16.3 | 15.1
Полтавська | 1422 | 43710 | 41346 | 30.7 | 29.1
Рівненська | 436 | 5286 | 4488 | 12.7 | 10.3
Сумська | 882 | 27545 | 25883 | 31.2 | 29.3
Тернопільська | 812 | 13495 | 13323 | 16.6 | 16.4
Харківська | 1160 | 43351 | 39864 | 37.4 | 34.4
Херсонська | 2859 | 95861 | 84787 | 33.5 | 29.7
Хмельницька | 521 | 14922 | 13907 | 28.6 | 26.7
Черкаська | 555 | 14101 | 12646 | 25.4 | 22.8
Чернівецька | 585 | 3446 | 2818 | 5.9 | 4.8
Чернігівська | 479 | 15891 | 14283 | 33.2 | 29.8
Україна | 35927 | 932227 | 857370 | 25.9 | 23.9
які можуть орендувати земельні ділянки та земельні частини (паї) для ведення сільськогосподарського виробництва на договірних засадах; об’єднання у сільськогосподарські кооперативи фізичних та юридичних осіб на підставі вільного волевиявлення шляхом утворення нової юридичної особи з метою сільськогосподарської діяльності та обслуговування переважно своїх членів;
- формування сільськогосподарської корпорації шляхом об’єднання недержавних сільськогосподарських підприємств будь-якої організаційно-правової форми, утворених у процесі реформування структурних підрозділів, в окремі юридичні особи.
IV Висновки. Незважаючи на прийняття численних законодавчих і нормативних актів, спрямованих на вдосконалення виробничих відносин в аграрному секторі, посилення відповідності їх новим умовам господарювання, в економічній літературі визнається, що «...чинне законодавство України у сфері регулювання земельних відносин ще не повною мірою орієнтоване на забезпечення високого рівня землекористування.., недостатньо ефективним є й економічний механізм впливу на характер та інтенсивність використання...земель» [1,с. 16]. З врахуванням вищесказаного , земельне законодавство, на наш погляд, повинно вдосконалюватись у напрямі:
- юридичного закріплення прав власності на землю за землевласниками і землекористувачами, що забезпечить раціональне й ефективне використання земельних ресурсів;
- формування прозорого державного регулювання ринку землі та його інфраструктури (державна система реєстрації прав на земельні ділянки, їх оцінка з врахуванням цільового використання землі, обмежень її використання та іншого, що включає можливості спекуляції землею);
- удосконалення системи розрахунків за землекористування і формування законодавчої бази обігу земельних ділянок;
- створення юридичних та економічних умов розширення застави земельних ділянок для сільськогосподарських товаровиробників і системи кредитних установ.
Список використаної літератури:
Кулаковський Ю.П. Особливості реформування земельних відносин у населених пунктах. – Економіка АПК – 2004 - №2
Михасюк Р.І. Державне регулювання економіки. – К.: Атіка, 2000.
Сачовський І.М.
Економіко-правові аспекти земельних
відносин в Україні
Анотація
Розглядається система нормативно-правових актів регулювання земельних відносин в аграрному секторі в минулому, їх сучасний стан.
Ключові слова: Земельний кодекс, земельні відносини, особисті підсобні господарства населення, сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства.