Католицький скаутинг

Скаутський рух на території України почав ширитися ще на початку ХХ ст., про що ми неодноразово згадували при дослідженні пластових молодіжних організацій. Проте, у зв’язку із поширенням комуністичної влади, скаутинг почав дещо видозмінюватися, і зрештою втрачати свої чітко виражені християнські риси. Як уже згадувалося, справжній скаут (пластун) – це насамперед добрий християнин і громадянин, патріот своєї землі. З появою піонерських організацій (які до речі мають деяку схожість зі скаутингом, проте тільки зовнішню) та частина, яка стосувалася "доброго християнина" відійшла в небуття, принаймні на той час. Класична методика виховання відійшла на другий план у напрямку атеїзації виховного процесу підростаючого покоління. "Плоди" такого "відходу" від глибоко-духовних засад ми збираємо ще й сьогодні, незважаючи на відродження віри, Церкви і релігії в цілому.

Відродження скаутингу в Україні почалося після здобуття незалежності і вона активно приєднується до цього справді світового молодіжного руху. Зазначимо, що вже на 2001 рік Організація вже діяла в 15 країнах Європи і Америки. Після "падіння" берлінського муру, деякі країни Східної Європи (такі, як Угорщина, Румунія, Литва, Польща, Албанія та ін) приєдналися до Федерації Європейського Скаутингу (FSE) (1,С.12). Дружини Федерації сьогодні активно діють при багатьох парафіях і в нас, а ініціатором цього молодіжного руху в Україні став о. Софрон Попадюк, ЧСВВ, який організував перший табір на Закарпатті. Зазначимо, що вже на 2003 рік осередки КСЄ (Католицького Скаутства Європи) існували при парафіях УГКЦ у Львові, в містах Червонограді й Жовкві, в с. Імстичево Закарпатської області. (3, С.204)

Звичайно, скаутською методикою виховання завдячують педагогічній діяльності англійського генерала Бейден-Пауела. "Католицьку версію" скаутського руху створив французький єзуїт о.Савен, після зустрічі з Бейден-Пауелом в 1913 році (1, С.11). На його думку, скаут – це насамперед християнин, для якого поширення Божого Царства є найважливішим бажанням і завданням в житті. Під такими твердженням також слід розуміти поширення морального, здорового фізичного і духовного способу життя, особливо серед молоді, "для молоді" і "через молодь".

Зазначимо, що ФЄС будує свою методику виховання на вченні РКЦ. Це в свою чергу передбачає реалізацію наступної мети – розвитку молодої людини в таких напрямках, як здоров’я і фізичний розвиток, практичні вміння, виховання характеру, служіння іншим, релігійне життя тощо. Дійсно, важливим сьогодні виступає завдання виховати дітей і підлітків всебічно розвиненими, цілісними людьми, готовими до дорослого життя. Як зазначають деякі дослідники, оригінальність скаутської методики виховання полягає в тому, що скаутинг є своєрідною "школою дії". Тобто скаутський загін є місцем, де знання здобуваються більш через практику, ніж через теорію, через ігри, спілкування з природою, через повсякденне життя з подоланням труднощів. Своєрідною рисою скаутингу постає та особливість співпраці, яка втілюється так би мовити у вихованні "молодих через молодих", тобто молоді люди несуть відповідальність один за одного через виконання конкретно виражених функцій у колективі. Сьогодні виховання і самовиховання молодої людини в дусі відповідальності як за себе, так і за когось з близьких, рідних, зрештою за навколишнє середовище, є важливим завданням, що стоїть перед українським суспільством. Тому особливо доречним буде брати до уваги всі відомі виховні практики, набутий досвід, щоб не дати можливості розвиватися надалі людській безвідповідальності, халатного ставлення до свого життя і до життя довкілля тощо.

Інтерпретація Євангельських істин сьогодні підтверджує необхідність дотримання високоморальних цінностей. Нині ми бачимо багато доказів того, що, якщо людина не зміниться, то все має можливість полетіти "в тартарари". Тому Католицьке Скаутство Європи вважає своїм обв’язком допомогти становленню християнської особистості з відповідним світоусвідомленням і світосприйняттям. Тому фундаментом, на якому в Католицькому скаутингові побудоване все, є насамперед якомога найчастіша участь у Службі Божій, часта Сповідь та Святе Причастя, щоденне відмовляння вервиці, участь в прощах, розповсюдження релігійної літератури (3, С.204), тобто всі ті дії, які б практично підтверджували реалізацію євангельських істин. Таким чином виховується практикуючий християнин, а він ,в свою чергу, старається стати всебічно розвиненою і відповідальною особистістю. Крім того, правдиве християнське життя мусить щоденно підкріплюватися добрими ділами, без яких "віра мертва". Кожному скауту-католикові про це нагадує вузлик на його галстуку і добрий вчинок. (2, С.4) Сьогодні католицькі скаути (на підтвердження вищенаведеного постулату) стараються бути задіяними скрізь, де необхідна допомога: це і поміч людям похилого віку, і допомога при монастирях та парафіях, участь у численних прощах в якості волонтерів та службах порятунку тощо. Така спрямованість життя молодої людини є своєрідним доказом бажання наслідувати Ісуса Христа (що навіть підтверджує деяка символіка католицького скаутингу; до прикладу, червоний хрест, що символізує мучеництво, поклик до святості та наслідування Христа) з одного боку, і бажання допомогти розв’язати наболілі проблеми суспільства, з іншого.

Молоді скаути-католики попри практикування справді християнського життя, насамперед стараються бути і добрими українцями. Усвідомлення особистісної відповідальності за майбутнє своєї країни і рідного народу служить спонукою до пропагування ідеї добра і перемоги цього добра над злом. "Святий Юрій-Переможець, як покровитель скаутства (поряд з Обручником Йосифом, Апостолом Яковом, Франциском Асизьким), як ідеал для наслідування молоді, є власне тим символом перемоги добра над злом і мужності у випробовуваннях", - читаємо в одному з інформаційних вісників ОО Василіян.(2, С.5) Якщо ж взяти до уваги сьогоднішнє суспільство, буквально "нашпиговане" різноманітними образами для наслідування, до того ж досить часто далекими від моральної чистоти, то звернення