за півкілометра вона чує, як перелітає з гілки на гілку тетерев, а пролетить на такій відстані ворон обов'язково підніме голову, проведе поглядом.
З лісу лисиця подалася в поле, згодом вийшла на дорогу, добігла до узлісся, метнулася в кущі по сліду козулі, повернула звідти і знову пішла в поле. Слід став скидатися на заячий - швидко бігла, потім відбитки лап лягли один від одного на однаковій відстані - перейшла на рись, знову зблизились - пішла кроком. Місцями вздовж сліду лисячий послід — продовгуваті, загострені з двох боків ковбаски брудно-зеленого кольору. Такий колір надають послідові рослинні залишки із шлунків полівок — основної їжі лисиць в зимовий період.
До собачого сліду подібний і слід вовка. Тільки він значно більший (відбитки лап досягають ширини 14 см) і прямолінійний (собачий кривуляє на всі боки). До того ж ходять вовки взимку не поодинці, а зграєю: самець, самиця, приплід цього і минулого року. На чолі зграї іде самиця або самець, молоді біжать за ними, ступаючи слід у слід. Сліди розходяться тільки, коли вовки натрапляють на густі зарості. Тоді можна полічити скільки їх пройшло. По снігу першому йти важко, тому батьки час від часу міняються місцями, один іде попереду, другий позаду, останнім. Взимку вовки, лисиці й інші хижаки в пошуках здобичі оглядають бурелом, пеньки, купи хмизу, місця лігвищ, дефекацій, сечовиділення. Довжина сліду дорослої свині 12-13 см, кабана-
Висновки
1. Популяції хижих звірів на території Українських Горган представлені ведмедем, вовком, лисицею та іншими хижаками, чисельність яких регулюється наявністю корму, рослиноїдних тварин і залежить від антропогенного впливу.
2. Ведмедя бурого не слід відносити до типових хижаків, поскільки він
відрізняється від них навіть будовою своєї зубної системи. Річний його цикл
життя і особливості харчування дозволяють йому жити без інтенсивного
хижацтва. А враховуючи його низьку чисельність в регіоні, він підлягає
посиленій охороні. Необхідно також охороняти і покращувати його місця
перебування. Віднесення ведмедя до малочисельних видів і занесення його до
«Червоної книги України» на даному етапі слід вважати виправданим і
своєчасним. Статево - вікова структура популяції ведмедя у регіоні на даний
період нераціональна. Серед статевозрілих особин переважають самці, відсоток
молодняку дуже низький, переважають старі особини, мало середньовікових
ведмедів.
3. У жителів Карпатських гір до цього часу збережені традиції
бережливого ставлення до ведмедя, якого в давнину і сьогодні зображають на
різних виробах по дереву, вишиванках тощо. Поряд з цим, в міру тих чи інших
обставин, щорічно браконьєри незаконно знищують більше 10 % поголів'я.
Одночасно відтворюючі процеси проходять надто повільно не тільки у зв'язку з
нераціональною структурою виду, але і через біологічну його властивість.
Відтворюючий потенціал не перевищує 5 %. Незважаючи на занесення ведмедя
до «Червоної книги України», якщо не будуть вжиті кардинальні заходи по
його охороні, досягнути збільшення чисельності поголів'я ведмедя буде
проблематично.
4. Найагресивнішим хижаком тваринного світу, особливо диких копитних,
є вовк, чисельність якого щорічно перебуває в прямій залежності від пресу на
нього з боку людини. Допустимої щільності вовка (0,02 голів на 1000 га) можна
досягнути в найближчі 3-4 роки, знижуючи щорічно не менше 65 % популяції
чисельності перед біологічним періодом поточного року. Спектр живлення
було 21, з них старших одного року 8, самок було 35, з них тільки 14 старших одного року.
Зробивши розрахунки, можемо констатувати, що серед відстріляних в сезон полювання лисиць, самців і самок була однакова кількість, тобто співвідношення становить 1:1. Що стосується вікової структури, то молодих самців було 76,0 %, а молодих самок 65,6 %.
Отже вікова структура популяції до сезону полювання складає: дорослих 24,8 %, а молодняку 75,2 %. Як бачимо, вище приведені дані не надто відрізняються від даних з інших регіонів щодо старих і прибулих особин на кінець літа - початок осені. Звичайно ж, що на початок року вікова і статева структура популяції лисиці у Передкарпатті буде дещо іншою. По матеріалах обліку лисиць у двох базових мисливських господарствах, що проводилися загінним методом після закриття полювання у січні - лютому місяцях 2006 -2008 років на частині території господарств, було відстріляно 17 лисиць, з яких самців 6 (35,3 %) і самок 11 (64,7 %). У 2007 році в зоологічному заказнику «Чорний ліс» після сезону полювання було відстріляно 9 лисиць, з яких самців 4 (44,4 %) і самок 5 (55,6 %).
полівка, підземна полівка, лісова і жовтогорла миші тощо) зустрічаються поодинично. Явно другорядну роль відіграють птахи, що складають 15,7 % зустрічей.
Весною (друга половина березня, квітень і травень місяці) в живленні лисиці також переважають гризуни (більше 55,0 %), однак змінюється співвідношення видів: руда лісова полівка продовжує займати перше місце (40,0 % зустрічей), потім йдуть підземна полівка (13,2 %), сіра полівка (6,6 %)та інші. Заєць зустрічається поодинично. Птахи складають 20,0 % зустрічей. Додатковими кормами весною є комахи (26,6 % зустрічей). У двох випадках в екскрементах лисиці була виявлена шерсть козулі.
Влітку (червень, липень, серпень місяці) живлення лисиці більш різноманітне. Зустрічаються в екскрементах залишки 11 видів гризунів, різних комах, а також залишки ягід. Залишки гризунів виявлені майже в усіх екскрементах (93,2 % даних). Найчастіше