Контрольна робота

З дисципліни:

«Логістика»

Питання: Транспортні витрати і тарифи, порядок їх застосування. Автоматизовані складські приміщення.

План

Вступ

Транспортні тарифи та порядок їх застосування.

Транспортні витрати та порядок їх застосування.

Автоматизовані складські приміщення.

Висновок

Список використаної літератури

1.Транспорті тарифи та порядок їх застосування.

Під час надання послуг рухомим складом та механізмами ППЗТ застосовується ціна (тариф) за користування (за годину, добу). За погодженням з замовником можуть встановлюватись інші терміни користування, які обумовлюються у відповідних пунктах договорів на надання робіт (послуг).

Ціна (тариф) розробляється для кожного виду рухомого складу чи механізму окремо з урахуванням його вантажопідйомності або ємності.

Під час перевезення вантажів локомотивом станції (замовника) застосовуються наступні ціни (тарифи):

- ціна (тариф) за користування під'їзними коліями, що враховує всі витрати, пов'язані з поточним утриманням під'їзних колій;

- ціна (тариф) за пропуск вагонів по під'їзних коліях, що враховує всі витрати, пов'язані із пропуском вагонів по під'їзних коліях відповідно до умов договору з замовником (станцією).

Розмір плати за користування під'їзними коліями визначається виходячи з установленої ціни (тарифу) та фактичної довжини колії, що експлуатується, і стягується із замовника незалежно від кількості пропущених вагонів.

Розмір плати за пропуск вагонів по під'їзних коліях визначається виходячи з установленої ціни (тарифу) та фактичної кількості пропущених вагонів.

Базові ціни (тарифи) на перевезення вантажів та ціни (тарифи) на інші послуги затверджуються керівниками ППЗТ (філій) та вводяться в дію з урахуванням вимог чинного законодавства.

В залежності від обсягів перевезень, з метою їх збільшення, та виходячи з економічної доцільності, можуть встановлюватись диференційовані тарифи.

В окремих випадках для користувачів транспортних послуг, завдяки яким досягається значне зростання або залучення нових обсягів перевезень можуть встановлюватись за домовленістю сторін нижчі у порівнянні з базовими ціни (тарифи).

У всіх випадках зміни до базових тарифів встановлюються за умов гарантування користувачем транспортних послуг обсягів перевезень, внесення попередньої оплати, належного виконання договірних відносин та оформляються згідно вимог чинного законодавства.

Застосування змін до базових тарифів повинно забезпечувати рентабельність послуг.

У випадку значного зменшення обсягів робіт, змін умов надання послуг або зростання матеріальних та фінансових витрат, можуть встановлюватися ціни (тарифи) вищі від базових за домовленістю сторін.

Підставою для перегляду затверджених цін (тарифів) може бути:

- зміна основних ціноутворюючих факторів, технологічних або зовнішніх економічних умов: цін на матеріальні ресурси, енергоносії, переоцінка основних фондів, зміна норм амортизаційних відрахувань, заробітної плати та інших умов;

- коливання обсягів робіт (послуг);

- зміна Тарифної політики залізничного транспорту України;

- зміна нормативних правових актів, що регулюють питання ціноутворення;

- інші фактори, що суттєво впливають на конкурентноздатність транспортних послуг ППЗТ;

- форс-мажорні обставини.

2. Транспортні витрати та порядок їх застосування.

Визначення складу витрат й оцінка їхньої економічної обґрунтованості провадиться відповідно до законодавства України й нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері бухгалтерського й податкового обліку.

Собівартість перевезень (робіт, послуг) – виражені в грошовій формі поточні витрати ППЗТ, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Калькулювання собівартості – визначення розміру витрат у грошовій формі на виконання одиниці певного виду робіт (послуг) по окремих видах витрат. За допомогою калькулювання визначається собівартість одиниці робіт (послуг), собівартість робіт (послуг) по окремих структурних підрозділах підприємства, по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству.

Собівартість перевезень (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості та адміністративних витрат.

За способами віднесення на виробничу собівартість витрати поділяються на прямі та непрямі.

До прямих витрат належать витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до собівартості перевезень (робіт, послуг). До непрямих витрат належать витрати, безпосередньо не пов’язані із виконанням транспортних робіт, послуг. Такі витрати відносяться до загальновиробничих витрат, які включають витрати по управлінню та обслуговуванню виробничого процесу.

До виробничої собівартості перевезень (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизаційні відрахування

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

До наведеної типової номенклатури статей калькуляції можуть вноситись зміни з урахуванням організаційної структури ППЗТ, характеру і рівня організації перевезень (робіт, послуг).

До статті “Прямі матеріальні витрати” включається вартість усіх видів паливно-мастильних матеріалів, матеріалів та запасних частин на виконання перевезень (робіт, послуг), на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації та на всі види ремонтів, технічний огляд і технічне обслуговування рухомого складу, під’їзних колій, стрілочних переводів, переїздів.

Витрати на паливно-мастильні матеріали включають вартість паливно-мастильних матеріалів, витрачених на технологічні цілі по відпускних цінах з урахуванням транспортно-заготівельних видатків, а також витрати, пов’язані зі зберіганням паливно-мастильних матеріалів, бункеруванням і навантаженням в транспортні засоби.

- дизельне паливо

Розрахунок витрат на дизельне паливо (Вп) для роботи локомотивів здійснюється виходячи з обсягів робіт локомотива на рік (в годинах), норм витрат палива (в кілограмах на машино-годину) і ціни за 1 (один) кг палива, що діє на момент розрахунку тарифу.

Для розрахунку застосовуються затверджені питомі норми витрат дизельного палива, погоджені Міністерством транспорту та зв’язку України.

Вп = Те x Н x Цп,

де: Те - кількість локомотиво-годин експлуатації на рік;

Н - норма витрати дизпалива за годину, кг/годину;

Цп - ціна 1 тонни палива (без ПДВ), грн./т.

- дизельне масло та інші масла

Витрати на мастильні матеріали розраховуються виходячи із норм витрат дизельного масла, що визначаються у відсотках від витрат палива і ціни за 1 (один)