Вивчення різних аспектів вживання мови в стрімко розвиваючій сфері масової комунікації сприяло фор-муванню нового напрямку – ме-діа лінгвістики. Предметом медіа лінгвістики являється всесторон-нє вивчення функціонувания мови у сфері массової комуніка-ції, чи "слово в мас медіа". Таким чином, в рамках медіа лін-гвістики відбулось об’єднання всіх попередьо розрізнених досліджень різних аспектів медіа мовлення у єдину впорядковану систему.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Отже, виходячи з важливості означеної проблеми, враховуючи її недостатню розробку у сучасній теорії та практиці, а також потреби в удосконаленні засобів, що забезпечують її реалізацію і які сформували тему дослідження, можемо зробити висновок, що зі зміною суспільних та ідеологічних структур неминуче міняються і методи віддзеркалення та інтерпретації. Чим більше соціокультурних та ідеологічних змін відбувається в суспільстві, тим активніша динаміка ЗМІ, яка розуміється як сукупність кількісних і якісних змін в мас медіа за певний відрізок часу.

1. Одними з головних методів вивчення текстів масової інформації є: дискурс-аналіз (дозволяє зосередити увагу не тільки на зовнішніх формальних ознаках тексту, але, і це особливо важливо, на цілому ряду екстралінгвістичних чинників, які супроводжують його виробництво і актуалізацію), методи когнітивної лінгвістики (досліджують проблеми співвідношення мови і свідомості, роль мови в концептуалізації і категоризації світу, в пізнавальних процесах та узагальненні людського досвіду, зв'язок окремих когнітивних здібностей людини з мовою та форми їх взаємодії), "critical linguistics" (значення тут приділяється дослідженню медіа текстів з точки зору мовних способів вираження їх ідеологічної направленості), контент-аналіз (кількісне вивчення змісту соціальної комунікації і зафіксованих даних у формі письмового тексту на папері або записі на яких-небудь інших фізичних носіях). Здійснюючи розгляд найбільш поширених методів вивчення медіа текстів, слід зазначити, що тільки поєднання переваг різних методологічних підходів дозволяє отримати всебічне уявлення як про особливості функціонування мови у сфері масової комунікації, так і про зміст ключового для медіа лінгвістики поняття "текст масової інформації" .

2. Розгляд когнітивного аспекту медіа мовлення тісно пов'язаний з такими важливими поняттями, як інформаційна картина світу, ідеологія та культура. Здатність мас медіа відображати події навколишньої дійсності, фіксуючи багатогранність сучасного світу в тому чи іншому медіа форматі, є ключовим фактором у створенні сучасної кар-тини світу. Вивчення ідеологічного компоненту текстів масової інформації тісно пов’язано з такими важливими з точки зору когнітивного підходу поняттями, як інформаційний ланцюг, діапазон інтерпретації та ідеологічна модальність. Категорія ідеологічної модальності відображає світоглядний характер тексту і дозволяє виділити із широкого спектру оцінювальних відносин, характерних для концепції модальності взагалі, ті, які будуються на основі конкретних політичних поглядів та ідеологічних цінностей. Концепція інформаційного ланцюга представляє складний процес медійної обробки інформації у вигляді ланок замкнутого ланцюга, що дозволяє наочно продемонструвати як взаємозв’язок і взаємодію окремих етапів руху інформації, так і всепроникаючий вплив ідеологічного фактору.

3. Розуміння того, що текст тісно насичений культурологічною інформацією дозволяє розглядати його як об’ємне багатовимірне явище, яке розглядається не тільки у вербальній лінійній площині, але і характеризується глибиною і багаторівневою структурою. Тому культурологічний контекст визначають, як структуровану по рівнях сукупність всіх наявних в тексті культурологічних свідчень: денотативного, конотативного, асоціативного та метафоричного. В текстах масової інформації відбувається своєрідне накладання мовної та інформаційної картин світу, що виражається у лінгвокультурних особливостях організації інформаційного простору. Важливу роль для аналізу екстралінгвістичного рівня медіа текстів відіграє категорія культуроспецифічності, категорія ідеологічної модальності та концепція інформаційного ланцюга, які дозволяють найбільш повно розкрити відображаючі, організуючі та формуючі властивості текстів масової інформації.

4. Прикладний аспект медіа лінгвістики, що обумовлено, з одного боку, інтенсивним використанням текстів масової інформації з науково-дослідною та дидактичною метою; а з другого – необхідністю, яка диктується умовами інформаційного суспільства, ретельно вивчити механізм лінгвомедійного впливу на масову аудиторію. Можна сміливо стверджувати, що тексти масової інформації нині є невід’ємною складовою частиною викладання іноземних мов: вони використовуються в навчальному процесі у якості аутентичного матеріалу, оформля-ються у вигляді самостійних навчальних посібників, моделюються, піддаються тематичному моніторингу, із них постійно отримують актуальні дані про країну, мова якої вивчається.

5. Основа лек-сикогpафічних матеріалів, так чи інакше базується на текстах масової інформації і включає різні види словникової продук-ції, як: одномовні тлумачні словники мас медіа, які пояснюють значення релевантних для даної сфери вживання мови понять; двомовні словники по засобах масової інформації, які містять пояснення найбільш значущих для мас медіа понять; двомовні словники-довідники, в яких представлені найбільш вживані одиниці медіа лексики та їх еквіваленти на іншій мові; двомовні словники медіа лексики, які фіксують частоту вживанняя слів загальної мови в текстах масової інфор-мації; цілий ряд навчальних посібників лексикоrpафічного характеру, метою яких є проілюструвати найбільш типові випадки використання базових одиниць медіа лек-сики. Створення тлумачних словників мас медіа ще раз свідчить про подальше розуміння масової комунікації як окремо сформованої високо-організованої області людської діяльності. Мова мас медіа все частіше стає об’єктом лексикографічного висвітлення, оскільки необхідність у словниках та посібниках такого роду беззаперечно зростає.

Прагмалінгвістична цінність даного дослідження визначається тим, що в ньому подається цілісне, внутрішнє структуроване уявлення про тексти масової інформації, яке може послуговувати свого роду картою, орієнтиром в безкінечній різноманітності сучасного англійського медіа мовлення.

Список використаної літератури

Арский Ю.М., Гиляревский Р.С. Инфосфера. Инфор-мационные структуры, системы и процессы в науке и обществе. – -М.: ВИНИТИ, 1996. – 520 с.

Богомолов А.Н. Средства массовой коммуникации: культу-рологический и дидактический аспекты. – М., 1997. – 256 с.

Вендина Т.И. Русская языковая картина мира сквозь