ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП ............................................................................................................... | 5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти видавничної анотації …….. | 7

Суть, структура та функції анотації .......................................... | 7

Класифікація та основні етапи процесу анотування ............... | 9

Зарубіжний досвід і видавнича справа в Україні .................... | 13

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ АНОТУВАННЯ У ВИДАВНИЧІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ .................................................................................. |

18

2.1. Основні завдання та структура видавництв «Вища школа»

та «Навчальна книга» ………………………………………… |

18

2.2. Особливості використання видавничих анотацій у

видавництвах ...............................................................................

2.3. Шляхи вдосконалення та концепція анотованого пошуку ….. |

22

27

ВИСНОВКИ ...................................................................................................... | 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... | 32

ДОДАТКИ ......................................................................................................... | 33

ВСТУП

Важко уявити сучасне життя без інформації, яка перетворилася на третій ресурс розвитку суспільства, разом з матерією і енергією. Всі сфери життя охоплені процесом інформатизації, тобто насиченням їх різними видами інформації. Все частіше доводиться чути, що сучасне суспільство - це суспільство інформаційне, в якому будь-який індивідуум може одержати релевантну інформацію незалежно від того, де, в якому банку даних, вона знаходиться.
Основними процесами, які здійснюються сучасними інформаційними системами, є збір, аналітико-синтетична переробка, зберігання, пошук і розповсюдження інформації. Інформаційні системи, що акумулюють наукову інформацію, покликані в найкоротші терміни здійснювати інформаційне забезпечення учених і фахівців. Анотування - це вид аналітико-синтетичної переробки інформації, який дуже часто зустрічається в сучасній видавничій справі. Без нього практично неможливий випуск видань, оскільки вихідні відомості будь-якого видання містять або анотацію, або реферат. Що стосується інформаційних видань, перш за все бібліографічних і реферативних, то анотація є одним з основних видів вторинних документів, що розміщуються в цих виданнях.

Анотування є невід'ємною частиною сучасного видавничого процесу. Будь-яке видання, будь то монографія, підручник, аналітичний огляд та ін., завжди передує вторинним документом (рефератом або анотацією). Відсутність вторинного документа свідчить про непрофесіоналізм видавця і досить негативно позначається на ефективності видання як засоби розповсюдження інформації. З анотації (реферату) починається знайомство читача з виданням в цілому і основним твором зокрема. Від того, наскільки кваліфіковано підготовлені цей документ, багато в чому визначається відношення читача до видання.

Предметом вивчення даної роботи є особливості складання видавничих анотацій у видавництвах «Навчальна книга» і «Вища школа».

Об'єктом вивчення є видавничі анотації.

Мета даної роботи зводиться до всебічного вивчення процесу видавничого анотування.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити низку завдань:

розглянути суть, основні функції та типи анотацій;

проаналізувати основні етапи анотування;

дослідити особливості анотування у видавництвах «Навчальна книга» і «Вища школа»;

виконати поставлені практичні завдання.

Огляд літератури по темі. Найголовнішими теоретичними та практичними джерелами літератури по даній темі є періодичні видання: “Вісник книжкової палати України”, “Бібліотека”, “Науково-технічні бібліотеки”, “Бібліографія”, а також нормативні документи ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления, ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация.

Вимоги до складання анотацій різних видів викладені в багатьох монографічних публікаціях. Найфундаментальнішими з них є "Методика складання анотацій" Е. І. Шамуріна, „Анотування творів друку” М. В. Істріної, „Реферування і анотування науково-технічної літератури” В. П. Леонова. Природно, анотування знайшло своє місце і в сучасних підручниках для ВНЗ: „Наукова обробка документів” Н. М. Кушнаренка та „Інформаційні видання” А. А. Гречихіна.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИДАВНИЧОЇ АНОТАЦІЇ

1.1. Суть, структура та функції анотації

Анотація (від лат. annotatio - примітка, зауваження) в своєму етимологічному значенні зустрічається вже у Плінія Старшого (друга половина I ст. н.е.). Але, як відомо, анотація використовувалася вже в каталозі Александрійської бібліотеки (III ст. до н.е.), в римських збірках «Про знаменитих мужів», присвячених життю вчених, поетів, полководців, імператорів. Пізніше анотація у вигляді короткої характеристики тих або інших авторів, відомостей про тематику їх праць використовується в бібліографічних словниках Ієроніма («Про церковних письменників», 392 р.), Геннадія Марсельського («Про церковних письменників», друга половина V ст.) та ін. Коли в другій половині XVII ст. виникли наукові журнали анотація дала початок жанрам наукової періодики, а в пізніше - так званої анотованої бібліографії [8].

Згідно ГОСТ 7.9-77 „Реферат і аннотация”: "Анотація — це стисла характеристика твору друку (їх сукупності або частин) з точки зору змісту, призначення, виду, форми та інших особливостей". Анотація повинна включати характеристику основної теми, проблеми, мети роботи і її результати. Середній рекомендований об'єм анотації, по ГОСТ 7.9-77 – 500 друкарських знаків [5].

У Київській Русі анотація використовувалася вже у рукописних бібліографічних посібниках, Найчастіше це були короткі біографічні відомості про авторів, запозичені укладачем з апарату книг. Анотації, що ідентифікують зміст книги, що вміщують оцінки та рекомендації, з'являються в XVIII ст. У будь-якому випадку анотація носить проміжний характер: між бібліографічним описом і рефератом.

Метою анотації є інформування користувачів стосовно основного предметно-тематичного змісту документа, аспектів розгляду теми, матеріалу, на базі якого проведено дослідження, його географічних аспектів та хронологічних рамок. Крім того, зазначається, що нового несе в собі дане видання в зіставленні з іншими, спорідненими за тематикою та цільовим призначенням. У разі необхідності наводяться відомості про автора. Анотація сприяє орієнтації користувачів інформації у документальних потоках, у системі документальних комунікацій у цілому, вона допомагає відібрати потрібну літературу, заздалегідь націлити читача на особливості змісту й форми документа, висвітлює його позитивні якості та своєрідність.

У більшості випадків анотації використовуються для аналітичної обробки великих та багатоаспектних документів. За допомогою анотування здійснюється популяризація і пропаганда нової періодики, а також випереджувальне сигнальне інформування про видання, що готуються до друку. Крім того, анотування використовують інформаційні служби, що обмежені у коштах і не мають можливості забезпечити себе