Дипломна робота

на тему

«Агроекологічний стан грунтів Долинського району та їх охорона»

РЕФЕРАТ

Загальний обсяг кваліфікаційної роботи становить 73 сторінок комп’ютерного набору. Експериментальна частина містить 9 таблиць; 5 графіків, додатки – 2 таблиці та 1 картосхему.

Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку літературних джерел (45 положень) та додатків.

При написанні кваліфікаційної роботи було опрацьовано наукову літературу, встановлено об’єкт та умови проведення досліджень. Подано характеристику метеорологічних умов та ґрунтового покриву. В основній частині подана агрохімічна характеристика ґрунтового покриву, наведено зміну показників протягом 5-річного періоду. Приведено також екологічну ситуацію в Долинському районі.

На основі аналізу експериментальних даних площі забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 не перевищують гранично допустиму щільність в ґрунтах. Слабозабруднених ґрунтів з вмістом цинку 501-1000 мг/кг налічується 98 на решті 902 вміст цього елементу на рівні фонового кларк 50мг/кг. Дещо менша забрудненість ґрунтів міддю середній вміст у ґрунтах 44 56 мг/кг.

Зміст

Вступ……………………………………..…………..…………………..4

Розділ 1. ВИВЧЕННЯ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ГРУНТІВ (Огляд літератури)………………………………………………………..6

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ…………………………………………………………………..9

Розділ 3. Характеристика природно-кліматичних умов об’єкта дослідження………………………………………….12

3.1. Кліматичні умови……………………………………...……………..12

3.2. Рельєф …………………………..……….…………………………....13

3.3. Грунтотвірні породи…………………………………………………19

3.4. Гідрологічні умови…………………………………………………...19

3.5. Рослинність………………........……………………………………...22

Розділ 4. Експериментальна частина…………………...23

4.1. Екологічна ситуація в Долинському районі…………………….….23

4.2. Грунтовий покрив ……………………………..………………….…27

4.3. Агрохімічна характеристика грунтів.……………………………….39

4.4. Агроекологічний стан ґрунтів……………………………………….44

4.5. Агровиробничі групи ґрунтів……………………………………......50

4.6. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення…...54

Розділ 5. Заходи з покращення родючості забруднених грунтів…………………………………………………..58

Розділ 5. Охорона праці………………………………………....61

Висновки……………………………………………………………...63

Список літературних джерел………………………………64

Додатки

Вступ

У своєму розвитку людство досягло того рівня, коли оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньою мірою ощадливо та раціонально ним користуватися. Індустріалізація та урбанізація, посилення інших видів антропогенного навантаження на природу порушили кругообіг речовин, природні обмінні енергетичні процеси і регенераційні механізми в біосфері, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування.

Сучасні еколого-економічні умови, енергетична криза, морально застаріла і фізично знищена сільськогосподарська техніка, недостатнє внесення органічних добрив, інтенсивне розорювання схилових земель спричинили до порушення системи землеробства, посилення деградаційних процесів: змиву та розмиву ґрунту, підвищення кислотності, забур’яненості тощо. В гонитві за високими врожаями грунти почали розорювати дедалі глибше і частіше, вносити в них величезні кількості мінеральних добрив та пестицидів. В результаті на величезних площах вони втратили здатність вбирати й пропускати воду, їхня структура деградувала, Грунти стали перенасичені шкідливими хімічними сполуками. Значних збитків господарствам завдає ерозія ґрунтів. До цього негативного явища призводить активне утворення ярів, зумовлене діяльністю людини: вирубування лісів на схилах, знищення трав’яного покриву, неправильне розорювання землі тощо. Глобальною проблемою є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрономічних властивостей, забезпеченні рослин поживними речовинами.

Актуальність теми. Поглиблення глобальної екологічної кризи на сучасному етапі розвитку людського суспільства значне а місцями й просто катастрофічне погіршення стану природного середовища спричинене антропогенною діяльністю перенаселення переспоживання виснаження природних ресурсів і багато інших несприятливих факторів поставили людство перед необхідністю негайного вирішення цих життєво важливих проблем.

Внаслідок екстенсивного розвитку сільського і лісового господарств неефективного ведення заповідної та інших природоохоронних справ порушилося співвідношення площ ріллі природних кормових угідь лісових та водних ресурсів і як наслідок – інтенсивний розвиток ерозійний процесів ущільнення орного шару грунту зниження його родючості. Тому раціональне використання земельних угідь в сільськогосподарському виробництві розробка та ефективне застосування комплексу заходів із регулювання та управління родючістю ґрунтів не можливі без знання їх фактичного агроекологічного стану. Отже йдеться про якісну оцінку ґрунтів на такому рівні коли потрібно враховувати не тільки їх родючість а й забруднення важкими металами пестицидами та іншими токсикантами.

Мета роботи – вивчення агроекологічного стану грунтів Долинського району та шляхи їх оздоровлення.

Практичне значення - проведені дослідження дозволяють більш повно проаналізувати агроекологічну характеристику ґрунтів; на основі проведеного аналізу пропонуються заходи зі збереження та відновлення родючості ґрунтів.

При проведенні досліджень були поставлені завдання:

Дати характеристику ґрунтів території дослідження.

Проаналізувати агроекологічну ситуацію ґрунтів Долинського району на основі окремих показників.

Розробити пропозицію щодо охорони та використання ґрунтів.

Розділ 1. ВИВЧЕННЯ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ГРУНТІВ (Огляд літератури)

В процесі реформування земельних відносин, децентарізації аграрного сектору, виникнення прошарку нових землекористувачів, потреба в інформації про якість грунтів ще більше зросла, що обумовлює необхідність удосконалення методмчних засад подальшого проведення робіт з агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення, розробці нових підходів щодо надання послуг землекористувачам з цих питань.

На фоні глибокого порушення екологічної рівноваги між природними та зміненими господарською діяльністю угіддями, інтенсивного прояву ерозії найбільшу небезпеку для грунтового покриву являє собою «агрохімічна деградація». Тобто прискорене збіднення грунтів елементами родючості, погіршення реакції грунтового середовища, гумусового стану грунтів і поживного режиму. Територіально цей процес набув глобального характеру. Його екологодестабілізуюча та деградаційна роль проявляється з різним ступенем інтенсивності в усіх областях і грунтово-кліматичних зонах України, охоплює практично всю площу сільгоспугідь, що безумовно є одним із основних негативних наслідків катастрофічного зменшення обсягшів виробництва та застосування добрив, хімічних меліорантів і інших агрохімічних засобів. Так, за даними Мінстату України, в 1990 р. на 1 га загальної площі посівів було внесено 8,6 т органічних і 141 кг мінеральних добрив. У 1996 р. їх жози зменшилися відповідно до 3,2 і 21 кг на 1 га, в звязку з чим у землеробському секторі склався гостродефіцитний баланс гумусу і елементів мінерального живлення рослин. Докорінних змін зазнав малий (біотичний) кругообіг речовин. Негативний баланс гумусу в районах Лісостепу досяг 150 кг/га, в Степовій зоні – 710 кг/га, а в цілому по Україні