, чому державні справи в такому занепаді!?». Його виклад був ясний, фрази в промовах, як правило, короткі. Порівняння й метафори посилювали враження від його виступів. Відомо, що на Демосфенових промовах вчилися не тільки оратори багатьох поколінь у Греції, а й пізніше в Римі. Його про-мови брав за зразок один з найславетніших римських ора-торів — Ціцерон, цінуючи їх силу, а виступам Ціцерона, як відомо, притаманне розмаїття виражальних засобів.
У республіканському Римі політичне й судове оратор-ське мистецтво мало таке ж велике практичне значення, як і в Греції. Врочиста риторика культивувалась у формі по-хоронних похвальних промов. Ще в II столітті до нашої ери консервативні римляни забороняли грецьким ораторам і філософам з'являтися в Римі. Однак грецький вплив поширився й тут. Перші відомі римські оратори пройшли саме грецьку школу.
Висновок.
Отже, провідні оратори і теоретики красномовства Древньої Греції змогли проникнути в таємниці слова, розширити границі його пізнання, висунути теоретичні і практичні принципи ораторської промови як мистецтва, грунтуючись на власному багатому досвіді і на аналізі численних блискучих промов відомих ораторів. В їх роботах настільки цікавий і глибокий аналіз мистецтва переконання, що багато століть поспіль, в наші дні, спеціалісти по пропаганді знаходять там ідеї, що вважались досягненням тільки нового часу.
Використана література:
Башев И.Л.Принципы риторики. Москва, 1987г.
Козаржевский А.Ч. Античное ораторское искусство. M., 1980,
Корнилова Е.Н. Риторика - искусство убеждать. М., 1998.
Кохтев Н.Н. Основы оратоской речи. Московский университет, 1992г.
Кохтев Н.Н.Риторика. Московский университет, 1990г.
Сборник «Ораторы Греции». М., 1985.
7. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес.- 2-е вид.-К.:Політвидав України, 1989.