1.3. Моделювання медіа текстів з лінгводидактичною метою

Одним із головних фак-торів, які містять прагмалінгвістичну цінність текстів масової інформації, являється їх аyrентичність. Реальні тексти, які відображають особливості однієї із основних сфер сучасного вживання мови, мас медіа, звичайно приваблюють увагу викладачів і авторів навчальних матеріалів. Разом з тим можна виділити цілий ряд випадів, коли саме аyтентичність медіа тексту затруднює його ефективне використання з лінгводидакти-чною метою: так, тексти новин миттєво старіють, нам не цікаво обговорюють те, що втратило свою актуальність; а корисні з пізнавальної точки зору тексти виявляються насиченими надлишковою лінгвістичною інформацією, яка не відповідає рівню мовної підготовки студентів.

В таких випадках на допомогу викладачу приходить прагмалінгвістичне моделювання [13], яке на відміну від простої адаптації чи спрощення дозволяє в найбільш наглядній формі представити ті лінгво-структурні властивості та особливості тексту, які являються значимими з дидактичної точки зору. Інакше кажучи, аутентичний текст моделюється – обробляється, пере-будовується, компонується – таким чином, щоб максимально чітко і ясно показати особливості того чи іншого мовного явища, наприклад, приналежність тексту до конкретного функціо-нально-жанрового різновиду.

Зупинимось на деяких найбільш типових випадкахх, в яких можлива зміна аyтентичного медіа тексту з прагмалінгвістичною метою:

1) новинні та інформаційно-аналітичні тексти – вилучення із тексту синхронізуючих, проте "прив’язуючих" даний текст до омеженого часового відрізку, ознак;

2) тексти групи features – переробка тексту з метою збереження дидактично значущих компонентів та вилучення надлишкової лінгвістичної інформації.

Як показує практика, моделювання новинних та інформаційно-аналітичних текстів обумовлено перш за все конкретною дидактичною метою. Так, якщо новинний текст наглядно ілю-струє лінгвостилістичні особливості свого реєстру і може бути використаний в якості зразку протягом тривалого часу, то його моделювання зводиться, в основному, до вилучення тих компонентів, які вказують на відповідність тексту до конкретно ограни-ченого відрізку часу. Інакше кажучи, з текста вилучається все, що може швидко перетворити актуальне повідомлення у вчорашню застарілу інформацію – часова прив’язка, дати, імена конкретних політичних діячів: прем’єр-міністри приходять та йдуть, а про-блеми, які вони намагаються вирішити, залишаються.

Якщо метою є звертання уваги оточуючих на конкретні мовні структури, зберігаючи при цьому актуаль-ність матеріалу, то текст переробляється в плані видалення надлишкових з дидактичної точки зору елементів.

Аналогічним чином проводиться і моделювання текстів, які належать до групи features: текст може скорочуватися, переро-боблятися, перебудовуватися для того, щоб відповідати як по-ставленій дидактичній меті, так і рівню мовної підготов-ки студентів. Завершуючи розгляд питання про моделювання, необхідно відмітити, що текстовий ресурс мас медіа настільки багатий та динамічний, що прагмалінгвістичне використання медіа текстів базується все-таки не на моделюванні, а на зна-хожденні відповідних пошукових навчальних критеріїв аyтентич-них текстів.

1.4. Прагмалінгвістичний медіа моніторинг

Англійське слово "monitoring" – "watching something carefully for а period of timе in order to discover something about it" [71] ввійшло в сучасну українську мову та використовується в термінологі-чному значенні "спостереження, дослідження, контроль за природ-німи та суспільними процесами". Застосовуючи до засобів масової інформації термін "моніторинг''' означає цілеспрямоване спостереження за інформаційним простором [89]. Таке спостереження звичайно здійснюється громадськими організаціями та державними інститутами, які можуть переслідувати найрізноманітніші цілі: від визначення реальної популярності того чи іншого політика шляхом підрахунку посилань до його імені в пресі до виявлення нових тен-денцій в розвитку суспільної думки.

Прагмалінгвістичний медіа моніторинг – це не що інше, як цілеспямоване спостереження за медіа потоком з метою виявлення таких текстів масової інформації, які б найбільш повно відповідали конкретним дидактичним та науково-дослідним завданням. Прагмалінгвістичний медіа моніто-ринг майже завжди авторський, оскільки він здійснюється заінтересованою особою з метою знаходження відповідних до поставлених задач текстів. Серед найбільш поширених типів прагмалін-гвістичного медіа моніторингу можна виділити наступні:

В основі вибіркового моніторингу лежить регулярний перегляд матеріалів конкретних засобів масової інформації: із багатьох одиниць мас медіа – газет, журналів, телеканалів та радіопередач вибираються лише ті, які відповідають постав-леній дидактичній чи науково-дослідній меті. Таким чином, пошук ведеться в рамках попередньо заданого обмуженого діапазону. Подібним способом були, наприклад, підібрані мате-ріали для підручника "In the News" – всі вони запозичені із одного і того ж самого видання "The International Herald Tribune".

Тематичний моніторинг направлений на вияснення того, як представлена та чи інша зацікавлена вами тема, будучи це вибори президента чи концерт відомої рок-групи в різних засобаах масової інформації. Тематичний моніторинг тісно пов'язаний з розглянутою вище концепцією медіа-топіків: стійка тема-тична структура, властива інформаційному потоку дозво-ляє з допомогою направленого моніторингу не тільки виявити стабільний набір тем, постійно висвітлюваних у мас медіа, проте і ви-явити так звані "bиzz-topics" – теми, які викликають найбіль-ший інтерес.

Порівняльний моніторинг дозволяє зосередити увагу на сучасній інтерпретації однієї і тієї ж події в ЗМІ різної ідеологічної направленості. Цей метод використовується британським дослідником Мартіном Монтгомері [47] для порівнянняя того, як висвітлюєься забастовка британських робітників шахти в лівій та консерва-тивній пресі.

І на кінець, крос-культурний моніторинг представляє собою розширений варіант порівняльного моніторингу, при якому висвітлення подій аналізується не на матеріалі національних мас медіа різної політичної спрямованості, а на основі порівняння медіа версій, які представлені в засобах масової інформації різних країн, наприклад: України та Великобританії, України та США.

На завершення необхідно відмітити, що ефективний пошук матеріалів з прагмалінгвістичною метою пропонує поєднання всіх видів моніторингу.

2. Тексти масової інформації

як об’єкт лексикографічного опису

До прикладного аспекту медіа лінгвістики відноситься також досвід лексикоrpафічного опису мови мас медіа. Основа