Третю частину відведено питанням технології напівпровідникових інтегральних, гібридних і плівкових мікросхем, а також їх складанню (монтажно-складальним операціям, кріпленню підкладок і кристалів, герметизації).

Анотації видавництв є неавторськими, тобто їх складають редактори, бібліографи та інший редакторський персонал:

Англійська мова для повсякденного спілкування: Підручник / В. К. Шпак, В. Я. Полулях, З. Ф. Кириченко та ін.; За ред. В. К. Шпака, 4-те вид., стер. — К.: Вища шк., 2005. — 302 с. — Англ., укр.

Мета підручника — забезпечити розвиток навичок усного мовлення на теми, передбачені програмою з іноземних мов для немовних вищих навчальних закладів.
Складається із вступного фонетико-орфоепічного курсу, основного курсу (25 уроків), короткого граматичного довідника та словника. Уроки основного курсу містять мовленнєві зразки, діалоги, тексти та варіанти мовних ситуацій. Система вправ забезпечує швидке й ефективне засвоєння студентами необхідних знань і вироблення в них стійких навичок повсякденного спілкування.

Для студентів вищих навчальних закладів. Може бути корисним для широкого кола осіб, що вдосконалюють свої знання з англійської мови.

Карп’юк О.Д. Англійська мова для 2 кл.: Підручник.-К.: Навч. книга, 2004.-333с.:іл.

Головна мета підручників — формування в дітей комунікативної компетентності з огляду на їхні вікові особливості. На цікавому матеріалі, іноді на детективній інтризі автори вибудували єдину змістову лінію, яка має форму спіралі, що з кожним обертом додає нові лексичні одиниці і граматичні явища. Нагромадження лексики відбувається поступово і закріплюється постійним повторенням у різних ситуативних замальовках. Лексичний матеріал у тій кількості, яка відповідає програмі і є обов’язковою для запам’ятовування, подається в основному за допомогою діалогів. Діти можуть опрацьовувати слова і вирази у грі, яка спонукає до процесу говоріння і є одним із засобів заохочування нетерплячих малюків до запам’ятовування. У живій розмовній мові виробляється здатність говорити іноземною мовою і сприймати її на слух.

За глибиною розгортання інформації анотації видавництв є описовими, тобто вони узагальнено характеризують зміст первинного документу і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: „Про що повідомляється у документі?”. Крім того, на прикладі двох видавництв, ми можемо проаналізувати, що в другій анотації подано більше відомостей про книгу, тобто анотація є більш розширеною.

Бобров В. Я. Основи економіки і підприємництва: Підручник. – К.: Вища шк., 2003. – 719 с.: іл.

Підручник складається з двох частин. Першу частину присвячено предмету та функціям економічної теорії, сутності категорій і законів товарного виробництва і грошового обігу, системі відносин власності, принципам економічної діяльності підприємства (фірми).
Друга частина охоплює питання теорії і практики функціонування механізму ринкової економіки, такі як закономірності формування ринку, конкуренція і демонополізація економіки, ціни і ціноутворення, управління в ринковій економіці, менеджмент і маркетинг, фінанси, бюджетна і податкова системи тощо.

Для учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Економіка, 10 кл.

Автор: Ковальчук Г.О., Мельничук В.Г., В.О. Огнев’юк

Підручник складається з 35 тем. До кожної з них наводяться приклади з різних галузей економіки, які пояснюють теоретичні положення. Наприкінці кожної теми подано завдання для тематичного контролю. Це тести різних видів, вправи, задачі, запитання, завдання аналітичного характеру, навчальні ігри. Вони диференційовані за рівнями складності відповідно до сучасних вимог оцінювання навчальних досягнень. До найважливіших проблемних питань запропоновано спеціальні завдання.

У підручнику вміщено фрагменти матеріалів з історії економіки, розповіді видатних економістів – учених та бізнесменів, а також статистичні матеріали, які доповнюють і розкривають найцікавіші питання теми. Статистично-інформаційні матеріали відібрані за даними урядових досліджень та щорічних звітів міжнародних організацій. Їх можна використовувати для виконання практичних та аналітичних завдань.

Складаючи анотації, слід пам’ятати, що в межах певних типів анотацій можлива велика кількість варіантів характеристики творів друку. Вибір найвиразніших засобів, оцінка творів залежно від мети анотування, наприклад від цільового і читацького призначення, змісту, проблематики.

2.3. Шляхи вдосконалення та концепція анотованого пошуку

Центральна ідея концепції анотованого пошуку («Концепція анотованого пошуку» С. М. Брайчевського та Д. В. Ланде) полягає в тому, що релевантність документа варто визначати стосовно деякого його інформаційного образу. Такий образ документа у рамках даної концепції називається анотацією.

Структура і форма анотації не мають принципового значення, але в кожному разі вона повинна містити впорядкований набір термінів та/або фраз, що входять до складу відповідного документа і мають певний рівень вагових значень. Вага може характеризувати значимість термінів або фраз у документі і може визначатися різними методами залежно від властивостей предметної сфери та поставленої задачі.

Створення анотованої бази даних передбачає створення бази даних пошукових образів первинних документів та їхню кластеризацію, тобто автоматичне формування груп документів із близькими за деякими критеріями пошуковими образами (ПОД).

У разі формування анотованої бази даних найважливішим аспектом є формування бази даних анотацій, тобто пошукових образів кластерів (ПОК), які, власне, і використовуватимуться в процесі пошуку. Ця база даних пов’язана з базою даних кластерів, кожен запис якої відповідає певному кластеру та включає, крім усього іншого, його опис (виконаний методами автоматичного реферування).

Методи автоматичного реферування, а точніше квазіреферування, заснованого на переважному використанні методів статистичного аналізу текстів, використовуються, з одного боку, для створення ПОД, з іншого – і описів, доступних користувачам.

Квазіреферат у більшості відомих систем будується з текстових фрагментів, що мають найбільші вагові значення.

У разі звертання користувачів до бази даних передбачається така процедура: запит користувача відпрацьовується за базою даних анотацій, після чого шляхом пошукової процедури виконується формування набору релевантних кластерів, найменування та описи яких, з одного боку, можуть пред’являтися користувачам, а з іншого - якщо кількість результатів пошуку перевищує це значення, то результати пошуку автоматично групуються, утворюючи суперкластери, перелік яких і пред’являється користувачеві.

Надання результатів пошуку може здійснюватися різним