реального сектору економіки та невжиття заходів, які б позитивно вплинули на їх роботу; залежність управління від бюджетної політики держави створює деякі рамки у його діяльності; багаторічна збитковість у житлово-комунальному господарстві та дебіторська заборгованість споживачів призвели до того, що місцеві органи виконавчої влади безвідповідально ставляться до якості та обсягів надання відповідних послуг населенню. Унаслідок цього не виконуються роботи з приведення у належний технічний стан житлового фонду та комунальної інфраструктури, зниження витрат електроенергії, палива, води; встановлення тарифів у житлово-комунальному господарстві здійснюється не прозоро, що викликає справедливе невдоволення людей і не забезпечує беззбиткової діяльності; не розв'язано відомі проблеми провадження підприємницької діяльності, майже не змінилася кількість дозволів, які необхідні для провадження підприємницької діяльності, місцевими органами виконавчої влади не налагоджено належної роботи дозвільних центрів, у зв'язку з чим процедура видачі дозволів залишається обтяжливою для підприємців; недостатньо фінансуються регіональні програми розвитку малого підприємництва; нестійкою є база для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; недостатній рівень оплати праці та ін.
3. Пропозиції
У процесі становлення України як демократичної, соціальної, правової держави визначальним інструментом організуючого впливу на суспільні відносини виступає державне управління. Саме тому постійно розробляються та впроваджуються в життя заходи щодо вдосконалення системи органів виконавчої влади з метою забезпечення її відповідності об єктивним закономірностям суспільно-економічного буття. Проблема вдосконалення державного управління обєктивно існувала й існує в усіх державах і може вирішуватися різними шляхами. Проте в будь-якому випадку вдосконалення управління в демократичних країнах має на меті створення соціально ефективного державного апарату, наближеного до потреб і запитів людей і побудованого на наукових принципах.
Підвищення ефективності функціонування системи органів виконавчої влади має винятково практичне значення, оскільки фактично йдеться про удосконалення механізму реалізації конституційних прав і свобод громадян, підвищення рівня суспільного добробуту. Раціоналізація управління має відбуватися на наукових засадах. Це обумовлює потребу подальшої теоретичної розробки методологічних основ організації державного управління, наукового пошуку та обґрунтування конкретних шляхів впровадження в практику управління нових методів роботи. Програмним документом, відповідно до якого сьогодні здійснюється вдосконалення державного управління, є Концепція адміністративної реформи в Україні, де визначено, що метою адміністративної реформи є “створення ефективної системи державного управління”, а її завдання – “формування ефективної організації виконавчої влади”. Відповідно до мети реформи актуальним напрямом наукового дослідження є подальша розробка поняття “ефективність управління” та показників (критеріїв), за допомогою яких має здійснюватися оцінка ступеня ефективності державного управління. Вказані проблеми набувають наразі нагальної потреби вирішення у зв язку з підписанням Україною низки міжнародно-правових актів, які містять певні вимоги щодо надійності, відкритості, ефективності та результативності державного управління. Отже, актуальною науково-теоретичною проблемою видається визначення засад організаційно-правового забезпечення ефективності функціонування системи органів виконавчої влади (державного управління) в контексті реалізації функції держави щодо вдосконалення управління. Водночас, окремі теоретичні та практично-прикладні питання організаційно-правового забезпечення вдосконалення існуючої системи органів виконавчої влади досліджені недостатньо, тому існує об???’єктивна потреба наукового пошуку у цих напрямах.
Місцеве самоврядування є найближчим та найважливішим для народу елементом системи влади. Саме органи місцевого самоврядування відповідають за питання повсякденного життя людей. У той же час, сутність самоврядування передбачає насамперед активну участь громадян. Однією з форм такої участі є органи самоорганізації населення. Взаємодія об’єднань мешканців з міською владою є важливим чинником налагодження соціального партнерства на місцевому рівні.
На основі вищезгаданих пропозицій можна зробити наступні висновки щодо вдосконалення роботи державного органу:–
переглянути нормативно-правові акти щодо оплати праці державних службовців з метою забезпечення залучення на державну службу здібних, перспективних фахівців, зацікавлених у результатах своєї праці, та у разі потреби внести у встановленому порядку відповідні пропозиції;–
організація навчання та професійної підготовки державних службовців;–
на державному рівні необхідно узгодити і вдосконалити законодавство, у напрямку децентралізації влади і надання більших можливостей громадам і їх об’єднанням. За цієї умови можна буде активізувати підприємницьке мислення місцевих лідерів у пошуках найефективніших варіантів використання місцевих ресурсів;–
покращення якості життя людей через спільне впровадження місцевих ініціатив зі сталого розвитку;–
сприяння міським громадам у розбудові їх здатності налагоджувати партнерство з органами міської влади, іншими місцевими/регіональними інституціями приватного та громадського секторів;–
проведення роз’яснювальних бесід і мотивування мешканців міста до кращого розуміння місцевих потреб, пріоритетів розвитку та умов партнерства з владою;–
проведення базових досліджень, збирання даних стосовно територіальних громад і потенційних інституцій - партнерів;–
проведення тренінгів для активістів громад із набуття ними вмінь та навичок лідерства, здатності управляти організаціями з метою створення ефективної системи управління і сталого розвитку їх організацій;–
підготовка щомісячних, щоквартальних та щорічних планів і звітів діяльності, підготовка інформаційних бюлетенів про заходи в м. Івано-Франківську, висвітлення їх через ЗМІ;–
організація поїздок по обміну досвідом між органами самоорганізації населення (ОСН), об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та мережами шкіл міст-партнерів;–
покращення інформаційного середовища “Молодь – влада”;–
забезпечення стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку міста, яка включає складові: методичного і організаційного забезпечення: створення і розвиток системи бізнес-інкубаторів; створення умов для виникнення і функціонування нового бізнесу; інформаційного забезпечення: створення сучасних систем і каналів комунікацій; створення науково-аналітичного підрозділу; нормативно-правового забезпечення; інвестиційного забезпечення. –
співпраця муніципалітету, місцевих громад, обласної державної адміністрації, наукових, культурних закладів та бізнесових структур, що спрямована на підтримку сталого розвитку на місцевому рівні;–
визначення місцевих пріоритетів: будинки, освітні установи заохочуються до визначення власних потреб та розробки плану щодо найбільш пріоритетних із них;–
створення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, сортування, перевезення, переробки, утилізації та захоронення побутових відходів, а також обмеження їх шкідливого