в економіку міста, а їхні шкіряні вироби, знамениті сап’янці здобули собі європейську славу. Окрему громаду міста становили євреї, які також розбудовували місто. На початку ХVІІІ ст. місто було втягнуто у жорстку магнатську боротьбу яка переросла у криваву війну між прихильниками польського короля Августа ІІ Міцного, якого підтримував Петро І та однодумцями польського короля Станіслава Лещинського, сторонника шведського короля Карла ХІІ . Власник міста виступив на стороні останнього . що і стало причиною вторгнення у його маєтки війська великого гетьмана Сенявського, який разом із частинами російської армії двічі штурмом здобув Станіславівську фортецю. Наслідки цього штурму були жахливі. Місто на його околиці було спалено, а 50 вірменських, 25 єврейських і 5 польських сімей – вбито. У 1730 р. страшна чума скосила багато мешканців міста, а через чотири роки вже російські війська здобули місто та обклали мешканців . що залишилися великими податками. У 1802 р. місто купив австрійський уряд та наказав знищити фортифікаційні мури і вали. У 70-х р. Станіславів було проголошено королівським вільним містом, тобто він знову одержав самоврядування і став місцем перебування урядових і військових органів влади. Всі ці загарбання і поневолення дуже важко переживали мешканці міста. Але ще важчі часи для них прийшли з початком першої світової війни.
Австрійські війська арештували людей за симпатії до росіян, а російські війська – за подібну прихильність до Австрії. Російська адміністрація позакривала всі українські організації, почалася насильна русифікація всіх шкіл і гімназій. У 1918 р. розпалася Австро-Угорська імперія. Була проголошена Західно-Українська Народна Республіка, столицею якої з грудня 1918 р. і до травня 1919 р. був Станіславів. Та після відступу УГА місто
6
захопили поляки, які почали переслідувати всіх національно свідомих українців , заарештовувати їх. Так як 15 березня 1923 р. рішенням Антанти тимчасово на 25 років Західну Україну було передано під адміністрацію Польщі, то Станіславів став центром однойменного воєводства. Тоді до нього було приєднано місто Княгинин. У 1939 році розпочалася друга світова війна. У результаті таємного договору Сталіна і Гітлера Польща була поділена між СРСР і Німеччиною. 17 вересня 1939 р. Червона армія ввійшла в Станіслав і місто стало центром Станіславівської області. В місті була проведена шкільна система – гімназії були замінені на середні , що виховували учнів у радянському дусі. Прихід нового окупанта - фашистів нічого не змінив у житті Станіслава. Ті ж репресії, ті ж матеріальні умови . Так тривало 300 років . Не маючи своєї державності , український народ змушений був миритися з тим , що на його території різні чужоземні окупанти утверджували своє панування , намагаючись так виявити своє “ право” на нашій землі .
Фото 1.2
7
У 1962 р. у зв’язку 300-ряччям Станіслава виникла думка назвати його іменем геніального Івана Франка. Цю пропозицію керівники республіки повідомили сину – Франка Тарасу, попередньо дав згоду на таке перейменування, хоч заперечував проти такої форми “Івано-Франківськ”, як надто довгої. Пізніше таку саму пропозицію було надіслано керівникам тодішньої Станіславської області для ознайомлення з нею наукової громадськості обласного центру. А через п’ять днів 9 листопада 1962 р. був опублікований Указ Президії Верховної Ради УРСР про перейменування Станіслава на Івано-Франківськ .
Сьогодні Івано-Франківськ є одним із 24 обласних центрів країни. Площа яку займає місто становить 8370 га. Місто має значний промислово-економічний потенціал . Виявлені тут широкі можливості для розвитку як внутрішніх міжрегіональних. так і зовнішніх міждержавних зв’язків. Цьому сприяє вигідне географічне положення відносно кількох столичних міст Східної і Центральної Європи, а також по відношенню до адміністративних центрів сусідніх областей : Ужгорода –301 км.; Рівного – 292 км.; Чернівців – 143 км.; Львова – 135 км.; Тернополя – 134 км.. Відстань до Києва : залізничним транспортом 716 км., автомобільним 614 км. В безпосередній близькості також розташовано 12 залізничних переходів на Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, а через них до усіх країн Європейського Союзу.
Фото 1.3 Фото 1.4
8
1.2. Природні умови міста (клімат міста, його ландшафт, водні ресурси, транспортне сполучення ).
Прикарпатська столиця - місто Івано-Франківськ є центром освіти , науки й культури . На даний час на території цього прекрасного міста знаходиться багатовікова архітектурна спадщина подарована історією. Середньовіччя залишило на цій землі сакральні будівлі , чарівні замки. А італійські і французькі архітектори, використовуючи античні пропорції, впроваджували нові естетичні норми. В Івано-Франківську є прекрасні барокові храми , що зачаровують своєю особливою красою, рідкісні пам’ятки промисливого будівництва ХVІІ ст., взірці громадських, спортивних та театрально-видовищних споруд ХІХ ст. - початку ХХ ст. Взагалі Івано-Франківська архітектурна спадщина ввібрала в себе давні європейські традиції і є водночас ознакою центрально-європейської ідентичності і національної самобутності. В результаті різношарових взаємовпливів, діалогів різних культур витворився унікальний історико – культурний осередок, який зараз є дуже привабливим туристичним продуктом.
Майже в центрі міста на вулиці Галицькій, 4 а знаходиться Краєзнавчий музей .
Фото 1.5
9
Фото 1.6
Колись
