Ств І-І | 2 | 7 | 2,28 | 2,49 | 1,03 | 1,00 | 1,22 | 1,21 | 1,5

Ств ІІ-ІІ | 3 | 1 | 1,33 | 1,23 | 0,83 | 0,78 | 0,93 | 0,85 | 1,0

Ств ІІ-ІІ | 4 | 5 | 1,97 | 1,33 | 0,96 | 0,67 | 0,89 | 0,74 | 1,1

Меліоративний стан на о/с „Жуків” за період 2003-2008рр. був таким: сприятливий – 51,21 % площі осушення; задовільний – 47,84 % від усієї площі та несприятливий – 0,95 % (табл..4.1.2.).

Таблиця 4.1.2.

Меліоративний стан осушуваних земель еталонної системи за вегетаційний період

Еталонна система,

Роки | Площа угідь, що знаходиться під контролем, га | Меліоративний стан осушуваних угідь, га

Сприятливий | Задовільний | Незадовільний

Всього | В тому числі із-за

РГВ | Термінів відведення поверхневих вод | РГВ та термінів відведення поверхневих вод

„Жуків” | 2941

2003 | 175 | 2766 | - | - | - | -

2004 | 721 | 2199 | 21 | 21 | - | -

2005 | 1821 | 1078 | 42 | 42 | - | -

2006 | 2320 | 615 | 6 | 6 | - | -

2007 | 1681 | 1259 | 1 | 1 | - | -

2008 | 2318 | 525 | 98 | 98 | - | -

4.2. Вологозабезпечення ґрунтів

Режимні спостереження на осушній системі „Жуків” проводились по двох створах гідрорежимних свердловин, які розташовані вздовж лінії ґрунтового потоку і перетинають долину р. Чорнява. Режим ґрунтових вод в метровому шарі визначається природними і технічними факторами. До природних факторів відносяться опади, випаровування, транспірація. До технічних відносяться гончарний дренах, відкрита мережа, розпушення.

Основними критеріями водного режиму ґрунтів є глибина залягання ґрунтових вод, вологість зони аерації, терміни відведення поверхневих і гравітаційних вод, баланс ґрунтових вод.

Рівні ґрунтових вод в умовах надмірного зволоження на мінеральних ґрунтах коливаються в дуже широких межах. На протязі року на осушній системі спостерігається ряд різких коливань, викликаних атмосферними опадами.

На графіку режиму РГВ чітко виділяються весняні підйоми, викликані інтенсивними сніготаненням і дощами. Ці підйоми бувають, як правило, в березні і в квітні і їх амплітуда складає 0,6-1,0 м. Максимальний рівень ґрунтових вод спостерігався в березні та вересні цього року (0,50-0,20 м). Причиною підйому є велика кількість опадів (288 і 320% від норми), і які випадали протягом короткотривалого терміну (кілька днів).

Середня глибина залягання РГВ за рік становила 0,97 м, підвищення рівнів ґрунтових вод в порівняні з минулим роком становило 0,2 м. середньо вегетаційні РГВ підвищились в порівняні з минулим роком на 0,19 м.

Оцінка водного режиму осушної системи визначається за трьома ознаками:

- рівневий режим ґрунтових вод;

- терміни відведення поверхневих та гравітаційних вод;

- вологість ґрунту.

Живлення водоносного горизонту або баланс ґрунтових вод розраховується як різниця між інфільтрацією і випаровуванням. Перевищення витрат ґрунтових вод над їх поповненням при рівнях 0,75-1,0м у серпні у засушливі по опадах роки становить від 6,3 до 287,2 мм. Витрачені запаси ґрунтових вод при всіх рівнях поповнюються за рахунок інфільтрації атмосферних опадів тільки у вологі роки, а в середні і засушливі роки – з глибини 1,25-1,5 м. Важливо зазначити, що сумарне випаровування за вегетаційний період у 1,5 рази перевищує значення інфільтраційного живлення.

Річні абсолютні величини балансу ґрунтових вод мають тенденцію до зменшення із збільшенням глибини залягання рівня води подібно тому, як те спостерігається і в теплий період року, хоча в окремі сухі роки відзначається збільшення живлення при пониженні РГВ з 0,75 до 1,5 м. Потрібно також зазначити, що у вологі роки живлення ґрунтових вод значно перевищує середні і засушливі по опадах роки.

На о/с „Жуків” у 2008 році спостерігались площі із недостатніми волого запасами (127 га), оптимальними (2716 га) та надмірними (98 га) (табл. 4.2.1.).

4.3. Хімічний склад грунтових вод

Волога є однією з основних умов родючості ґрунту. Вода завжди потрібна для життєдіяльності рослин. Однак надлишок, як і її нестача, негативно позначаються на продуктивності сільськогосподарських культур. Викликає необхідність проведення регулювання водно-повітряного режиму ґрунту.

Оптимальний водний режим ґрунту, що визначається вимогами сільськогосподарських культур, характеризується такими показниками: вологістю та аерацією ґрунту, її волого запасами, режимом глибини залягання рівнів ґрунтової води, допустимим строком затоплення ґрунту та посівів.

Верхня межа оптимальної вологості ґрунту визначається ступенем його аерації. Встановлено, що при вирощуванні багаторічних трав вона не має падати нижче 18 – 21 %, отже, верхня межа оптимальної вологості НВ активного шару ґрунту для багаторічних трав становить близько 70 – 80 %. Нижня межа оптимальної вологості активного шару органогенного ґрунту перебуває в межах 60 – 65 % ПВ – для багаторічних травосумішок. Створення оптимального водно-повітряного режиму ґрунту відповідно до біологічних вимог бобово-злакових культур досягається регулюванням рівнів ґрунтової води, що забезпечує найсприятливіший режим ґрунту в період вегетації сільськогосподарських культур, називається нормою осушення. Вона змінюється від найменшого свого значення перед посівом до найбільшого на кінець вегетації. Для багаторічних травосумішок на період передпосівного обробітку – сходів вона становить – 50 – 60 см, сходи –

Таблиця 4.2.1.

Оцінка вологозапасів в кореневмісному шарі ґрунту за вегетаційний період

Еталонна система | Площа, яка знаходиться під контролем, га | Місяці | Розподіл осушуваних земель за вологозапасами в кореневмісному шарі, га | Вологість в % від ПВ

недостатні