Сектор рідкісних періодичних видань ХІХ-ХХ ст.

Відділ наукового редагування та видавничої справи

Група програмного забезпечення розробки наукової тематики бібліотеки

Кабінет картографії

1.5 Фонди

За обсягом фондів бібліотека займає одне з перших місць серед найбільших книгозбірень нашої держави (більше 7 млн. одиниць зберiгання). Бібліотеку знають і цінують науковці України і світу. Вчені США, Канади, Австрії, Бельгії, Ізраїлю та інших країн знаходять тут унікальні видання, яких немає в їхніх книгозбірнях. Мікрофільми періодики замовляє Бібліотека Торонтського університету в Канаді, польська, чеська національні бібліотеки. Фонди бібліотеки, універсальні за складом, мають велику наукову та культурну цінність і нараховують понад 6 млн. прим.: книг — 2,8 млн. прим.; періодичних видань — понад 2 млн. прим..

Значна частина фондів (понад 320 тис. прим.) представлена рукописами, нотами, плакатами, гравюрами, естампами, картами та іншими видами видань.

Найбагатше у світі зібрання україніки (понад 3 млн. одиниць зберiгання), що містить майже усі друки XVIII - першої половини ХX ст., що вийшли в Україні та за її межами, і були знищені в інших бібліотеках. Унікальну інформаційну цінність має єдиний у світі фонд української періодики, зокрема так званий галицький фонд (1446 назв, 2442 річних комплекти), який включає українські періодичні видання XIX - початку XX ст.
      У бібліотеці зберігається найповніше в нашій державі українознавче зібрання (близько 5 тис. назв) іноземних продовжуваних видань XIX - початку XX ст. Це наукові, громадсько-політичні, технічні, літературні журнали багатьма мовами світу. У газетному фонді є видання XVIII-XIX століття польською, німецькою, англійською та іншими мовами (821 назва, 4498 річників). Більше 250 тис. унікальних і рідкісних видань XVI-XIX і початку XX ст. зібрано у відділі рідкісної книги. Тут, зокрема, нараховується понад 120 тис. стародрукованих видань XVI-XVIII ст. латинським шрифтом, 2550 од.зб. слов'янських і 2050 од. зб. гражданських друків. Серед них - інкунабули (49 од. зб.), зокрема рідкісні східно-слов'янські - «Триодь цветная» та «Триодь постная», видані Швайпольтом Фіолем (Краків, 1491), найстаріша латинська інкунабула трактат Марка Туллія Ціцерона «Про старість» (Кельн, 1467), найдавніший друкований лікувальний посібник «Гербарій» (Майнц, 1484), видання нюрнберзького друкаря Антона Кобергера - «Всесвітня хроніка» Гартмана Шеделя (1493), ілюстрована 1809 гравюрами на дереві Міхаеля Вольгемута і Вільгельма Пляйденвурфа, а також книга Йоганна Мюллера «Витяг з «Альмагесту» Птолемея, видана Йоганном Гаманом (Венеція, 1496), та рідкісне кельнське видання 1481 p. трактат «Властивість речей» Бартолемея Англійського.
   Цікавим є зібрання східнослов'янських (кириличних, гражданських та численних глаголичних) стародруків XVI-XVII ст. Так, з кириличних і гражданських видань XVIII ст. цікавою є збірка палеотипів, яка налічує понад 800 од.зб. Географія та мовний аспект цих видань надзвичайно широкi: 40 міст Європи латинською, грецькою, церковнослов'янською, а також німецькою, італійською, французькою, польською, чеською та іншими мовами. Серед шедеврів мистецтва друку видання Йоганна Кноблоуха (Страсбург), Гімніхів і Петра Квентеля (Кельн), Йоганна Шеффера (Майнц), Антона Кобергера (Нюрнберг), а також краківські видання Галлерів, Унглерів, Ієроніма Вієтора та ін. Чимало книг зібрання ілюстровані видатними майстрами графіки XVI ст.
   Зібрання стародруків латинським шрифтом другої половини XVI та XVII-XVIII ст. представлена виданнями різноманітного напряму, серед яких чимало історичної і географічної тематики, а також творів учених і класиків античної та світової літератури - Ксенофонта, Платона, Арістотеля, Вергілія, Горація, Овідія, Тіта Лівія, Сенеки, М.Коперника, М.Сервантеса, В.Шекспіра, філософів-просвітителів Ж.-Ж.Руссо, Вольтера та багатьох інших.

Унікальною є колекція картографічних матеріалів (понад 14 тис. одиниць зберігання). Тут зібрано одну з найбільших у Європі колекцію картографічних стародруків; видання XVI ст., атласи і карти XVII-XVIII ст. Найповніше представлені європейські картографічні видання XIX - початку XX ст.
   Найдавніше видання в колекції - «Географія» К.Птолемея, надрукована у Страсбурзі 1513 p. З кінця XVI - початку XVII ст. походять видання світової картографії: праці визначного фламандського картографа А.Ортелія, зокрема - амстердамське та антверпенське видання його «Атласу світу» 1584 p., антверпенське видання атласу стародавнього світу 1601 p., примірник першого видання «Атласу» основоположника новітньої картографії Г.Меркатора, здійсненого 1595 p. в Дуйсбурзі. Середина XVII ст. представлена багатотомними картографічними виданнями таких знаменитих західноєвропейських видавців, як В.Блау, Я.Янсон, М.Сансон та їх спадкоємців. Серед картографічних видань XVII ст. - карти Г.Боплана, зокрема, примірник гданського видання 1650 p., Спеціальної карти України та пізніші перевидання окремих її частин, на яких відображено території Київщини, Брацлавщини, Покуття.
  ст. у картографічній колекції представлене численними виданнями німецьких картографів Й.Гоманна, М.Зойтера, атласами різних частин світу французького картографа-реформатора Ж.-Б.Д'Анвілля, а також картою із зображенням українських земель австрійського картографа Т.Лотера. Картографічна продукція XIX - початку XX ст. - це загальногеографічні та спеціальні атласи, фізико-географічні й топографічні карти та карти-схеми суспільних явищ. Серед них - видання А.Штілера, Г.Фрейтага, О.Шпамера, А.Гартлебена. З історичних видань - атласи Г.Кіперта, Г.Драйзена, Й.Лелевеля, І.Павлищева.

Відділ рукописів, фонд якого становить понад 111 тис. одиниць зберігання, об'єднує фонди колишніх бібліотек НТШ, «Народного Дому», «Оссолінеуму», Центрального Василіанського архіву і бібліотеки Богословської академії у Львові. У їх складі пергаментні грамоти - оригінальні пам'ятки української актової мови XV-XVI ст.; пам'ятки української писемності XIII-XVIII ст., латинські, польські, арабські, перські, турецькі, єврейські (іврит) рукописні книги XIII-XVIII ст.
   Цінним джерелом до історії землеволодіння в Україні XV - першої половини XX ст. є маєткові архіви Дідушицьких, Сапєгів, Яблоновських. Особові архівні фонди відділу містять інформацію до історії політичної боротьби, громадського і культурного життя Галичини XIX - XX ст. (архіви Барвінських, В.Гнатюка, М.Возняка, М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького,