Ще одною важливою рисою становлення справжнього скаута-громадянина (вище ми представили спосіб реалізації Католицьким скаутингом мети щодо виховання справжнього скаута-християнина), є насамперед те, що українські католицькі скаути намагаються знати і пам’ятати історію свого народу. Наведемо цитату з уже згадуваного інформаційного вісника ОО Василіан: "Українські скаути також належно вшановують героїв України, які в боротьбі за волю і долю українського народу, за його державну самостійність і незалежність віддали своє життя" (2, С.5) До таких шанованих героїв новітньої історії України можемо віднести насамперед Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Романа Шухевича, Степана Бандеру та інших. Пам’ять про велике минуле своєї батьківщини, про її лихоліття і біди, аналіз різних іторичних подій, допомагає формуванню свідомого громадянина. Далі у віснику говориться, що "вшановуючи пам’ять героїв, скаути намагаються наслідувати їхні великі і величні вчинки, хочуть бути такими, як вони". (2,С.5) Про наявність необхідності наслідування у юному віці ми вже говорили вище, але важливим постає те, як і хто налідується. Сліпе слідування чужими дорогами не приводить до очікуваних результатів. Тому перед наставниками молодіжних організацій, в тому числі і Католицького скаутингу, стоїть важливе завдання – спрямувати, допомогти визначитися, водночас максимально підтримавши виразність особистих амбіцій кожної молодої людини.

Досягнення цього завдання здійснюється за допомогою різноманітних методів, в тому числі через створення і зайняття в гуртках, через систему стимулів (серед яких є такі, як гра, зацікавлення (інколи навіть певна система випробувань), почесна рада), врешті через проведення різноманітних спільних таборів. Зазначимо, що саме при допомозі останнього молоді скаути на практиці вчаться застосовувати отримані теоретичні знання. При допозі згаданих вище засобів здійснюється також і реалізація цілей скаутського виховання, серед яких і формування характеру, і виховання до "змісту для конкретного через всебічне вивчення майстерності". Додамо, що вже і саме гасло Католицького скаутингу "Завжди готові!" спонукає робити все, що в силах молодого скаута, для подолання якихось труднощів, допомоги ближньому. Проте, навіть після значних успіхів "залишайся простим та скрамним" (2, С.5), що означає формування цілісної особистості, стійкої до звабливих примар самовивищення власного Я. А це в свою чергу, також є дуже важливим моментом, адже через дещо занижену чи завищену самооцінку насамперед і страждає почуття об’єктовного самооцінювання, що в свою чергу породжує ряд проблем. Наприклад, часто в молодіжному колі можемо зустрітися з недопустимими нормами поведінки, яку до того ж не підтримує і сам виконавець, для того, щоб доказати всім, що "я не гірший!". Саме такі прояви засуджуються в середовищі скаутингу, а на його місце висуваються такі важливі чинники, як об’єктивність, толерантність, тактовність.

Практикування толерантності відбувається також і в співпраці з іншими молодіжними і немолодіжними товариствами. Це дає змогу молоді проявляти себе в якості лідерів такої співпраці, генераторів нових ідей, умільців інтерпретувати чужий досвід до застосування його в своєму середовищі. Взаємини з благодійними товариствами і участь скаутів в жертовних акціях також реалізує завдання, що стоїть перед кожним скаутом – допомогти потребуючому і таким чином реалізувати християнський принцип допомоги ближньому.

Таким чином, молоді потрібна така співпраця, така активізація життєвого духу, що в свою чергу, певним чином, допомагає уникнути багатьох небажаних наслідків розвитку цивілізації. Поміж всім позитивом треба шукати те, що є дійсно позитивним і, що тільки таким здається. Але, щоб так діяти, треба вміти фільтрувати величезний інформаційний багаж сьогодення. Як вже згадувалося вище, саме на молодіжних товариствах (поряд із шкільними методиками виховання, сім’єю, суспільним середовищем) стоїть важливе завдання навчити, показати, підказати, як жити самому, як орієнтуватися в гігантському життєвому просторі. Можемо сказати, що скаутинг, в тому числі і католицький, поки що якнайкраще справляється з цим завданням. Проте проблемою постає (в українському вимірі) хоча б те, що скаутський рух вцілому (не говорячи вже про сам католицький скаутинг) в деяких регіонах України є слаболвираженим, або і взагалі невираженим. Тому необхідно активізовуватися в цьому напрямку, оскільки молодь потребує, але не завжди є можливість. Треба досліджувати, інформувати, тому, що часто стикаємося з проблемами недовтатньої інформованості, ба, навіть дезінформації.

Хоптяр Т., Чайка М.На Буковині відроджується скаутський рух // Парафіяльна газета. – № 4, К.,2001

Огірко О., Огірко П., Рудь В. Католицьке Скаутство Європи в Україні // Дзвіниця (вісник провінції ОО Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні), Львів, 2001. - № 13. – С.4-5

с. Витвицька М. Скаутський Рух в УГКЦ // Місіонар, Львів-Жовква, 2003. - № 7-8 (129-130). – С.24