відомі відношення британців до іноземців "foreigners" – проявляються також у неприязні британської масової аудиторії до будь-яких спроб медіа корпорації Бі-бі-сі, яка наnpавлена на розширення об’єму новинного ведення із-за кордону і на збільшення привабливості новинних категорій foreign news за рахунок впровадження розважальних та навчальних компонентів. "The ВВС needs to convey to the audience just how relevant thе world outside the UK is to their lives now, and its greater importance in future", – знаходимо в статті Бі-Бі-Сі "Reflecting the World". "Why does the ВВС think we should bе interеsted in foreigners?" – запитує кореспондент британської газети "The Daily Telegraph [87].
"Not only do they (the British) not like Abroad, but а good third оf the audience also think that foreigners аrе greasy, the food is filthy, and there is nothing to do except liе around оn beaches and get sunburnt. Naturally the report entitled "Reflect-ing the World", deplored this state of affairs and recommended that the ВВС do something about it. Noting that programmеs about foreign countries catered only to thе very small "serious" end оf thе market, it suggested that broadcasters made Abroad morе entertaining ... It isn't difficult tо see where this new ВВC plan is taking us. Instеаd оf ugly Russian generals wе could have Russian models parading the latest fashions in furs; inоf boring stories аbout French unemployment, we could have the latest French vacation spots aпd the пewest French hairstyles. Thus is the ВВС advised to replace old cliched views with the pasta-eating, yacht-riding beautiful people, with their sоар орега lives and perfect tans ... But there is nо point whatsoever in this ВВС attempt: if thе masses aren't interested in Spanish politics, showing them bullfights won't help".
[The Daily Telegraph, 27.07 2006]
Наведений матеріал являється не єдиною скептичною реакцією британців на зміни в інформаційній політиці:
One of the side remarks at a debate on journalism I attended was that large British news organisations no longer cover ‘foreign news’. The belief is that the US them dichotomyharmfulencourages shallow reporting rather thanand detailed journalism. The BBC’s spoke of the tyrannous power of televison images that solidify a cliched view of the world. Print and radio’sword allow more freedom to challenge the settled view. The United States, in particular, was accused of living in aof isolation that its television news programmes rarely challenge with fresh global perspectives. “The demand is there, but the demand is not meeting the funds.” The internet is making space for different views but is mainstream journalism opening the door to seeing things differently? Panel participant ,Reuters correspondent left in a wheelchair by a horrific traffic accident while on assignment in Sri Lanka,for a more racially diverse workforce in journalism. He recalled being sharply but correctly upbraided by non-white colleagues in South Africa if his articles contained a hint of colonial colouring. One view from the debate floor was that minority groups within newsrooms have a responsibility to challenge stereotypes.
[Reuters, 21, November 2008]
Taким чином, дослідження медіа текстів з точки зору на-явності та способів прояву культуроспецифічних компо-нентів показує, що категорія культуроспецифічності охоплює достатньо широкий об’єм явищ, які репрезентовані як власне у мовній формі, так і за допомогою медійних технологій.
2.3. Особливості репрезентації теми "культура" в британських медіа текстах
Аналіз лінгвокультурологічного аспекту британських медіа текстів був би неповним без розгляду того, як в них пред-ставлена тема культури.. В британських ЗМІ тематичний блок "культура" представлений великою кількістю найрізноманітніших
у функціонально--жанровому відношенні текстів. По-перше, це матеріали, розміщені в спеціальних розділах "Сulturе & Arts", чи тематично мар-керовані тексти, приналежність яких до медіа топіку "куль-тура" виражена експліцитно: театральні та кінорецензії, інтерв’ю з діячами культури, теле- і радіопрогpами, які розповідають про події культурного життя. Деякі якісні видання присвячують темі "культура" спеціальні щоденні рубрики, наприклад, газети "Тhe Independent", "Тhe Guardian" та ін. По-друге, це цілий ряд текстів, які хоч і проходять не під рубрикою "культура", відноситься до іншх тематичних блоків, таких як політика, бізнес, та міжнародні новини. Наприклад, прогpами телеканалу ВВС World "Holidays" і "From Our Own Correspondent" , присвячені туризму і подіям з-за кордону, часто відносяться до різних аспектів культурного життя тієї чи іншої країни.
Серед більшості текстів, які складають корпус медіа теми "культура", ми звернемо свою увагу лише на ті, які безпосередньо пов’язані з тлумаченням сучасної концепції культури. Розширення меж поняття культура, характерної для академічних досліджень останнього часу, знайшло своє відобра-ження і в текстах масової інформації. Так, в британських мас медіа реryлярно з’являються матеріали, в яких висловлюється i негативне відношення про неоправдане об’єднання зразків високого мистецтва і масової культури в рамках єдиного поняття:
"Culture is, оf course, if not а dirty word, certainly оnе from which we must shy away as though from а fart at а vicarage tea раrtу, for it has оn the оnе hand the elitist connotations that are now 80 politically incorrect (though the wise mаn knows that the hoped fоr ехсеllеnсе will only bе born оf elitism), and оn the other, for some fearful souls, it recalls Stalinist Russia and her satellites. If it must bе used,