За найсуровіших зим річки замерзають повністю, льодостав починається в кінці листопада і порівняно стійким стає в середині грудня. За м’яких зим з частими відлигами крига тримається тільки поблизу берегів та на ділянках з невеликою швидкістю течії. Скресають річки переважно на початку березня.

Природних озер на території міста майже немає, зустрічаються тільки невеликі озера-стариці в долині Бистриці-Надвірнянської. [1]

Фото 1.9 Фото 1.10

Міські «озера», по суті, є ставами. Найстаріше озеро по вул. Мазепи веде свою історію ще з часів панування Австро-Угорщини. В той час на місці сучасного озера був став, з якого набирали воду для гасіння пожеж. За сталінських часів (до 1953 р.) було вирито ще декілька ставків, як шлюзами сполучалися з Бистрицею-Солотвинською. А в 1955 р. для міського озера було штучно створено улоговину площею 40 га. Річку Млинівку, яка протікає цією територією, перегороджено дамбою, вище якої й утворилося рукотворне водоймище. Воно стало справжньою окрасою міста, улюбленим місцем прогулянок і відпочинку іванофранківців. Друге велике за площею водоймище спорудили німецькі будівельники, які зводили обласну клінічну лікарню та будинки в мікрорайоні «Пасічна» у 80-ті роки ХХ ст. Воно міститься на лівому березі Бистриці-Солотвинської, з якою сполучається трубою великого діаметра. Система невеликих штучних озер розташована й на території парку. Ще чотири великих за площею ставів утворилося в долині Бистриць. Котловани поступово заповнили підземні та дощові води. Вони відомі серед населення під назвою Вовчинецькі озера.

Міська територія багата й підземними водами. [21]

Транспортне забезпечення і зв’язок Івано-Франківська з іншими містами України та іноземними країнами.

Івано-Франківськ має розвинуту транспортну мережу. Його вигідне географічне позиціонування відносно кількох столичних міст Східної і Центральної Європи, а також по відношенню до адміністративних центрів сусідніх областей – Ужгорода – 301 км., Рівного – 292 км., Чернівців –143 км., Львова – 135 км., Тернополя - 134 км. Відкриває надзвичайно широкі можливості розвитку, як внутрішніх міжрегіональних так і зовнішніх міждержавних економічних зв’язків.

Фото 1.11

Повітряним, залізничним та автомобільним транспортом місто з’єднане з усіма обласними центрами України, деякими містами Росії, Молдови, Білорусії, Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії.

З міста курсують міжнародні потяги Чернівці – Перемишль, Чернівці – Москва і Чернівці – Брест, а також автобуси до Кишинева, Бєльців, Сучави, Варшави. (малюнок 4)

Через Івано-Франківський залізничний вузол проходять три міжнародні залізничні маршрути, а через територію області чотири автомагістралі. 22 травня 1993 року в місті вперше приземлився “Боїнг 737 ”, і з того часу люди мають можливість скористатися послугами аеропорту (літовища) міста Івано-Франківська , який отримав статус міжнародного. З нього виконують міжнародні авіарейси літаки до Росії, США та чартерні рейси в майже усі країни світу. Також аеропорт має потужні злітні смуги, які здатні приймати літаки будь-якого класу.

1.3. Деякі підходи до вирішення екологічних проблем міста.

За останні роки міське навколишнє середовище погіршилося внаслідок вирубок дерев і кущів. Міське повітря вже не є гарантом здорової життєдіяльності людини. З розширенням міст та збільшенням їх кількості значно зростає забрудненість на цих територіях атмосферного повітря вуглекислим і чадним газами, сполуками азоту і сірки, токсичними важкими металами.

Найбільшим забруднювачем повітря є автомобільний транспорт. За даними І.І. Доценко (1984), в Україні транспортні засоби викидають в атмосферу понад 40% оксиду вуглецю, 46% вуглеводнів та близько 30% оксидів азоту. У деяких містах викиди автотранспорту вже давно перевищили викиди інших джерел, а саме: Київ і Вінниця – 77%, Євпаторія й Ужгород – 91%, Ялта, Полтава і Хмельницький – 88%, Сімферополь, Луцьк та Івано-Франківськ – 83%, Львів - 79%, Чернівці – 75%. У Києві щороку викидається в атмосферу понад 200 тис. тонн шкідливих речовин, в Івано-Франківську – від 20 до 32 тонн. [3]

Найбільш напруженими автотранспортними магістралями міста є набережна ім. В.Стефаника, вулиці Незалежності, Галицька, Вовчинецька, В.Чорновола й гетьмана мазепи. Так, на розі вулиць Б.Лепкого і Незалежності щодоби проїзжають 26-30 тисяч автомобілів, а найзабрудненіше повітря зафіксоване на розі вулиць Вовчинецької й Василіянок.

Тому при екологічних дослідженнях міста Івано-Франківська значну увагу приділяли вивченню якості атмосферного повітря. Точки відбору проб були приурочені до обраної мережі спостережень, яка більш-менш рівномірно охоплює територію міста. [1]

Рівень забруднення атмосфери міста.

Оцінка екологічного стану атмосферного повітря над територією міста здійснювалася двома шляхами:

1) аналізом показників валових та покомпонентних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними промисловими підприємствами;

2) безпосереднім вимірюванням складу атмосферного повітря та вмісту в ньому різних забруднювачів із відбором і аналізом проб повітря над містом по моніторинговій мережі. Для комплексної оцінки якості атмосферного повітря використано сумарний коефіцієнт забруднення, що дозволило виділити в межах Івано-Франківська зони з різним ступенем забруднення атмосферного повітря: сприятливу, задовільну, напружену і складну.

Площа розповсюдження задовільної зо-ни, включаючи напружену і складну зони, має амебоподібний контур, який охоплює цен-тральні мікрорайони міста, а також витягуєть-ся на південь до Хриплинського промислово-го вузла. Окремі острови забрудненого повіт-ря виділяються над мікрорайонами Пасічна й Позитрон. Розповсюдження важких металів у атмосферному повітрі міста має