встановив:

А. звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради про стягнення невиплаченої суми одноразових щорічних допомог як учаснику бойових дій за 2004-2006 роки в розмірі3162 грн. 25 коп. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних в позовній заяві. Просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача 3162 грн. 25 коп. – суму недоплаченої йому разової щорічної допомоги як учаснику бойових дій в порядку передбаченому ст.12 ЗУ „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",оскільки виплату такої допомоги в розмірі, передбаченому законами про державний бюджетна відповідний рік, починаючи з 2004 року вважав проведеною неправомірно всупереч Конституції України.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечила,посилаючись на те, що разова щорічна допомога позивачу як учаснику бойових дій,виплачувалася щорічно в розмірі визначеному законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Рішення Конституційного суду України, на яке посилається позивач, не стосується 2005-2006 років. А щодо утримання недоплаченої суми щорічної допомоги за2004 рік, то позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду. Просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши таким чином фактичні її обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що А. є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ № 412256, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради 17. 03.2001 р. (ксерокопія на а. с. 4).

Згідно ч.5 ст. 12, ч.І ст. 17-1 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" органом праці та соціального захисту населення щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У відповідності до Закону України від 09.07.2003 року „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком у 2004 році складала 92 грн.,45 коп. та згідно Закону України від 23.12.2004 року „ Про внесення змін до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України від 25.03.2005року „ Про внесення змін до Закону України „ Про Державний бюджет України на 2005 рік мінімальна пенсія за віком у 2005 та 2006 роках складала 332,00 грн.

Згідно ст. 44 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік" було встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється, зокрема,учасникам бойових дій - у розмірі 120 гривень.

За ст. 34 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік" та ст. 30 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" у 2005 та 2006 роках виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" становила 250 грн.

У відповідності до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного суду України від 01.12.04р. у справі щодо відповідності Конституції України положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" положення статті 44 наведеного Закону визнано неконституційним.

Посилання представника відповідача на пропуск строку позовної давності позивачем щодо позовної вимоги про стягнення недовиплаченої суми щорічної допомоги за 2004 рік судом розцінюється критично, оскільки на час виникнення спірних правовідносин Кодекс адміністративного судочинства України не діяв. Такі відносини регулювались Цивільним кодексом, яким згідно ст. 257 загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивач звернувся до суду з позовом 29.11.2006 року. Тому суд не вважає пропущеним строк позовної давності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача разової щорічної допомоги за 2004 рік в сумі 342 грн.25 коп. (92,45x5-120=342 грн.25 коп.), за 2005 рік в розмірі 1410грн. 00 коп. (332x5-250=1410 грн.), а всього 1752 грн. 25 коп.

Що стосується виплати такої допомоги позивачу за 2006 рік, то дію ч.5 статті 12Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено п 18ст.77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р.№|3235-ІУ на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, а тому в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

Витрати по оплаті позову судовим збором в сумі 51 грн. підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.2, 12, 17-1, 22 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.18 ст.77 ЗУ про державний бюджет України на 2006 рік", ст.22 Конституції України, Рішення Конституційного суду України від 01.12.04р. у справі № 20-рп/2004 та керуючись ст. ст. 94, 104, 159, 160, 163 КАСУ країни, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задоволити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської міської ради за рахунок коштів Державного