За такої організації пошуку релевантними виявляться лише ті документи, для яких пошукові терміни запиту користувача є інформаційно-значущими, оскільки самі анотації за своєю природою мають саме таку властивість. Наявність у них виключно термінів або фраз із досить великими ваговими значеннями перешкоджає потраплянню в релевантну вибірку документів, в яких пошукові терміни присутні у вигляді інформаційного шуму.

Наведена модель у цей час ще не реалізована повністю у вигляді програмно-технологічного забезпечення, однак окремі елементи вже створені й пройшли апробацію [2].

ВИСНОВКИ

В даній роботі було розглянуто основні функції, завдання, які виконує анотація у сучасній книзі. Як ми бачимо, процеси анотування пройшли великий шлях до свого удосконалення і утвердження. Зараз мабуть важко уявити книгу, де б не було анотації, яка є основним джерелом, з якого читач може отримати хоча і не велику за обсягом, але таку необхідну інформацію про видання. І з теоретичних відомостей, і з практичного дослідження стає безперечним той факт, що анотація утвердилась і глибоко ввійшла в засади сучасного видання, що тепер її оформленню, побудові тексту приділяється велика увага.

Анотація майже ніколи не розглядалась як самостійний вторинний документ, а тільки як важлива частина бібліографічного запису, для доповнення бібліографічного опису теми. В такому разі можна говорити, що анотація далеко не завжди розкриває (повністю) вміст документа. Наявність в ній тих чи інших елементів залежить від виду видання і його цілей, а також від принципів відбору матеріалу і структурою видання. Тут анотація розглядається з точки зору побудованої «ідеальної» моделі, яка постійно знаходиться під впливом факторів зовнішнього середовища, які її «деформують». Саме до таких факторів і відноситься вид видання, його цільове і читацьке призначення.

Уміння здійснювати інформаційну компресію (згортання інформації)– необхідна риса сучасного редактора. Важко уявити видавництво, де б не готувалися такий вторинний документ, як анотація (реферат). Цей документ дає читачу перше уявлення про видання, підводять його до того, з чим йому доведеться зіткнутися в основному тексті.

Все це обумовлює необхідність підготовки якісних документів, від яких багато в чому залежить майбутнє самого видання. Анотація (реферат) – це головний інструментарій інформаційного пошуку, від якого багато в чому залежить ефективність пошуку релевантних документів (видань).

Невипадково в даний час багато авторів статей, монографій самі готують цей документ і передають їх видавцям разом з основним текстом. Основне завдання редактора – оцінити якість анотацій, добитися точної їх відповідності змісту твору. Крім того, мова і стиль цього документу повинні повністю відповідати даному жанру, щоб він максимально ефективно виконував свої функції.

Як й інші види аналітико-синтетичної обробки документів, анотування сьогодні намагаються автоматизувати. Автоматизація анотування дає змогу прискорити цей процес, значно збільшити кількість анотованих документів, ширше включати анотації до бібліографічних записів документів, які призначені для автоматизованих ІПС. Усе це, звичайно, сприяє підвищенню оперативності та якості бібліографічного пошуку.

Кожен, хто щодня стикається з великим об'ємом документації, яку потрібно переробити, знає, як болісно буває відшукати декілька ключових рядків в морі неструктурованої інформації. Застосування технології анотування допоможе розібратися в будь-якому інформаційному потоці. Автоматичне анотування текстів може застосовуватися там, де постійно доводиться працювати з великими об'ємами інформації. Це, перш за все, відноситься до систем документообігу інформаційних служб. Наприклад, при розсилці новин інформаційні служби можуть висилати своїм клієнтам короткі анотації, які складатимуться автоматично за допомогою сервера анотування. Це допоможе зменшити об'єм розсилки, заощадити час підписувачів і пропонувати доступ до повних версій документів як платної послуги.

На даний час досить часто використовують МЛ Анотатор SDK 1.0 Developer license та МЛ Анотатор SDK 1.0 Additional Developer license [13].

Досить часто використовують програму для автоматичного анотування документів Лібрето. Це засіб автоматичного анотування текстів на російській і англійській мовах, який дозволяє складати зв'язкові анотації документів будь-якої складності, об'єму і тематики. Завдяки Лібрето користувач може за декілька хвилин оцінити важливість документа, проглянувши його анотацію.

Проте важливо враховувати, що не всі анотації можна скласти на комп'ютері. Тому важливим питанням є співвідношення в застосуванні автоматизованого та інтелектуального анотування.

Як інструменти розкриття теми даної роботи, добування фактичного матеріалу та вирішення поставлених у роботі наукових та практичних завдань, застосовувалися різні методи дослідження. Серед них можна вказати історичний чи ретроспективний метод, методи порівняння, аналізу та синтезу тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Блюменау Д. И. Проблемы свертывания научной информации/ Д.И.Блюменау.- Л., 1982.- С. 11-24.

Брайчевський С. М., Ланде Д. В. Концепція анотованого пошуку.

Гетьман И. П., Матвеева Е. Ю. Некоторые методические проблемы аннотирования документов, вводимых в АИСОН // Теория и практика обществ.-науч. информ. — 1992. — № 8. — С.123-127.

ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления.- Введ. 01.01.86.-М., 1984.- С. 10-24.

ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация. -Введ. 01.01.80 // Стандарты по библиотечному делу. — М., 1985. — С. 100-105.

Гречихин А. А. Загальна бібліографія: Підручник М.: Видавництво МГУП, .-С. 13-45, 105-189, 201-234.

Закон України «Про видавничу справу» (від 5 червня 1997 року)// http://www.rada.gov.ua.

Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів: Підручник.-К.: Вікар, 2003.- С. 210-213, 234-238.

Кушнаренко Н.