інших аудиторіях активно використовуються такі за-ходи, як ділова гра, «круглий стіл», вечір запитань і відповідей тощо, які максимально інтенсифікують комунікацію учасників, є оптимальним шляхом де активізації інтелектуальних ресурсів співрозмовників, особливо серед молоді. Для більшості видів діалогу притаманна полемічність розмови, зіставлен-ня, протиставлення різних точок зору! великі пристрасті, емоції, які часом не контролюються розумом, що різко знижує їхній творчий потенціал, при-зводить до конфронтації, про що завжди пам'ятає досвідчений, підготовле-ний диікутант, полеміст.
Демократичний діалог — досить складний соціальний феномен; будучи інтердисциплінарним, він вимагає комплексного, системного вивчення, співпраці різних наук — логіки, філософії, мовознавства, психології, етики, педагогіки.
Педагог, викладач мусить глибоко вивчати, аналізувати такі аспекти діа-логу, як логічний (суттєва форма мислення), соціальний і соціологічний (між різними соціальними групами), лінгвістичний (роль слова у діалогічному спілкуванні, сутність словесної творчості, структура, функції мови), психо-логічний (аналіз душевного стану співрозмовників), історичний досвід (ос-мислення багатющих за змістом, яскравих за формою взірців), аксіологічний (розкриття його ціннісного значення й сенсу), педагогічний (вчити вести творчий діалог, прищеплювати бажання висловлювати ідею, ділитися своїми думками, переконаннями, формувати почуття поваги до співрозмовника), політологічний' (ідейно-політичний аспект діалогу, застосування, з'ясування ідейно-політичних моментів у різних формах діалогу).
Такою є загальна схема розподілу жанрів ораторського мистецтва на ос-новні роди й види. Вона, звичайно, дещо спрощує реальну дійсність і не дає можливості побачити всю багатоманітність живого мовлення, спілкування з метою формування переконань на традиціях як античного світу, так кращих набутків світової і національної риторичної спадщини.
Використана література:
Сагач Г. Риторика. К: вид-во “Ін юре”.2000р.
Молдован В.В. Риторика: загальна і судова.- к: вид-во “Юрінком” 1998р.