На землях сільськогосподарського використання при берегових смуг заплановано використовувати сінокоси.

В межах водоохоронної зони забороняється розташування складів для збереження добрив, отрутохімікатів, нафтопродуктів, накопичувачів стічних вод тваринницьких комплексів і ферм, механічних майстерень, пунктів миття техніки і автотранспорту, влаштування звалищ сміття.

Таблиця 4.6.2.

Динаміка врожайності сільськогосподарських культур

№ з/п | Сільськогосподарські культури | Урожайність до осушення | Роки

1986 | 2008

Урожайність, ц/га | Урожайність, ц/га

1 | Зернові | 16,0 | 30,3 | 29,5

2 | Озима пшениця | 13,8 | 30,9 | 29,2

3 | Льон довгунець | 4,7 | 6,1 | 3,8

4 | Овочі | - | - | -

5 | Картопля | 90,1 | 160,8 | 144,8

6 | Кормові коренеплоди | 110,0 | 449,0 | 225,6

7 | Кукурудза на зелений корм | 210,0 | 279,5 | 254,1

8 | Багаторічні трави на сіно | 24,5 | 36,2 | 28,6

4.7. Заходи по покращенню родючості меліорованих земель

Культуртехнічні роботи є складовою частиною комплексу з підвищення родючості осушених земель.

Враховуючи особливості перезволожених оглеєних ґрунтів району дослідження, необхідний цілий комплекс заходів щодо окультурення меліорованих ґрунтів, який включає в себе такі питання:

припинення або затримка процесу оглеєння в ґрунті й поліпшення його водно-повітряного режиму;

зниження кислотності ґрунтового розчину;

зменшення кількості рухомого алюмінію або переведення його в нетоксичні для рослин форми;

підвищення поживного режиму й ефективності використання мінеральних добрив, особливо азоту.

Кожен із прийомів окультурення не може дати достатнього ефекту. Тільки сумісне їх застосування дає змогу підвищити родючість грунту і збільшити врожайність всіх с.г. культур.

З метою стабілізації і закріплення зсувів передбачені лучно-меліоративні заходи. Для припинення розвитку бокової ерозії берегів струмків передбачено кріплення кам?яною накидкою в плетених клітках. Для попередження розмивання траншеї колекторів і дрен вздовж схилу слід не допускати розриву в часі між нарізанням траншей, їх засипання, оранкою та розпушенням. Для попередження забруднення, засмічення і виснаження водотоків і водойм було передбачено водоохоронні прибережні смуги.

Обробіток ґрунту є однією з найважливіших складових системи землеробства. Тільки шляхом механічної дії на ґрунт робочими органами машин можна створити відповідний орний шар із сприятливими умовами водного, повітряного, теплового та поживного режимів для росту і розвитку сільськогосподарських культур. Основний обробіток ґрунту, передпосівний і обробіток по догляду за окремими с. г. культурами складають систему обробітку.

У результаті обробітку ґрунту відбувається мобілізація його родючості, посилюється мінералізація органічної речовини, поліпшуються водно-фізичні властивості ґрунту, посилюється активність ґрунтової мікрофлори, що бере участь у синтезі та розкладі органічної речовини, збагачуючи ґрунт перегноєм і доступними формами азоту, фосфору, калію та іншими життєво важливими елементами живлення рослин. Велику роль відводиться обробітку ґрунту і в збереженні орного шару від руйнування, знищенні бур’янів, хвороб і шкідників культурних рослин. За допомогою обробітку ґрунту рослинні рештки добрива загортають на відповідну глибину, що дає змогу створювати однорідний за родючістю орний шар, сприятливий для розвитку кореневої системи рослин.

За результатами досліджень коливання врожаю сільськогосподарських культур тільки від застосування тих чи інших способів обробітку може становити 50 і більше відсотків.

Специфіка обробітку осушуваних ґрунтів полягає в тому, що тут враховується ступінь осушення площі і регулювання розкладу та нагромадження органічної речовини. До обробітку меліорованих ґрунтів ставляться більш високі вимоги порівняно з вододілами. Окрім вирішення таких завдань, як підтримання вологості та аерації орного шару в оптимальних межах, подрібнення поживних решток і дернини багаторічних трав, боротьби з бур’янами, обробіток осушених ґрунтів визначає інтенсивність та спрямованість їх окультурення. Мають між собою відповідні відмінності в обробітку ґрунти важкого і середнього гранулометричного складу.

Специфіка обробітку ґрунтів важкого механічного складу о/с „Жуків” полягає насамперед в тому, щоб поліпшити водно-фізичні властивості, запобігти поверхневому стоку води, водній ерозії, дати доступ повітрю до кореневої системи рослин. Такі ущільнені ґрунти мають у верхніх горизонтах велику кількість крупно-пилуватих частинок і після обробітку швидко проникають углиб, у сухий період дуже ущільнюються, утворюючи поверхневу кірку. Через це питання обробітку і окультурення ґрунту є досить важливим.

Узагальнені дані наукових досліджень свідчать, що основний обробіток осушуваних ґрунтів важкого механічного складу повинен бути агромеліоративним, тобто поєднаний з агромеліоративними заходами.

За 2007 рік на еталонній системі «Жуків» були проведені наступні агротехнічні та агромеліоративні заходи:

очистка відкритої мережі від замулення вручну – 18 м3;

вирубка чагарнику середньої густоти на відкосах каналів – 11 га;

ремонт гідротехнічних споруд – 2 шт.

Для забезпечення достатнього і рівномірного осушення грунту проводять глибоке розпушування на глибину 60-65 см упоперек або по діагоналі до дрен раз у 3 роки в обов'язковому порядку. На меліорованих ґрунтах о/с «Жуків» глибоке розпушування не проводиться десь із 1992-93 років, це призвело до переущільнення ґрунтів і поганої роботи осушної системи.

Важливим заходом підвищення врожайності просапних культур (цукрових і кормових коренеплодів, картоплі, кукурудзи) може бути щілювання міжрядь на глибину 35-40 см під час вегетації рослин. Такий агрозахід ефективний на 3-4 рік після глибокого розпушення. Також для підвищення родючості ґрунтів велике значення має поглиблення орного шару. Його проводять спеціальними ґрунтопоглиблювачами. При поглибленні орного шару потрібно вносити органічні добрива по 40-60 т/га і вапняки. Цей агрозахід проводять в полях сівозміни під кормові коренеплоди, кукурудзу, а також під озимі культури, до яких підсівають багаторічні трави. На превеликий жаль на досліджуваних полях вище вказаних заходів не проводять.

Науково обгрунтована система удобрення на осушуваних землях передбачає не тільки відновлення родючості грунту,