між кухнею і кімнатою відпочинку розташований гостьовий санвузул в якому розміщені душова кабіна навпроти дверей, у кутку розміщений унітаз із вмонтованим у гіпсокартонну конструкцію зливним бачком на стіні біля дверей розташований умивальник.Кольорове рішення виконане у холодних тонах із вмонтованим у стіни вертикальним люмінесцентним освітленням схованим за матовим кольоровим склом.

На мансардному приміщенні розташований великий санвузол із вміщеним у нього двомісною гідромасажною ванною навпроти дверей розміщені унітаз і біде поруч з ними умивальник. Кольорове рішення виконано у двох контрасних кольорах які ділять приміщення на зону ванни і вбиральні. Устіни облицьованої керамічною плиткою вміщені декоративні ніші.

поруч із санвузлом розміщена майстерня це руно тим, що є можливість під єднати витяжку, що дуже важливо для художньої майстерні. Також там самою конструкцією даху зумовлено те, що світло не потрапляє одразу до майстерні, а проходить через низьку арку висотою до півтори метра, що дає хороше освітлення без бліків. Якраз приміщення над лоджією, що дає можливість проходженню світла має в собі простір для облаштування в ньому кладової.

далі по коридору знайшов своє місце біля витяжки невеличкий кабінет. В ньому змогли розміститись полиці для книг і робочий стіл із зручним кріслом.

навпроти кабінету розмістилась дитяча вона зайняла площу над частиною сходового маршу і коридору, також приєднавши частину мансарди до опор даху. В ній розмістились двоповерхове дитяче ліжко зайнявши нішу утворену над коридором. В іншій ніші розмістились два столи. Кольорове рішення виконано у яскравих кольорах. Підлогу вистелено ковроліном на натуральних волокнах .

в кінці коридору розміщено спальню яка також вкрита ковроліном. В ній зручно розмістились двоспальне ліжко поруч з яким розташовані нічні столики об*єднані позаду спинки довгою полицею. Навпроти ліжка на всю стіну розмістилась подвійна шафа-купе із дзеркальними дверцями і проміжком під телевізор. Кольорова гама виконана у теплих кольорах.

основне завдання технологічної частини зводилось до:

перше-руйнування старих перегорок, а також частин несучих стін, які відгороджували лоджії від жилої площі. Також потрібно було об*єднати два приміщення, які розташовані одне над іншим;

друге - демонтаж старого сантехнічного обладнання;

третє - взведення нових цегляних перегородок і гіпсокартонних перегородок;

четверте – облицювання утворених поверхонь.

Починати потрібно із головного і найскладнішого завдання цього проекту, а саме взведення несучих конструкцій для можливості вирізання пройому для сходового маршу. Першим завданням, потрібно визначити місце початку і закінчення сходового маршу. Ці розрахунки проводять з врахуванням висоти поверху тобто відстань від підлоги попереднього поверху до підлоги наступного. Основним елементом сходового маршу є сходинка, яка складається із простопу і під сходинки. Графічну розбивку сходів виконують одночасно на плані і розрізі при цьому керуються такими нормами:

Ширина простопу має бути не меншою ніж 260мм(40-ий розмір взуття ) . Висота під сходинки має бути не більшою ніж 170мм. Між висотою підсходинки і проступу існує стала аналітична залежність, яка 450мм.

Визначають довжину сходової клітки в плані з урахуванням того що кількість проступів є на одиницю меншою ніж кількість підсходинок в наслідок наявності фризової сходинки. Довжина сходового маршу в плані становить суму кількості проступів мінус один проступ.

Визначивши довжину сходового його компанують так щоб сходовий марш не загороджував вхід у кімнату відпочинку. Тут доцільно використати планування сходового маршу буквою «С».

Після цього можна приступати до зведення опорних колон для утримання плит перекриття. Після всіх підрахунків визначили що доцільним буде розташувати несучі колони на відстані 1,5м від несучої стіни. Для того щоб несучі колони не перевантажували плити перекриття під ними потрібно зняти місцеве навантаження, постиливши в основу під плити швелер, який би також перекривав своєю площею сусідні плити перекриття. Для більшої стійкості в швелер монтують арматуру заливши її цементом. Далі у попередньо визначених місцях починають взводити не сучі колони товщиною в одну цеглу на відстані одна від одної 3,4м . підійшовши до верхньої межі на відстань біля 24см починають монтувати попередно підготовлену конструкцію. Ця конструкція виготовляється із двох полотен швелера і арматури за допомогою якої зєднали ці два швелери.

Отже несуча конструкція вже готова потрібно лишень дочекатись остаточного висихання цементу.

Далі потрібно приступати до об*єднання двох приміщень розташованих одне над іншим. Для цього потрібно використовувати перфоратор, яким і будуть робити отвір для сходової клітки. Завершивши роботу перфоратором краї панелей перекриття додатково для більшої стійкості зварюють між собою арматурою. В існуючий пройом вже можна монтувати сходовий марш. Сходова клітка, яка виконана із дубового масиву і по краях, якої кріплять тестеву. Перил а також виконані у тому ж матеріалі, які кріплять до сходового маршу на висоті 900см.

Виконавши основне завдання можна приступати до вирішення покриттів. При вході вирішено настилити плитку на стяжку без підігріву.

У вітальні, частині кухні, коридорі, кімнаті відпочинку і коридорі мансарди виконується настилання ламінату. Для цього на плити перекриття монтують лаги між якими вкладають твердий пінопласт після чого його накривають фанерними листами. Після