Особливості організації та вдосконалення системи навчання в умовах Болонського процесу - вчасного виконання запланованих завдань. За результатами поточного контролю та м...

Реферат - Особливості організації та вдосконалення системи навчання в умовах Болонського процесу

вчасного виконання запланованих завдань. За результатами поточного контролю та модульного контролю студент отримує підсумкову рейтингову оцінку, яка виражається в балах, оцінкою за традиційною шкалою (задовільно, добре, відмінно) та рівнем за шкалою ЄКТАС (А,В,С,В,Е,FX,F).
   За результатами вивчення дисципліни протягом семестру студент може отримати максимальну кількість балів – 100. Якщо студент вчасно та успішно виконав всі завдання в межах конкретних модулів і модульні контролі, він отримує підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка заноситься у відомість і залікову книжку. Якщо студент хоче підвищити підсумкову оцінку, він може складати семестровий іспит. Таким чином, підсумковий іспит не є обов’язковим за умови своєчасного та успішного виконання основних видів навчальної роботи. Тобто, суттєво зростає мотивація систематичної навчально-пізнавальної діяльності студента, з одного боку, та об’єктивність і ефективність контролю та оцінювання, з іншого.
   Практика засвідчує, що студенти досить швидко адаптуються до модульного навчання, привчаються систематично виконувати навчальні завдання, самостійно працювати, стають більш відповідальними.
   Аналізуючи перші результати експерименту, загалом можна відмітити такі важливі особливості кредитно-модульної системи:
   · реалізація особистісно-орієнтованого підходу в навчанні;
   · забезпечення глибокої диференціації та індивідуалізації через велику кількість різнопланових завдань і видів групової та індивідуальної, самостійної роботи;
   · здійснення ефективного управління навчальним процесом;
   · систематичний поточний контроль та оцінювання навчальних досягнень;
   · стимулювання активної навчальної та творчо-пізнавальної діяльності студентів.
   Таким чином, розглядаючи особливості реалізації положень Болонської декларації, можемо зробити висновок, що вітчизняна система вищої освіти спроможна забезпечити підготовку фахівців відповідно до європейських стандартів. Разом з цим, для ефективної роботи кредитно-модульної системи потребують доопрацювання Державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти, приведення відповідно до стандартів ЄКТАС навчальних планів підготовки фахівців, стандартизація системи контролю та оцінювання, визначення якості освіти.

Література

. Головко С.Г., Головко М.В. Вдосконалення нормативно-правового та методичного забезпечення підготовки фахівців у контексті загальноєвропейського освітнього простору // Правові засади державотворення України: Матеріали VI Міжнародної науково-технічної конференції “АВІА – 2004”. – Т. 6. – К.: НАУ, 2004. – С. 6,1.–6,4.
   . Головко М.В., Головко С.Г. Вимоги до організації самостійної роботи в умовах переходу на європейські стандарти освіти // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів: Зб. матеріалів наук.-метод. конф. 2–4 лютого 2005 р. – К.: КНЕУ, 2005. – Т.1.– С. 299–301.
   . Державна Національна програма “Освіта”. Україна XXI століття. – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
   . Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: Політехніка, 2003. – 200 с.
   . Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Упоряд. М.Ф.Степко та ін. – Тернопіль: ТДПУ, 2003.

Сторінки: 1 2 3