Тема: ”Відеосистема”

1 Типи дисплеїв

2 Принципи формування зображення

3 Режими роботи дисплеїв

1 Типи дисплеїв

За принципом побудови зображень дисплеї поділяють на два види: векторні і растрові. Векторний принцип утворюється за допомогою променя (світлового або лазерного) який описує траєкторії за вказаними координатиами та функціями із високою частотою у результаті чого формується стійке зображення. Цей спосіб використовується для формування зображень великих розмірів під час проведення грандіозних концертів, презентацій, виставок. У якості екранів, крім звичайних полоняних, використовуються фронтальні (без вікон) стіни будинків, водяні та димові завіси.

Растровий спосіб побудови зображень полягає у послідовному проходженні (скануванні) поверхні екрана і засвічуванні кожної точки визначеним кольором. Тут промінь рухається зліва на право по рядку (тобто горизонтальній лінії) та зверху вниз почергово по рядках. У результаті цього формується один кадр інформації. За одну секунду кадри змінюються певну кількість разів завдяки чому зображення може динамічно змінюватись. Параметр який характеризує частоту обновлення кадрів ще називають частотою розгортки. Для більш “гладшого” сприйняття зображення використовують почерезрядкове проходження променя: спочатку по непарних рядках, а потім – по парних.

2 Принципи формування зображення

За фізичним принципом формування зображення монітори поділяють на три види:

ЕПТ формує зображення за рахунок променів електронів які вилітають із трьох електродів (R, G, B) і попадають під певним кутом у три близько розміщені точки (субпели) із відповідними кольорами люмінофору. Світіння субпелів сприймається зором людини як точка (пел) одного кольору зі суцільної гами кольорів.

Апертурна решітка призначена для непропускання електронів які відхиляються від основної частини променя.

Кількість кольорів залежить від можливості регулювання інтенсивності вилітання електронів із електродів.

Якість (точність) зображення залежить від величини пела. Величина пела співпадає із розміром пікселя при максимальній роздільній здатності встановленій на моніторі. При нижчій роздільній здатності піксель формується із сукупності пелів.

При високих встановлених параметрах монітора (частота обновлення кадрів, глибина кольору, роздільна здатність) сильно завантажується відеосистема. У деяких випадках це може призводити до перебоїв у формуванні зображення та затримок при його зміні. Тому потрібно або зменшити значення параметрів або, якщо пониження параметрів не задовільнятиме вимог користування, покращити апаратні складові.

Рідкокристалічні монітори здійснюють засвічування точок екрану за рахунок пропускання або непропускання поляризованого світла через систему фільтрів. Схема керування наведена нижче.

Біле світло має вектори напруженості напрямлені у різні сторони одинаково. При проходженні через горизонтальний фільтр (ГФ) залишається тільки горизонтальна складова світла. Попадаючи на керуючу пластину (КП), горизонтально орієнтовані промені можуть бути повернуті на певний кут. Якщо напруга U яка прикладена до КП дорівнює максимальній, то поляризоване світло повернеться на кут 90° і повністю пройде через горизонтальний фідьтр (ГФ), при меншій напрузі - кут повороту буде меншим і пройде тільки частина поляризованого світла, а якщо напругу не буде подано на КП, то неповернуте світло не пройде через ГФ.

У плазмових моніторах здійсюється керування сильно іонізованим газом під впливом зовнішнього електро-магнітного поля.

3 Режими роботи дисплеїв

Монітори ПК можуть працювати у двох основних режимах: текстовому (символьному) або графічному.

Текстовий режим відображає тільки визначену кількість символів які розміщуються у рядках. Керування здійснюється із командного рядка. Команди вводяться безпосередньо із клавіатури. Переважно використвується системними програмістами та іншими досвідченими працівниками.

Керування відеосистемою у текстовому режимі можна здійнювати на низькому рівні за допомогою команд асемблера. Тут використовується команда переривання для монітора INT 10h. Номер функції задається у регістрі АН, а параметри заносяться у регістр АL.

Текстовий режим є досить ощадливий до ресурсів комп'ютера, оскільки інформація яка виводиться на екран у одиницю часу є невелика за розмірами.

Графічний режим використовується у багатозадачних операційних системах. Керування у цьому режимі часто здійснюють за допомогою графічних об’єктів які переважно вибирають маніпулятором “миш”. Цей режим є легким для сприйняття початківцям, але вимагає значних апаратних ресурсів (потужного процесора, більших об’ємів оперативної пам’яті, відеокарти та ін.).

Керування відеосистемою у графічному режимі здійснюють через зручний діалоговий інтерфейс. Тут параметри, переважно, вибираються із розробленого меню.