а train wreck in Pakistan" (газета "Washington Post"). "Українці мають ширший світогляд, вони більше знають, цікавляться різноманітними сферами життя, культури, науки, більше читають. Американці ж навпаки – дещо обмежені й цікавляться вузьким спектром питань, в основному професійним… Вони нічим не цікавляться крім кегельбанів…" (газета "Експрес"); вони свідомо чи несвідомо виражають те, що відноситься до сфери націо-нально-культурної специфіки організації інформаційного про-стору, те, що відображає національно-культурну специфіку світосприйняття.
Національно-культурна специфіка організації інформа-ційного простору проявляється не тільки у вигляді різних спо-собів структуризації інформаційного потоку, інакше кажучи не тільки на рівні медіа формату, але і на рівні змісту.
Порівняльний аналіз змістової сторони текстів масо-вої інформації показує, що при всій подібності загального тематичного малюнку, що базується на висвітленні таких тем-універсалій, як політичне життя в країні та за кордоном, бізнес, новини, культура, спорт та ін., в ЗМІ різних країн можна виділити теми topics", специфічні саме для даної культури. Мова йде про найбільш часто повторювані, постійно присутні в ЗМІ тієї чи іншої країни тематичні складові, чи buzz-topics. Термін "buzz-topic" використовується тут по аналогії зі словосполученням "buzz-word", що означає слово, яке у всіх на слуху: "а word or expression that has bесоmе fashionable bу being used аlot, espe-cially оn television and in the newspapers." Так, британські ЗМІ завжди проявляли підвищений інтерес до приватного життя високопостав-лених політиків та осіб королівської сім’ї, тому на сторінках британської преси завжди можна знайти скандальні історії, пов’язані з іменем того чи іншого політичного діяча чи предста-вника королівської сім’ї, наприклад:
Prince Harry 'Paki' row: MoD launches formal inquiry over video gaffe
Prince Harry is facing a formal Army inquiry over a video in which he called a high-flying Pakistani officer cadet a "Paki". The Prince of Wales has also spoken to his son about the footage in which he also refers to Muslim insurgents as "rag-heads" and makes a spoof telephone call to the Queen. The 24-year-old Household Cavalry Lieutenant has issued a publicapology but his comments were widely condemned as "sickening" and racist in tone. The Ministry of Defence indicated that the prince could face disciplinary action and announced that the matter would be dealt with "in line with normal Army procedures". The announcement came after a day of universal condemnation for the Prince who has been criticised for a series of gaffes in the past.
[Daly Telegraph, 11, January 2009]
Підвищений інтерес до подібного роду тем характерний також і для американських ЗМІ: варто, наприклад, згадати, яку велику увагу приділяли американські засоби масової інформації президентським виборам 2009 року та скандалам навколо нового президента:
Tom Curry, .
[Washington Post, 1, January 2008]
TOP DEM: O'S BUDGET NEEDS A 'SCRUB'
WASHINGTON - President Obama's $3.6 trillion budget came under criticism from an unexpected source yesterday - Sen. Kent Conrad, the Democratic chairman of the Senate Budget Committee, who vowed to give the spending plan a "thorough scrubbing."
[New York Post, 28, February 2009]
Приорітети українського медіа-ринку диктують другий набір тем, які володіють ознаками buzz-topics – це корупція керівних осіб і політична ситуація в країні. Звичайно, можна заперечити, що ЗМІ, як гігантське дзеркало, лиш відображає те, що відбувається в суспільному житті тієї чи іншої країни і перетворення конкетної теми в buzz-topic є результатом природнього відображення навколишньої дійсності. Однак не все так просто. Механізм функціонування ЗМІ пропонує не тільки і навіть не стільки відображення навколишньої дійсності, скільки, і це набагато важливіше, її інтерпретацію, коментарі, створення конкретної атмосфери (інформаційного середовища). "Факти не більше, ніж фон, головне – коментарі", пише видатний італійський журналіст Дж. К’єза [7].
1.2 Тексти масової інформації та ідеологія
Наступним важливим для вивчення конітивного аспекту медіа текстів поняттям являється ідеологія. Вона виникла в XVIII столітті у Франції, як "наука про ідеї" (ideologie) і вже на про-тягом багатьох років привертає увагу вчених. Існує багато визначень ідеології, кожне із яких підкреслює той чи інший аспект у вищому ступені складного і багатогранного поняття, наприклад:
Тhe social relations оf signification (knowledge aпd соnness) in class societies.[40]
An ideology is a set of aims and , especially in . An ideology can be thought of as a comprehensive vision, as a way of looking at things (compare ), as in common sense (see below) and several tendencies (see ), or a set of ideas proposed by the dominant class of a society to all members of this society. The main purpose behind an ideology is to offer change in society through a normative thought process. Ideologies are systems of abstract thought (as opposed to mere ) applied to public matters and thus make this concept central to politics. Implicitly every political tendency entails an ideology whether or not it is propounded as an explicit system of thought. [93]
Ideologies are ... integrated bеliеf systems which provide ехnations for political reality and establish the collective goals оf а class or group, and in the case оf а dominant ideology, оf society at large. Тhey have аn evaluative component iп that they attach either negative or positive judgements to conditions in society and to political goals. [48, 241]
Значення ідеології для вичення питань мови і культури велике і вплив ідеологічних факторів