ця будівля за задумом батьків міста призначалася для розміщення органів міського самоуправління. Саме тут працювали бургомістри, мери Станіславова, приймались доленосні рішення, підписувалися угоди. Сьогодні це чудовий музей , який щорічно відвідує близько 100 тис. людей. Тут працюють три відділи: історичний, природничий та народного мистецтва. Відділ сучасного мистецтва демонструє розвиток декоративно-прикладних ремесел, а саме: художньої обробки дерева, ткацтва, вишивки, художньої обробки шкіри, кераміки. Обласний краєзнавчий музей щорічно організовує 15-20 виставок на історичну та мистецьку тематику.
На майдані митрополита Андрея Шептицького, 22 знаходиться будівля Греко-католицького кафедрального собору Святого Воскресіння Христового.
Ця споруда була головною українською церквою міста Станіславова. Храм реставрувався 1835 р. ; 1885 р. і 1995 р. Храм має прекрасний вигляд, а в середині в храмі встановлений п’ятиярусний іконостас.
Неподалік від храму Святого Воскресіння знаходиться Художній музей який налічує понад п’ятнадцять тисяч мистецьких творів. В його фонді представлено унікальні пам’ятки галицького іконопису й барокової скульптури. Також тут можна помилуватися творами польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII – ХХ ст.
На вулиці вірменській , 6 розміщується Автокефальна православна церква , кафедральний Покровський собор. Будівля церкви є характерним зразком зрілого бароко. Внутрішня частина собору прикрашена живописними
і скульптурними творами.
На вулиці Леся Курбаса ,3, знаходиться обласна музична філармонія. Колись слухачі захоплено слухали тут пісні оперної співачки з світовим ім’ям С.Крушельницької і багато інших відомих співаків.
На території вулиці Шпитальної, 5 розміщується колишній палац Потоцьких . Ця споруда є однією із не багатьох фортечних старовинних споруд міста. В давні часи в палаці бували польський король Ян Собеський, австрійський цісар Йосиф ІІ, дружина Пилипа Орлика і інші тодішні знаменитості .
На площі Привокзальній, 8, знаходиться споруда залізничного вокзалу. В свій час саме ця споруда була першою в місті освітлена електричними лампами, що спалахнули одночасно тут 13 січня 1897 року. До нашого часу вигляд будинку майже не змінився. Споруда залишилася цегляною, двоповерховою в стилі неоренесансну.
Не можна залишити поза увагою і меморіальний сквер, який знаходиться в центральній частині міста та має три оформлені входи: з вулиці Незалежності, Андрія Мельника та Степана Бандери. Це місце є місцем пам’яті, вдячності та скорботи, місце яке із великою шаною відвідують мешканці Івано-Франківська і туристи та його гості.
Поблизу скверу Вали до нашого часу залишилися деякі сліди та фрагменти фортечного муру. Висота цього цегляного муру в Фортечному провулку в середньому 3,8-4,7м. На жаль на сьогодні цей мур повністю не зберігся.
Місто відвідували різні знамениті свого часу люди – письменники, поети, політичні діячі . Зараз в міський ландшафт гармонійно вписуються пам’ятники побудовані на їхню честь.
На площі Міцкевича стоїть пам’ятник польського поета Адама Міцкевича, який був створений краківським скульптором Т. Злотницьким.
Окрасою сучасного Івано-Франківська став інший пам’ятник письменнику Івану Франку. Цей пам’ятник створилискульптори М.Посікіра, Л.Яремчук, архітектор В.Каменщик у 1995 р.
Фото 1.7 Фото 1.8
Клімат міста
Івано-Франківськ розташований в атлантико-континентальній області помірного кліматичного поясу. Найтепліший місяць у місті – липень, у цей час середньомісячна температура сягає +180 С. Найхолодніші січень і лютий. Максимальна температура за час спостережень +370 С , а мінімальна - -37,70 С.
Температура понад 0 С спостерігається після після 10 березня і тримається до 20 листопада . Найтепліший період року , коли середньодобові температури тримаються вище 100 С , триває протягом 140-160 днів ( приблизно з 25 квітня по 5 жовтня ).
Протягом року опадів в Івано-Франківську випадає від 550 до 700 мм. Найбільша їхня кількість спостерігається з теплої пори року - з травня по
серпень (70% ), причому найбільш дощовими місяцями є червень ( 100мм) і липень (110мм) . Максимальну кількість опадів , які випадали за добу за останні 20 років спостережень, зафіксовано в липні 2001 р. – 84,3 мм. Мінімальна кількість опадів характерна для січня і лютого ( в межах 20-30 мм) .
Перший сніг випадає, як правило в листопаді, а стійкий сніговий покрив утворюється в грудні . Тане останній сніг у березні, рідше в квітні .
Вітри в місті переважають західні (23,4 % ) , північно-західні ( 21,2 % ) та південно-східні ( 16,6 % ), часто бувають штилі (29,4 % ).
Водні ресурси міста.
Водні ресурси Івано-Франківська представлені річками Бистрицями – Солотвинською і Надвірнянською, їх численними притоками (річка Рудка, Черешенька, потік Безіменний тощо) та міськими озерами.
Міська територія належить до басейну Чорного моря. Бистриці Солотвинська і Надвірняньска, вийшовши на рівнину, ще зберігають гірський характер течії – їхнє дно кам’янисте й порожисте, течія швидка. Бистриця-Солотвиньска постійно руйнує свій правий берег і наступає на міську територію.
Ці річки зливаються за селом Вовчинцем, утворюючи річку Бистрицю.
Живлення річок – мішане. Найбільше роль у ньому відіграють талі снігові води, меншу – підземні. 60-70% річного стоку припадає на весняно-літній період.
Бистриці Солотвинська і Надвірняньска належать до річок з паводковим режимом. Паводки бувають влітку і восени після сильних
