Інтер'єри музеїв та виставок,

У наш час виставкова діяльність посідає одне з головних місць у культурному житті суспільства. В умовах науково-технічної революції вона є не лише відображенням прогресу, а й важливим засобом інформації та спілкування між людьми.

Можливість виставкової експозиції багатогранна: окремі зони (куток природи, виставкові стенди, виставка творчих робіт у фойє), окремі приміщення (кімнати історії підприємства і установ), музейно-виставкові зали, музейно-меморіальні комплекси, виставкові ансамблі міського, республіканського і міжнародного значення. (Мал. 103,104). Визначальними умовами експозиції музеїв і виставок є забезпечення комфорту огляду експонатів і зручності руху відвідувачів.

Існують різні види експозиції: площинна, об'ємна і панорамна. Площинна експозиція розрахована на односторонній фронтальний огляд з обмеженою кількістю положень. Вона може розміщуватися горизонтально, вертикально, похило.

Вертикальні площини - найзручніші для експозиції картин, влаштування вітрин, розміщення рельєфів, діаграм, стендів інформації. Об'ємні композиції розглядаються, коли глядач рухається навколо об'єкту.

Панорамна експозиція дає можливість сприймати об'єкт, який обмежує глядача в просторі (панорама, меморіальний комплекс, архітектурний ансамбль).

Експозиції можуть бути закритими (за вітринами, бар'єрами) або відкритими (безпосередній контакт з глядачем). Рекомендації щодо положення вертикального експозиційного поясу не мають точних позначок, наприклад, низ його може бути на висоті 70-95 см від підлоги, верх - на висоті 2,5-3,6 м (іноді до 5,6 м), тобто оптимальна ширина експозиційного поясу коливається від 1,6 до 2,7 м. Відповідно рекомендується і ширина просторового огляду (зона глядача): при однорядному розміщенні експозиції - 3-5 м, при дворядному - 9м, при трирядному - 18 м (у разі розміщення експозиції в центрі).

Основою для розробки інтер'єру музею або виставки є тематичний план, в якому слід передбачити все, що можна показати в експозиції (його розроблює замовник). Дня кращого вирішення всіх проблем, повязаних з майбутньою виставкою, бажано, щоб художник-проектант якнайшвидше підключився до розробки загального сценарію експозиції.

Основні приміщення та їх зонування

Виставкові приміщення для відвідувачів поділяються на зони: розміщення експонатів, зони руху відвідувачів і відпочинку.

Зони розміщення експонатів, їх площа та параметри співвідносяться з умовами огляду експозиції і руху відвідувачів. Зони відпочинку переважно займають місця в залах або поза ними. Візуально вони пов'язані з іншою обстановкою, наприклад, видом на природу або архітектурний пейзаж. Графік руху відвідувачів складається відповідно до характеру експозиції та її сприйняття. Рух може бути вільним або спрямованим. Останній є характерним для виставок з великою кількістю відвідувачів. У музеях рух є переважно вільним, необмеженим у часі, що дає можливість знову повернутися до експозиції. Будуючи експозицію і маршрут її огляду, передбачають рух зліва направо, що зручніше для прочитання текстів. Друге

обов'язкове правило - уникнути зустрічних потоків глядачів. Членування простору на окремі експозиційні зони не регламентується. Воно залежить від тематичного плану і загальної композиції виставки. Форму приміщення і його окреслення обладнанням глядач сприймає як самостійну в цілому і як фонову пофрагментно в поєднанні з експонатом. (Мал. 105,106).

Обладнання для виставочних експозицій

Обладнання в експозиційних зонах створює кращі умови для розміщення експонатів, їх сприйняття і зберігання. Для музеїв обладнання часто проектується індивідуально. Для виставочних експозицій (республіканських, обласних, міжнародних) використовуються трансформовані конструкції індустріального виготовлення.

Виставкове обладнання (як стандартне, так і індивідуальне) містить стенди, вітрини і підставки. Функціонально стенди можна поділити на три групи: лінійні схеми, розраховані на огляд із зовнішньої сторони, боксові схеми, які дають можливість глядачу зайти всередину, і комбіновані схеми. Запобігти стереотипності в організації експозицій допомагає застосування різних прийомів кріплення і розміщення виставкових конструкцій, які можуть встановлюватись на підлозі, стінах, між підлогою та стелею тощо.

Вітрини - плоскі або об'ємні форми використовуються для показу і зберігання цінних експонатів. За формою вітрини можуть бути вертикальними і горизонтальними, за розміщенням в просторі -вбудованими, приставними і острівними. Оптимальна довжина вітрин — 1,5-3 м, глибина - 30-40 см. (Мал. 107,108).

Підставки проектуються з урахуванням особливостей експонатів. Вони можуть бути різними залежно від розмірів експонатів і загальної композиції виставки. Підставки призначені не конкурувати з формою експонату, а навпаки, допомагати його максимальному виявленню. [11]

[11] Проектування інтер'єрів житлових і громадських споруд: Навч. по-сібник/Б.Ф. Курліщук, - К.: 1СДО, 1995.

Світло та колір у формуванні експозиції

Сприйняття експозиції тісно пов'язано з організацією освітлення. Існує три види освітлення: денне, штучне і комбіноване. Освітлення експозиції має відповідати таким вимогам:*

а) направленості основного світлового потоку на експозиційну зону. При цьому бажано створювати розсіюване світло для площинних експозицій і напрямлене - для об'ємних;*

б) поступове зростання освітлення від зони руху відвідувачів до місць розміщення експонатів;*

в) ліквідація відблисків від поверхні експонатів;*

г) забезпечення яскравості експонатів стосовно фону.

Денне освітлення в залах може бути верхнім і бічним. Верхнє освітлення має свої різновиди: повне, центральне, периферійне. При повному освітленні основний світловий потік рівномірно освітлює весь простір і підлогу. Центральне освітлення створює яскравіший світловий потік у середині простору і поступове його зменшення до периферійної зони. При такому освітленні рекомендується розміщувати експозицію в центрі. Периферійне освітлений: забезпечує краще освітлення простору вздовж стін і використовується для площинних експозицій.

Штучне освітлення потрібне у вечірній час і похмуру погоду. Застосовуючи його, бажано відтворювати основні характеристики денного освітлення в напрямку світлового потоку, розподілу освітлення тощо.

Важливим в експозиції є вибір кольору. Існує загальне правило вибору кольору для фону, який не використано в експонаті. Крім кольорового фону важливою є і його фактура. Відомий традиційний прийом контрастного співвідношення ювелірних виробів на темному фоні оксамиту