Аналогічні ліцензійні пропозиції надійшли і від Франції, але хімічний склад, механізм дії, а тим більше спосіб виробництва, не розкривається.

Комерційна документація містить дані лише про дозування, способи використання і тести на перевірку ефективності і чистоту отриманої винної продукції.

1.2. Шляхи розвитку та вдосконалення виробництва пиво-безалкогольних напоїв

Серед харчових напоїв важлива роль відводиться пиву і безалкогольним напоям, які крім того, що самі є цінними харчовими продуктами, але і дають змогу продовжити термін зберігання цінних речовин багатьох ягід і плодів. В процесі технологічної переробки вихідні продукти проходять декілька стадій, кожна з яких має свої особливості. Спільним є те, що крім основних, так би мовити бажаних для нас процесів, більшою чи меншою мірою мають місце супутні процеси, які приводять до утворення побічних продуктів, що часто є не лише небажаними, але й шкідливими.

Не дивлячись на велику історію пива, лише в минулому сторіччі науково-технічний прогрес швидко почав проникати в цю галузь виробництва [35].

На першому етапі незалежності України стан справ в пивоварінні був незадовільний. Досить згадати, що центральні і особливо східні регіони забезпечувались цими продуктами на 40% від потреби. Черги, особливо в літні місяці, були звичним явищем. Про якість в таких умовах говорити не доводилося. Тому досягнення технічного рівня виробництва і якості продукції виглядало недосяжною мрією.

За два останні десятиріччя ситуація докорінно змінилася. Та це можна говорити лише відносно кількісної сторони, але ніяк щодо якісної, тому що західні виробники продовжували вдосконалювати існуючі технології і розробляти нові. До того ж зростання обсягів виробництва у нас відбулося головним чином за рахунок поставок імпортних технологій, як правило, не найновіших. Тому проблема залишається, як і в потребі нарощування виробництва соків, пива та інших напоїв, так і, особливо, покращення їх якості.

В Україні сьогодні продукується десятки марок пива, але сортового практично виробляється недостатньо і налагодити його випуск без впровадження досягнень науково-технічного прогресу практично неможливо.

Спроби освоєння таких технологій були розпочаті в м. Москва на дослідно-експериментальному заводі Науково-виробничого об’єднання пиво-безалкогольної промисловості до Московських Олімпійських ігор 1980 року. Практично в дослідно-промислових умовах було налагоджено виробництво вітчизняного сортового пива з використанням ферментних препаратів амілорезину П10Х, протосубтиліну Г10Х і силікагелю лише в грудні 1981 року. До того потреби Москви задовольнялися поставками з Чехословаччини, Болгарії, НДР, а також з Львівського експериментального та деяких інших вітчизняних заводів. У віддалених регіонах пива завжди не вистачало.

Якість пива та безалкогольних напоїв визначається якістю і правильним підбором вихідних речовин, досконалістю технології та дотриманням її регламентних норм виробничим персоналом.

З огляду на це були стандартизовані сорти ячменю, хмелю та інших видів сировини з тим, щоб можна було обґрунтувати їх призначення і подальшу технологічну переробку.

Для отримання якісного пива потрібно використовувати рівномірне по величині зерно по ГОСТ 5060-87 I класу з проростаючою здатністю вище 95%, вологістю 15% і терміном вилежування не менше 45 діб.

Солод по ОСТ18-305-77 екстрактивністю вище 77,5% в перерахунку на суху речовину, що відповідав всім вимогам стандарту. Це стосується всіх інгредієнтів, особливо хмелю і екстрактів на його основі.

Завдяки новим суттєвим капітальним вкладенням та збільшенням фінансування науково-технологічних розробок, агропромислова галузь успішно справилася з поставленими завданнями. Помітні зрушення відбу-лися в галузі харчової промисловості; машинобудування частково нала-годило випуск технологічного обладнання для технологічних процесів виробництва, ліній розливу, маркування та упаковки. Однак слід зауважити, що значна частина технологічного обладнання все ще закуповується за рубежем. Ще більше залежною є наша промисловість від поставок чистих культур ферментів та інших допоміжних речовин, в тому числі для освітлення і стабілізації напоїв. В цьому плані роботи наших вчених по синтезу нових речовин, розробці нових технологій вирощування відповідних сільськогосподарських культур, технології бродильних процесів із застосуванням ферментних препаратів, а також нового технологічного обладнання є важливими складовими процесу розвитку харчової промисловості. Забезпечити потрібно такий рівень якості пива і соків, щоб без добавок консервантів вони зберігали свої властивості, в тому числі харчову цінність, не менше одного року. Досягти цього можна лише за рахунок ідеального збалансування кислотно-основних властивостей, агрегативної та біологічної стабільності.

1.3. Стан і перспективи виробництва та застосування препаратів синтетичного діоксиду силіцію

Світове виробництво чистих форм силіцій діоксиду та їх промислове використання у вигляді виробів з кварцу, кристобаліту, тридиміту та аморфного кремнезему за минуле сторіччя постійно зростало. Це лабораторний, столовий та спеціальний посуд, спеціальна кераміка для електронної та інших галузей промисловості, осушувачі газів при їх зріджуванні та розділенні або при використанні в процесах хімічної технології, наповнення і посилення полімерів, загущення лакофарбових матеріалів, матування поверхні, термоізоляційні матеріали, носії фізіологіч-ноактивних компонентів у медицині та парфумерії – це неповний перелік сфер застосування препаратів на основі SiO2. Ми обмежуємось використанн-ям дисперсних та пористих форм кремнеземів, що використовуються в якості специфічних адсорбентів та носіїв каталізаторів в технологічних процесах виробництва, в тому числі харчових напоїв.

До середини 20 ст. в технології приготування харчових напоїв переважно використовували адсорбенти силікагелевої природи природного походження (вулканічного або осадкового), зокрема діатоміти, перліти, трепела, цеоліти, мікрокристалічний кварц (новакуліт), алюмосилікати та інші, вміст SiO2 в яких міг коливатися від 65 до 95% залежно