В живленні рослин фосфор, поряд із азотом, відіграє значну роль. Д.М. Прянішніков вказує, що у вивченні впливу окремих елементів на живлення рослин є два вузлових питання: азотний і фосфорний. При нестачі фосфору рослини припиняють ріст, не утворюють насіння, а при повній відсутності його – гинуть.

Для визначення родючості ґрунтів та його генезису необхідно мати дані про запаси в ньому валового фосфору, органічних і мінеральних фосфатів. На думку К.К Гедройца, Д.В. Федоровського, валовий вміст фосфору характеризує потенційну родючість, але критерієм ґрунтової родючості є наявність розчинних фосфатів. А.В. Соколов підкреслює, що запаси засвоюваних фосфатів характеризуються не тільки величиною, але й ступенем рухомості. На підвищення їх рухомості у ґрунті великий вплив чинять біологічні фактори – ґрунтові мікроорганізми і біохімічні процеси.

Аналіз вмісту фосфору у ґрунтах показує, що вміст його на осушній системі „Жуків” коливається від 4 до 96 мг на 1 кг грунту (мал.4.5.3.). Дані змінюються в залежності від типу ґрунту на системі. За такими показниками за вмістом фосфору досліджувані землі відносяться до першої та другої груп за родючістю (дуже низька і середньо низька забезпеченість). Оглеєні ґрунти осушної системи „Жуків” характеризуються дуже низьким і низьким вмістом фосфору.

На основі даних аналізів випливає наступне: ґрунти, на яких впроваджена сівозміна та систематично вносяться мінеральні та органічні добрива, відмічаються середнім вмістом такого поживного елементу як фосфор. Ну а на тих землях, які інтенсивно обробляються, на яких збільшилися площі із кислими ґрунтами, вміст рухомих форм фосфору є досить низьким.

Калій належить до елементів, які необхідні тваринам, рослинам і мікроорганізмам. Його кількість у ґрунтах коливається від 0,7 до 2,5 % і визначається їх грануляційним складом. Доступний для рослин калій, що міститься в найбільш тонкій, мало дисперсній фракції ґрунту називається обмінно-вбирним і його вміст характеризує родючість ґрунту по відношенню до калію.

Обмінний калій є самим легкодоступним для рослин, але вміст його в досліджуваних ґрунтах набагато менший від загального. Одночасно значна кількість калію ґрунту знаходиться в необмінній формі. Між обмінним і необмінним калієм існує рухома рівновага: в процесі вилучення обмінного калію (в результаті використання рослинами) ґрунт через деякий час відновлює його, але в кількості меншій первісного. Вміст валового калію в значній мірі залежить від грануляційного складу ґрунтів утворюючої породи: він зростає від глинисто-піщаних до важко-суглинкових і глинистих ґрунтів. В меліорованих ґрунтах спостерігається деяке збільшення вмісту калію в ілювіальному горизонті. Кількість рухомих форм даного елементу у ґрунті залежить від вмісту вологи. З її зростанням підвищується вміст доступного калію і навпаки.

Дані про вміст калію у ґрунтах говорять, що його вміст на осушній системі „Жуків” – становить 80-130 мг на 1 кг ґрунту (мал. 4.5.4.). Ці дані відповідають третій і четвертій групі по родючості (підвищений і середній) за вмістом калію у ґрунті. Проте зустрічаються і невеликі площі земель, де вміст калію відповідає першій та другій групі за родючістю (37-57 мг на 1 кг ґрунту). Такий низький вміст цього елементу у ґрунті пояснюється не тільки недостатньою кількістю внесених калійних добрив, а й, очевидно, вимиванням калію ґрунтовими водами.

4.6. Використання осушених земель

Осушені землі о/с „Жуків” по проекту становлять: рілля – 2891 га, пасовища – 50 га. Фактичне освоєння земель – рілля – 2734 га, пасовища – 64, інше – 143 га (табл. 4.6.1.). Виробниче направлення господарств є загальним загальне.

До проведення меліоративних заходів на осушні системі «Жуків» сільськогосподарське використання земель було малоефективним. Із загальної площі 2941 га лише 48% земель використовувалась під просапні культури, решта була зайнята під культурними і природними пасовищами.

Після проведення осушення збільшилась площа земель під просапними культурами – до 91%. Проектом було передбачено 98% земель під посівами. Решта угідь використовується під пасовищами (2%) та іншими угіддями (4%).

В структурі посівних площ зернові займають 49%, цукрові буряки – 20%, картопля – 5%, багаторічні трави – 11%, кукурудза на силос – 15%.

До проведення меліорації урожайність основних сільськогосподарських культур складала: ярі зернові – в середньому за три роки – 16,2 ц/га, багаторічні трави – 18,0 ц/га, природні пасовища – 50,0 ц/га.

Таблиця 4.6.1.

Сільськогосподарські угіддя

№ з/п | Адміністративні утворення | Кількість власників земель та землекористувачів | Загальна площа | Сільськогосподарські угіддя

Площа всього | з них

рілля | перелоги | сіножаті | пасовища | інші с/г угіддя

1 | Жукотинська с/р | 279 | 711,0 | 711,0 | 403,4 | 161,6 | 30,0 | 116,0 | -

Всього по району | 279 | 711,0 | 711,0 | 403,4 | 161,6 | 30,0 | 116,0 | -

1 | Жуківська с/р | 645 | 1532,0 | 1532,0 | 984,7 | 258,9 | 4,1 | 274,5 | 9,8

2 | Обертинська с/р | 343 | 698,0 | 698,0 | 478,2 | 88,3 | 77,0 | 54,5 | -

Всього по району: | 988 | 2230,0 | 2230,0 | 1462,9 | 347,2 | 81,1 | 329,0 | 9,8

Всього по системі | 1267 | 2941,0 | 2941,0 | 1866,3 | 508,8 | 111,1 | 445,0 | 9,8

Після проведення меліоративних заходів відбулося підвищення урожайності основних сільськогосподарських культур. Урожайність основних сільськогосподарських культур складала: зернових 26-46 ц/га; картоплі – 47 - 160 ц/га; кормових коренеплодів – 237-520 ц/га. Однак аналізуючи родючість ґрунтів на масиві можна констатувати, що можливості осушної системи