Тhere аге other ideologically 'charged' words which are сommon in both left and right texts, but which mean different things in еасh. Оnе of these is freedom. When Margaret Тhatcher says: "Тhe kind of Britain I see would always defend its free-dom", - she is thinking of freedom in а particular way, but this is not explicit. We have an idea what she means because we hаvе heard and read other texts bу her, and bу people speaking from а similar ideological position [37, 59].

Як говориться у відомій книзі Льюїса Керола 'Аliсе in Won-derland', "we define what the word means. Of course, presuming that we have the power to do so".

До важливих компонентів інтерпретації відноситься предмет інтерпретації, комунікативна інтенція автора, оцінка, а також культуроспецифічні та ідеологічні фактори, які впливають на інтерпретаціний результат. Суттєвим для розуміння інтер-претаційних властивостей медіа мови являється також поняття "діапа-зон інтерпретації".

Термін діапазон інтерпретації вводиться тут для позначення всього спектру різних – мовних, соціо-культурних та ідеологічних, які мають місце при висвітленні одніїє і тієї самої події різними учасниками інформаційного процесу. Інтерпретаційні коливання можуть спостерігатися, наприклад, всередині одного видання чи телеканалу (думка редакції не завжди збігається з думками авторів); всередині каналів та видань, що належать до одної фінансово-адміністративної групи, а також між виданнями явно різних ідеологічних напрямків. Діапазон інтерпретаційниx коливань природн-ьо збільшується, коли мова йде про висвітлення однієї і тієї самої події вітчизняними і зарубіжними ЗМІ, оскільки до ідеологічного фактору додається фактор культуроспецифічності.

На наступному етапі інформаційного ланцюга в результаті багатократного повторення тих чи інших медіа інтерпретацій відбувається створення стійких образів, які можуть містити як позитивний, так і негативний оцінюючий компонент, наприклад; жорстокі терористи, постраждалі біженці, корумповані політики. Інтенсивне насичення інформаційного простору конкретними медіа образами сприяє формуванню стереотипів, що складає наступний етап розкручування інформа-ційного ланцюга. Термін стереотип [17, 6] звичайно використовується для позначення стійкого поширеного уявлення про пред-мет чи явище дійсності, що володіє вираженою емоційно-оцінювальним забарвленням, обумовленого соціо-культурними факторами. Стереотипи виявляють вплив на систему цінностей і відносин, на ідеологічну підоснову, що, в свою чергу, беззаперечно впливає на сприйняття навколишньої дійсності, повертаючи нас таким чином до першого елементу інформаційного ланцюга – відбору фактів.

Інтерпретаційні властивості медіа текстів послуговують основою для виділення категорії ідеологічної модальності. Введення терміну ідеологічна модальність продиктована необхідністю експліцитно представити всі ідеологічні компоненти, які є присутніми в текстах масової інформації і виражені як власне лінгвістичними засобами, так і з допомогою особливих медіа технологій. Подібно до гами кольорів і техніки малюнку, якими користується художник для зображення предметів дійсності та які дозволяють співвіднести дане зображення з тим чи іншим напрямком в живопису, ідеологічна модальність надає тексту масової інформації конкретне ідеологічне забарвлення, відповідно до тієї чи іншої системи цінностей і соціаль-но-політичних поглядів. Таким чином, категорія ідеологічної модальності відображає світоглядний характер тексту та дозволяє виділити із широкого спектру оцінювальних відносин, характерних для концепції модальності взагалі ті, котрі будуються на основі конкретних політичних поглядів та ідеологічних цінностей.

1.3 Тексти масової інформації та культура

Поряд з картиною світу та ідеологією суттєве значення для розуміння когнітивного аспекту текстів масової інформації має концепція культури. Погляд на тексти масової інформації крізь призму сучасної концепції культури дозволяє не тільки зрозуміти їх роль в культурному контексті "інформaційного середовища", але і виявити ті значущі з точки зору культурології харак-теристики, які притаманні різним типам медіа текстів.

Подібно ідеології культура відноситься до складних багаторівневих понять, трактування яких обумовлено як рамками того чи іншого наукового підходу, так і конкретним контекстом певного дискурсу, наприклад; культура мови, культура землеволодіння, культура Давньої Греції, масова культура, молодіжна культура та ін. Природній розвиток гуманітарної думки у другій половині ХХ століття призвів до того, що традиційне розуміння культури як сукупності вищих досягнень людської цивілізації, які знайшли своє втілення в літературі, музиці, живопису та інших галузях мистецтв, значно розширило свої границі, поширюючись практично на всі сфери людської діятельності. Та-ка еволюція, пов’язана із ростом популярності антропологічного підходу із становленням культурології як окремої академіченої дисципліни, знайшла своє відображення в цілому ряді визначень, розповсюджених як в українській традиції культурознавства, так і в англомовних "cultural studies":

Культура ( colere, "населяти", "вирощувати", "сприяти", "успадковувати",) — термін для означення алгоритмів людської поведінки і символічних структур, які надають цій поведінці сенсу і значущості. В широкому розумінні культура — це сукупність як матеріальних, так і нематеріальних ("духовних") цінностей, властивих в цілому або окремій соціальній групі. Поняття культура в частині нематеріальних цінностей об'єднує в собі (включно з ) і , ( та інші галузі), , та . Загальнопоширене використання слова культура в багатьох західних суспільствах може відображати багатошаровість таких