Наприклад, у наведеному нижче уривку з інформаційно-аналітичної статті міститься вислів "to be or not to be" – назва відомого монологу Акта ІІІ сцени І п’єси "Гамлет" Уільяма Шекспіра (написана приблизно в 1600):

White collars went into the street. In the center of Moscow a picket line was performed. The workers of the internet company B2B Media confirm that few days before they found out, that their company was sold. To be or not to be!!!

[Guardian, 7, February 2009]

Необхідно також відмітити, що в сфері масової комунікації метафоричний контекст є надзвичайно рухомим і постійно живиться самими медіа текстами: вдала фраза, запам’ятовуючий вислів раптово поширюються по всьому інформаційному просторі, повторюючись в різних варіантах то в одному, то в другому тексті. Деякі текстові фрагменти цитуються неочікувано часто, виникаючи одночасно зразу в декількох медіа матеріалах, що створює враження складного ланцюга запозичень, відслідкувати якого практично неможливо. Якщо для розуміння денотативного контексту достатньо свідчень історичного і соціо-культурного характеру, які містяться в лінгвокраїнознавчих словниках, то адекватне розуміння метафоричного контексту потребує спеціальних фонових знань, а саме знань текстів, які являються важливою складовою частиною національної культури.

2.2 Категорія культуроспецифічності

Поряд з категорією ідеологічної модальності, яка об’єднує слова і словосполучення, що володіють конкретним ідеоло-гічим відтінком, велике значення для розгляду текстів масової інформації має категорія культуроспецифічності. Термін "культуроспецифічність" збігається з британським culture-specific- і означає належність до певної культури, вира-ження специфіки конкретної культури. Категорія культуроспецифічності репрезентується сукупністю одиниць культуроло-гічного контексту, які відносяться до всіх його чотирьох рівнів: денотативного, конотативного, асоціативного і мета-форичного. Лінгвістичну основу даної категорії складають слова, що позначають реалії і артефакти, слова і слово-сполучення з культуроспецифічними конотаціями, лексичні одиниці зі стійкими асоціативними зв’язками, а також культуро-логічні фрагменти текстів із скарбниці національної сло-весності.

Об’єднання всіх культурологічних одиниць на основі катего-рїі культуроспецифічності дозволяє вирішити відзразу ж декілька ме-тодологічно важливих питань: по-перше, знайти оптимальний спосіб класифікації культуроспецифічних компонентів тексту у залежності від того, яку культурологічну інформацію містить і в якій формі дана інформація виражена; по-друге, вияснити ступінь насичення того чи іншого тексту культурологічними властивостями.

Головним критерієм поширення культуроспецифічної ін-формації в медіа текстах являється його направленість на конкретну аудиторію. Taк, програми новин супутникових кана-лів ВВС World та CNN, які орієнтовані на широку міжнарод-ну аудиторію, містять культуроспецифічні одиниці переважно денотативного рівня, необхідні для того, щоб розповісти про події у світі, які природньо залучають реалії різних країн. При цьому все те, що може викликати ускладнення в розумінні, на думку співавторів текстів, супрувожується роз’ясненням. Наприклад, такі культуроспецифічні одиниці британської реальності, як Sinn Fein і Plaid Cymru, що природньо сприймаються внутрішньою аудиторією, потрапляючи в тексти, направлені на міжнародну аудиторію, отримують відповідне пояснення. Як правило, в орієнтованих на міжнародну аудиторію текстах пояснюються всі культуроспецифічні одиниці, які не являються стійкими компонентами світового інформаційного потоку.

Необхідно наголосити, що в медіа текстах кагегорія культуросецифічності знаходить своє вираження не тільки на вербальному рівні. Як вже не однократно відмічалось, специфіка текстів масо-вої інформації складається з того, що вони розглядаються одночасно в декількох площинах: словесний текст, звуковий супровід, графічне оформлення, відеоряд, що дозволяє говорити про об’ємність та багаторівневість структури. Природньо, що культуроспецифічні компоненти можугь міститись як власне у вербальному тексті, так і на рівні медійних технологій. Так, порівняльний аналіз англомовних та українських медіа текстів показує, що існує цілий ряд культуроспецифічних ознак, які характеризують дані тексти на медійному рівні. Це і обу-мовлені традицією особливості формату: наприклад, об’єм анг-ломовних газет набагато більший, ніж об’єм газет в Україні; це особливості організації відеоряду та звукового супроводу, оформлення студії, стиль ведучого та інші культуроспецифічні ознаки, які відносяться до просторово-сучасних і поведінкових факторів.

Особливе значення категорія культуроспецифічності набуває при розгляді текстів, які розповідають внутрішній аудито-рії про події за кордоном. В цьому випадку вибір культуроспецифіч-них одиниць продиктований не тільки природніми інформаційни-ми потребами, але в значній мірі обумовлений особливостями національного світосприйняття, ідеологічними установками, а також стійкими уявленнями та стереотипами, які склалися при формуванні внутрішньої аудиторії. Складення всіх цих факторів придає медіа матеріалам з-за кордону унікальну культуроспецифічну значимість: образ іншої дійсності не тіль-ки містить інформацію про життя тієї чи іншої країни, але дозволяє розкрити деякі суттєві особливості національного світоспpийняття. Наприклад, образ України очима американців ЗМІ, незважаючи на деяке зміщення акцентів, в залежності від конкрет-ної політичної ситуації, в основному відображає традиційний набір стереотипних уявлень іноземців про українську реальність:

Україна очима американців: руйнуючи стереотипи

"Україна? Ух ти! А де це?" – нормальна реакція пересічного американця на слова "а я з України". Іноді хтось згадає про Оксану Баюл, Чорнобиль, Помаранчеву революцію і хороших та поганих хлопців, на яких поділяється українська влада… Американці не можуть зрозуміти, як можна курити цигарки у переході метрополітену, і чому поручень ескалатора рухається швидше за сам ескалатор. Та найбільше іноземців дивує, чому українці такі похмурі? Що ж не так з Україною? Україну асоціюють з білявими дівчатами, ведмедями і матрьошками, не завжди усвідомлюючи, що це не частина Росії, і що тут дещо тепліше, ніж у Сибіру...

[Українська правда, 23.12 2008]

Особливості національного світосприйняття – а саме