У адміністративному відношенні, Солотвинське родовище знаходиться на території Тячевського і Рахівського районів Закарпатської області УРСР» на північно-східній окраїні робочого селища Солотвино, села Біла Церква, В.Бичків, Тересва. Дорожня мережа розвинена порівняно добре. Вздовж південної частини площі проходить залізнична лінія і основна автомагістраль, покрита асфальтом, які сполучають східне Закарпаття з Західним. Крім того, тут добре розвинена мережа поліпшених доріг, що сполучають більшість населених пунктів.

До 1944 року геологічна будова Закарпаття вивчалася (австрійськими, угорськими, чехословацькими, румунськими, німецькими геологами Цілеспрямоване геолого-геофізичне вивчення Закарпаття почалося з 1945 року. Ці роботи полягали в картуванні цього регіону різномасштабними геологічними зйомками, геофізичними (в основному сейсмічними) дослідженнями, в проведенні структурно-пошукового, пошуково-розвідувального, параметричного буріння. Вони були направлені на пошуки нафти, газу, куховарської солі, поліметалевих руд.

Безпосередньо в районі родовища і прилеглих площах проведені наступні геолого-геофізичні дослідження.

У 1957-60 р.р. під керівництвом М.І.Петрашкевича приводилися геологічні дослідження. В співставленому після проведеного комплексу робіт звіту детально вивчені питання стратиграфії, тектоніки, палеогеографії і нафтогазоносності Закарпатського прогину. Автором також співпадає стратиграфічний розріз для цього регіону.

У 1960 році В.В Глушко і ін. запропонували нову схему структурного підрозділу Закарпатського прогину. Східна частина Мукачвської западину була виділена в Мукачево-Солотвинську западину. Територію західніше Мукачева автори відносять до Ужхюродського поперечного підняття, а вузька частина в дожину границі з Чехословаччиною іменують Береговською зоною горстов .

У 1981 році співробітниками УкрНІГРІ, ПГО "Запукргеологія" ЗУГРЄ спільно була розроблена комплексна програма геолого-геофізичного вивченні Закарпатського прогину на XI п’ятилітку і наступні роки, в якій пропонується пошукове буріння, для оцінки нафтогазоносноті відкладень палеогену і мезозою на Солотвинській площі.

У 1982 р. при бурінні свердловини № 68-3 з ціллю видобування солі на Солотвинській структурі відбувся газовий викид при глибині вибою 1531 м і свердловина фонтанувала на протязі чотирьох тижнів. Це відкрило нові перспективи для пошуку запасів газу в Закарпатському прогині.

У 1982 році на Солотвинській площі об'єднання "Зацукргеологія" відновило пошуково-розвідувальні роботи на нафту і газ. На площі пробурено 9 свердловин (№1,2,3,4,5,6,7,8,10). В свердловині 1-Солотвинська із гельветських відкладів (інтервал 1530-1440 м) отриманий промисловий приплив газу з дебітом 137,5 тис. м3/доб. Приплив газу із гельветських відкладів отриманий також і в свердловині 2-Солотвинська із інтервалу 1530-1302 м. Дебіт газу на 5,55 мм штуцері складає 5,8 тис.м3/добу. В свердловині № 7-Солотвинська із палеогена (інтервал 2405-2650м) отриманий промисловий притік газу з дебітом 4,9 тис. м3/добу на 5,5 мм штуцері. Розрізи гальветських відкладів в свердловинах 3,4,5,6,7,8 і 10 обводнені і вони ліквідовані за геологічними причинами.

Результати глибокого буріння, матеріали сейсмічних робіт і тематичних досліджень дозволили скласти сучасне представлення про геологічне складання Солотвинського родовища