В області упродовж останніх років практично не ведуться кротодренажні роботи, очищення каналів та ремонт гідротехнічних споруд. Як наслідок, недієздатність систем спричиняє збільшення строків пропуску води і запізнення з початком польових робіт, призводить до перезволоження окремих площ, а також до тривалого затоплення угідь під час літніх злив. Однією із серйозних причин, яка негативно впливає на рівень ефективності використання меліорованих земель, є нездатність більшості господарств здійснювати належний догляд і утримання на своєму балансі внутрігосподарської меліоративної системи.

Усі ці зміни намагалися врахувати П.І. Коваленко, В.Р. Гімбражевський, В.С. Бистрицький, І.Т. Слюсар, С.М. Рижук, М.Д. Волощук, А.І. Мороз, С.В. Скрипниченко, Р.С. Трускавецький та інші, добираючи і подаючи перевірені практикою та доопрацьовані за результатами досліджень останніх років рекомендації з ефективного сільськогосподарського використання осушуваних земель гумідної зони України [32]. Однак на сьогодні вони є мало висвітлені і тому заслуговують на увагу. Тому обрана тема роботи допоможе заповнити прогалину і зможе вирішити ряд науково-практичних питань.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Методи досліджень

Гідрогеолого-меліоративні дослідження проводяться з метою вивчення меліоративного стану осушуваних земель, візуальної оцінки кислотності, заболоченості, наявності перезволожених ділянок тощо з окомірним нанесенням їх розповсюдження на карту, описом стану сільськогосподарських культур, встановленням технічного стану систем та окремих їх елементів, перевіркою технічного стану режимних спостережувальних свердловин.

Методикою комплексних спостережень та досліджень на еталонних системах передбачено здійснення постійного контролю за всіма параметрами, які характеризують найістотніші особливості підконтрольних процесів, зокрема: водним режимом земель (рівні ґрунтових вод, терміни відведення поверхневих вод та гравітаційної вологи), вологість ґрунтів зони аерації; хімічним складом ґрунтів і ґрунтових вод; агрохімічними властивостями ґрунтів; водно-фізичними та механічними особливостями ґрунтів; ступенем прояву екзогенних процесів.

Відбір проб ґрунтів та води на аналіз проводився із вибраних, згідно методики, свердловин, які знаходяться на різних елементах рельєфу. Для визначення агрохімічних та фізико-хімічних властивостей ґрунту зразки відбираються два рази на рік. Відбираються дві проби по 0,5 кг з орного шару. Для визначення об’ємної ваги зразки відбираються у трьохкратній повторності через 10 см до глибини 0,5 м. Для визначення вологості ґрунту проби відбираються в тих же точках шість разів на рік (травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад). Термін відбору – 10-20 числа кожного місяця, а в листопаді – 1-10 числа. В квітні й жовтні вологість визначається зі зразків, відібраних для визначення фізико-хімічних та агрохімічних властивостей ґрунту.

Згідно програми досліджень були визначені:

величина гідролітичної кислотності за Каппеном;

величина рН водної витяжки потенціометричним методом;

величина рН сольової витяжки потенціометричним методом;

вміст гумусу за методом І.В.Тюріна;

рухомі форми фосфору і обмінний калій за Кірсановим;

вміст азоту методом Корнфільда;

гранулометричний склад за методом Качинського;

визначення водно-фізичних показників.

2.2. Об’єкт дослідження

Еталонна система „Жуків” займає лівобережне Придністров’я Подільської височини та знаходиться на стику двох адміністративних районів: Тлумацького та Коломийського (Табл. 2.2.1.).

Таблиця 2.2.1.

Розподіл площ меліорованих земель осушної системи „Жуків”

№ з/п | Район | Адміністративне утворення | Площа

га | %

1 | Коломийський | Жукотинська с/р | 711 | 24,2

Разом: | 711 | 24,2

2 | Тлумацький | Жуківська с/р | 1532 | 52,1

Обертинська с/р | 698 | 23,7

Разом: | 2230 | 75,8

Всього по системі: | 2941 | 100

Дана система репрезентує Західний Лісостеп Івано-Франківської області. Вона знаходиться у верхів’ї р. Чорнява, притоки р. Прут. Загальна площа системи складає 3235 га, в тому числі 2941 га меліорованих земель. Територія системи знаходиться в провінції надмірного зволоження. Основними причинами перезволоження є:

наявність в профілі ґрунтів щільних елювіального та делювіального горизонтів, які спричиняють утворення сезонної верховодки;

понижене положення в рельєфі, яке спричиняє накопичення поверхневих і притокових вод зі схилів;

важкий механічний склад ґрунтів, які мають низькі фільтраційні властивості;

нерівномірний розподіл атмосферних опадів на протязі року;

погані агрохімічні та водно фізичні властивості ґрунтів (слабка гумусованість, безстуктурність).

Еталонна система „Жуків” – закрита осушувальна система із самотічним відводом ґрунтових вод. Враховуючи причини перезволоження, вся її площа осушена гончарним дренажем, побудованим у 1965-82-х роках згідно проекту Львівського філіалу інституту „Львівдіпроводгосп”. Під час експлуатації гончарного дренажу на протязі п’яти років, а деякі ділянки і протягом трьох років не виконували свого призначення з відведення ґрунтових і гравітаційних вод. Це було пов’язано з великою віддаллю між дренами, місцями неякісним будівництвом дренажу. Внаслідок виникнутих проблем інститут „Укрдіпроводгосп” розробив новий проект на реконс3трукцію осушної мережі. Згідно нього будівництво дренажу здійснювалось окремими ділянками з 1973 по 1988 рік. В проекті також передбачалися заходи, спрямовані на захист масиву від затоплення під час повені на р. Чорнява.

Глибина закладання дрен-осушувачів становить 1,1 м, діаметр їх – 5,0-7,5 см. Відповідно до ґрунтових, геологічних та гідрогеологічних умов відстані між дренами розраховувались методом ЕГДА за гранулометричним складом ґрунтів аналітичним розрахунком за методикою А.І. Мурашка і прийняті рівними 10-14 м. Модуль дренажного стоку прийнятий відповідно до характеристики ґрунтів та річної кількості опадів і дорівнює 0,61 л/с з 1га.

Дана еталонна система має два гідрорежимних створи, які є еталонними і де нараховується 15 спостережних свердловин та два водомірні пости на перетині з р. Чорнява. Один гідроствор закладено у верхів’ї осушної системи, а другий – у нижній її частині. Всі гідрорежимні свердловини закладені на глибину 3,5 м для замірів рівнів ґрунтових вод. На