Реферат - Особливості організації та вдосконалення системи навчання в умовах Болонського процесу
10

освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування;
   · академічна довідка оцінювання знань студента з використанням залікових одиниць – кредитів.
   Особливістю пропонованої системи є порівняння трудомісткості кредитів через індивідуальні досягнення студентами єдиних норм згідно з ЄКТАС на конкретних етапах виконання індивіду-альних навчальних планів.
   Кредитно-модульна система організації навчального процесу розробляється як модель організації навчального процесу з поєднанням модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць – залікових кредитів. В її контексті під модулем розуміється задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується через ті чи інші форми навчального процесу. Одиницею виміру навчального навантаження, потрібного для опанування змістовних модулів за даної організації підготовки фахівців, є заліковий кредит.
   Основною метою запровадження кредитно-модульної системи організації навчання є забезпечення студентам можливості навчатися за індивідуальними варіативними частинами освітньо-професійної програми, орієнтованої на конкретні практичні вимоги замовника спеціаліста з тієї чи іншої галузі, а також вподобання та здібності студента; створення умов для стимулювання майбутніх фахівців, які здобувають вищу освіту, та заохочення їх до якісної освіти; надання студентам можливості отримувати професійні кваліфікації відповідно до вимог і потреб ринку праці.
   Формування індивідуального навчального плану студента має здійснюватися на підставі переліку змістових модулів, відповідно до схеми підготовки фахівців певної кваліфікації. Навчальний план має бути виконаний студентом протягом терміну, який не перевищує граничний термін навчання, що встановлюється галузевими стандартами вищої освіти.
   Індивідуальний план студента має включати обов’язкові (нормативні), тобто, необхідні для досягнення освітньо-кваліфікаційної характеристики, та вибіркові змістові модулі. Вибіркові модулі забезпечують виконання варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики і дозволяють забезпечити спеціалізацію та поглиблену підготовку за напрямом майбутньої професійної діяльності.
   Свій індивідуальний план студент може формувати під керівництвом куратора. При цьому передбачається можливість індивідуального вибору змістових модулів з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до схеми підготовки фахівця. Передбачається, що така система організації навчання даватиме можливість здійснювати перехід у межах споріднених напрямів підготовки. Ці напрями визначаються за базовими змістовними модулями, що складають нормативну (обов’язкову) частину індивідуального навчального плану. Напрями можуть вважатися спорідненими, якщо існуючу різницю між обсягами змістовних модулів студент має змогу засвоїти, не виходячи за межі граничного терміну навчання.
   Передбачається, що зарахування виконання змістових модулів індивідуального плану буде здійснюватися шляхом контролю якості освіти протягом навчального року (не обов’язково у формі заліково-екзаменаційної сесії).
   Оскільки в перспективі передбачається можливість переходу студентів у межах споріднених напрямів не лише в одній країні, а й продовження навчання у європейських навчальних закладах, необхідно забезпечити побудову системи навчання згідно з такими основними принципами:
   · система оцінювання якості має бути стандартизованою та формалізованою;
   · досягнення студентів зіставляються шляхом порівняльної трудомісткості кредитів – досягнень кожним студентом встановлених ЄКТАС норм, що забезпечують академічну мобільність, державне та міжнародне визнання результатів освіти;
   · декомпозиція змісту освіту й навчання на відносно самостійні за навчальним навантаженням студентів частини, які забезпечують накопичення заданої трудомісткості кредитів у межах індивідуального навчального плану та накопичення заданої для конкретної дисципліни кількості кредитів (виконання всіх видів навчальної роботи згідно з програмами вивчення дисципліни);
   · модульність передбачає таку організацію навчального процесу, за якої студент опановує змістові модулі через активну самостійну, творчу діяльність.
   Навчальний процес планується реалізовувати з використанням усіх традиційних форм (лекції, семінари, практики, самостійна робота, консультації та ін.) з оцінюванням навчальних досягнень студента за рівнем виконання навчальних завдань. Оцінювання може здійснюватися за існуючою у вищому навчальному закладі системою з переведенням результатів у шкалу ЄКТАС: відмінно (A), добре (BC), задовільно (DE), незадовільно з можливістю повторного складання (FX), незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
   На сьогодні учасниками Болонського процесу є більше 40 європейських країн, включаючи Росію. Україна приєдналася до Болонської конвенції в травні 2005 року. Протягом 2003–2009 рр. заплановано провести експеримент у країнах-учасниках Болонського процесу з метою виявлення можливостей їх освітніх систем щодо входження до єдиного європейського освітнього простору.
   З метою прискорення процесу інтеграції вітчизняної системи вищої освіти до загальноєвропейського освітнього простору у 2003–2004 навчальному році розпочався педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації, розробленої з урахуванням основних положень Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи.
   Сьогодні експеримент із запровадження кредитно-модульної системи активно проходить у провідних вищих навчальних закладах: Національному авіаційному університеті, Київському національному економічному університеті, Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова тощо.
   Так, у Національному авіаційному університеті протягом двох останніх навчальних років запроваджується навчання за кредитно-модульною системою. Згідно з нею навчальний матеріал розподілено на логічно завершені модулі, кількість яких складає від 2 до 4-х (як правило, 2–3 модулі на семестр). У межах кожного окремого модулю студент виконує різні види навчальної роботи, які відповідним чином оцінюються: робота на лекціях, відповіді на семінарських і практичних заняттях, підготовка до семінарських, практичних занять і лабораторних робіт, вико-нання лабораторних робіт, доповнення, експрес-контрольні, самостійні роботи, індивідуальні завдан-ня, реферати, курсові роботи, розрахунково-графічні роботи тощо. Кожен вид роботи оцінюється відповідною кількістю балів (наприклад, відповідь на семінарському занятті – 3 бали, доповнен-ня – 1 бал, експрес-контрольна – 2 бали). Студент може отримати заохочувальні бали за участь у науково-дослідній роботі, старанність та своєчасність виконання обов’язкових завдань тощо.
   Кожен модуль (як складова навчального процесу) завершується модульною контрольною роботою, спрямованою на закріплення, узагальнення та систематизацію отриманих під час навчання знань та умінь. До модульного контролю студент допускається за умови

---

Сторінки: 1 2 3