Структурна система УкрСЕПРО. Сертифікація продукції.
Організаційну структуру Системи утворюють:
Національний орган з сертифікації – Держстандарт України.
Науково-технічна комісія.
Органи з сертифікації продукції.
Органи з сертифікації системи якості.
Випробувальні лабораторії ( центри ).
Експерти-аудитори.
Науково-методичні та інформаційні центри.
Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України.
Український навчальний науковий центр з стандартизації та якості продукції.
Національний орган з сертифікації виконує такі основні функції:
розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні;
організовує, веде та координує роботи щодо забезпечення функціонування Системи;
взаємодіє з національними органами з сертифікації інших держав та міжнародними організаціями, що здійснюють діяльність з сертифікації;
організовує розробку та удосконалення організаційно-методичних документів Системи;
приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації;
встановлює основні принципи, правові та економічні основи функціонування, правила та структуру Системи;
затверджує та присвоює Знак відповідності й правила його застосування;
формує та затверджує склад науково-технічної комісії;
акредитує орган з сертифікації та та випробувальні лабораторії;
атестує аудиторів;
веде реєстр Системи;
здійснює інспекційний контроль за діяльністю всіх органів та осіб, які займаються сертифікацією продукції;
організовує роботи з сертифікації продукції, в разі відсутності органу з сертифікації певного виду продукції;
затверджує перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації;
розглядає апеляції щодо виконання правил Систем;
організовує інформаційне забезпечення діяльності з сертифікації в Системі;
несе відповідальність від імені держави за дотримання правил та порядку сертифікації продукції, що встановлені в Системі.
Науково-технічна комісія формується та затверджується Національним органом з сертифікації та розглядає пропозиції щодо:
принципів проведення єдиної політики в галузі сертифікації;
проектів основоположних організаційно-методичних документів з сертифікації продукції та систем якості, атестації виробництв і випробувальних лабораторій;
основних напрямів досліджень у галузі сертифікації продукції;
акредитації органів Системи;
напрямків міжнародного співробітництва та приєднання до міжнародних систем;
питань взаємодії з національними органами інших держав;
перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації.
Орган з сертифікації продукції здійснює сертифікацію закріпленої за ним продукції та технічний нагляд за сертифікованою продукцією, атестує виробництва, видає сертифікати відповідності продукції та атестати виробництва.
Крім самої продукції сертифікації також підлягають системи якості.
Порядок проведення сертифікації системи якості регламентований ДСТУ 3419 – 96, а вимоги до органів сертифікації та порядок їх акредитації – ДСТУ 3420 – 96.
Органи з сертифікації систем якості здійснюють сертифікацію систем якості, атестують виробництва, оформляють і видають відповідні сертифікати на право здійснення сертифікації та забезпечують нагляд та інспекційне їх контролювання . Порядок обстеження виробництв в процесі здійснення їх сертифікації регламентується у ДСТУ 3957 – 2000 .
Атестовані можуть бути і окремі технологічні процеси, а не ціле виробництво продукції.
Відповідно Рекомендаціям Р 50 – 025 – 94 акредитуються технологічні процеси, виробництва, продукції та системи якості. Порядок здійснення інспекційного контролювання відповідно до Рекомендацій Р 50 – 046 – 95 .
Випробувальні лабораторії (центри) призначаються та акредитуються Національним органом з сертифікації . Орган з сертифікації систем якості виконує такі основні функції:
- розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації систем якості;
- організовує та проводить за пропозицією органу з сертифікації продукції, атестацію виробництва;
- організовує та проводить сертифікацію систем якості;
- здійснює технологічний нагляд за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами;
- видає сертифікат на системи якості.
Експерти-аудитори атестовані в Системі та занесені до реєстру Системи, за дорученням Національного органу з сертифікації можуть виконувати окремі роботи, що пов’язані з сертифікацією продукції.
Науково-методичним та інформаційним центром в Системі є Український науково-дослідний інститут з стандартизації, сертифікації та інформатики Держстандарту України. Виконує такі функції:
- здійснює розробку та вдосконалення організаційно методичних документів Системи;
- підготовляє та подає в Національний орган з сертифікації пропозиції та проекти законодавчих актів в галузі сертифікації;
- проводить аналіз можливостей підприємств та організацій щодо призначення їх органам з сертифікації, виконання функцій випробувальних лабораторій, здійснює експертизу їх вихідних документів та готує пропозиції Національного органу, з сертифікації щодо їх акредитації в Системі;
- підготовляє пропозиції з номенклатури продукції;
- приймає участь в підготовці органів з сертифікації та випробувальних лабораторій до акредитації і у підготовці підприємств до сертифікації продукції та систем якості;
- бере участь в акредитації органів з сертифікації, випробувальних лабораторій та інспекційному контролі.
Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України виконують у Системі такі функції:
проводять інспекційний контроль за додержанням правил Системи;
проводять технічний нагляд за сталістю показників сертифікованої продукції під час її виробництва;
надають методичну допомогу підприємствам у підготовці до акредитації їх випробувальних лабораторій, сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництва.
Український учбово-науковий центр з стандартизації, метрології та сертифікації проводить навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі сертифікації.
3. Порядок проведення сеотифікації продукції відповідно стандарту ДСТУ 3413 – 96 . Система сертифікації УкрСЕПРО.
Система сертифікації УкрСЕПРО створено з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року "Про стандартизацію і сертифікацію". Законом України було встановлено такі вимоги.
Кабінет містрів зобов’язаний:
- внести до Верховної Ради законопроекти щодо зведених чинних закондавчих актів у відповідності з цими Законами;
- прийняти нормативно-правові акти, що випливають з цих Законів;
- забезпечити зведення своїх нормативно-правових актів;
- визначити порядок і термін чинності галузевих стандартів.
2. Державні та інші стандарти є чинними до припинення їх дії або до прийняття відповідних стандартів згідно вимогів Законів.
3. Вимоги державних та інших стандартів, обов’язкові до виконання, є чинними до прийняття відповідних технічних регламентів.
4. До зведення законодавства, законодавчі та нормативно-правові акти застосовуються в частині, яка не суперечить цим Законам.
5. До створення національних органів виконавчої влади у сфері стандартизації, у сфері