РОЗДІЛ 2. ТЕКСТИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ

1. Тексти масової інформації як спосіб когнітивного вираження дійсності

Одним з найважливіших розділів медіа лінгвістики являється розгляд текстів масової інформації в когнітивному аспекті. Для того, щоб отримати об’ємне, максимально наближене до реальності зображення того чи іншого предмету чи явища дійсності, необхідно не тільки детально вивчати його внутрішній склад та окремі компоненти, але і пред’явити його в русі, в дії, в природніх функціональних зв’язках з навколишнім світом. Саме це і пропонують зробити методи когнітивної лінгвістики при вивченні явиш людської мови.

Центральним для когнітивного підходу являється поняття когніції. Вміщуючи в собі значення двох латинських слів – cognitio і cogitatio, український варіант терміну має двояке значення: це як "пізнання", так і "пізнавання". Інакше кажучи, поняття "когніція" включає в себе як сам процес набування знань, досвіду, так і його результати.

"Короткий словник когнітивних термінів" [66] визначає когніцію як "пізнавальний процес чи сукупність психічних та розумових процесів – сприйняття світу, простого спостереження за навколишнім середовищем, категоризацію, мислення, мову та ін., які служать для отримання та переробки інформації, що поступає до людини ззовні по різних чутливо-перцептуальним каналах або уже в інтерпретованому вигляді" [66, 81]. Таким чином, когніція розуміється як прояв розумових, інтелектуальних можливостей людини і включає розуміння людиною самої себе, оцінку самої себе і навколишнього світу, формування особливої картини світу – всього того, що складає основу для раціональної і осмисленої поведінки людини.

В англомовній академічній традиції поняття "cognition" також відноситься до процесів набування і організації знань: "Cognition refers to the individual’s acquisition and application of knowledge; it is the process whereby we assimilate and organize information about events and relationships, so that we may be commonly said to ‘know’ about the world" [66, 46].

В рамках когнітивної лінгвістики, як окремого напрямку мовознавства, сформованого у 80-х роках XX століття, вивчення проявів мови набуває нового освітлення. Когнітивний підхід дозволяє зробити акцент на вивченні складних процесів, зв’язаних з використанням мови для передачі та обробки інформації, для організації сучасних знань та побудови уявлень про навколишній світ. Увагу науковців все частіше привертають питання побудови мовної картини світу, а також зв’язані з ними проблеми категоризації і концептуалізації. Категоризація і концептуалізація – це процеси, які регулюють осмислення поступаючої інформації. З їх допомогою проходить когнітивне освоєння реальності: людина формує, впорядковує знання про себе та навколишній світ, організовуючи постійне збільшення об’єму інформації у вигляді концептів і категорій, перетворюючи таким чином розсіяні свідчення у систематизовані знання.

Когнітивний підхід дозволяє розглядати медіа тексти не тільки як окремий вияв мови, але і як результат сукупної діяльності людей та організацій, зайнятих в формуванні і поширені інформації. В цен-трі уваги когнітивної лінгвістики розглядаються такі важливі для розуміння інформаційних процесів питання, як інтерпретаційні властивості медіа текстів, їх роль в побудові інформа-ційної картини світу, культуроспецифічні та ідеологічні фактори, що впливають на формування і сприйняття текстів масової інформації.

Завдяки масовій інформації світ став майже "про-зорим": повідомлення про події швидко передаються із самих віддалених куточків планети, а рух інформаційних пото-ків не має меж часу і простору. Можна сказати, що відомий філософський постулат "світ поданий нам у відчуттях" отримав сьогодні нове додаткове трактування: світ поданий нам в інформації про відчуття інших людей, поширений по каналах масової комунікації. Інакше кажучи, безмежне різноманіття сучасного світу передається нам за допомогою ЗМІ у відчуттях та інтерпретаціях численних учасників інфор-маційного процесу – журналістів, телеоператорів, фотоко-респондентів, коментаторів та інших учасників, які працюють над створенням медіа образу сучасної дійсності. Роль інформації в сучасному світі настіль-ки велика, що для опису справжнього рівня суспільного розвитку спеціалісти ввели в науковий обіг поняття "інформаційне середовище" [40].

Концепція інформаційного середовища дозволяє охопити всю теперішню багатогранність інформаційних процесів, а саме: організа-ція інформаційного середовища, рух інформаційних потоків, стан інформаційного середовища, методи бачення інфор-маційних війн, розробка проблем інформаційної безпеки та ін. З концепцією інформаційного середовища тісно повґязане поня-ття "інфосфера", що використовується для позначення всієї сукупності інформаційних процесів, в результате яких створюється так званий інформаційний континіум, свого роду інформаційна "оболон-ка" Землі, чи інфосфера [15, 11]. Створений по аналогії з відомим терміном академіка В.І. Вернадського "ноосфера" (сфера розу-му), термін "інфосфера" найбільш вдало визначає той постійн-ий інформаційний шар, який створюється та підтримується ЗМІ і складається із безмежного розмаїття щоденних створених та поширених медіа текстів.

Концепція інфосфери дозволяє зрозуміти особливості організа-ції інформаційного простору, закони руху інформаційних потоків, а також представити цілісну інформаційну картину світу в динаміці. Будучи також звґязаною з науковим терміном "атмосфера" (повітряна оболонка Землі), поня-ття інфосфера робить можливим використання для описания інформаційних процесів таких зручних параметрів, як прозорість, провідність, забрудненість та ін. З цієї точки зору, наприклад, відома рекомендація тих, хто вважає за зняття етичних обмежень на поширення інформації в ЗМІ "не подобається – не дивись, переключи на другий канал" не працює, так як в силу високої "провідності" інфосфери все, що передається по будь-якому із медіа-каналів, впливає на загальний стан інформаційного середовища. Подібно атмосфері інфосфера також може бути забрудненою, на-приклад, надлишковою пропагандою чи недостовірною інформацією, а непередбачувані зміни