На основі аналізу керівних документів освіти: законів, підзаконних актів, прийнятих за роки незалежності, Державного стандарту освіти і навчальних програм 12-річної школи, а також Концепцій громадянської освіти і виховання, підготовлених Академією педагогічних наук України, групою було визначено, що громадянська освіта поступово стає невід’ємним компонентом навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі України. Зокрема, протягом останнього десятиріччя напрацьовані: 

певна правова база, відображена у законодавстві України в галузі освіти, й методологічна база, що відбита у відповідних концептуальних документах і дослідженнях;

новий зміст освіти, відображений у Державному стандарті освіти і навчальних програмах, зокрема 12-річної школи; нові методи і форми навчання соціогуманітарних предметів, що враховують потреби формування громадянської компетентності учнів;

програми і навчально-методичні матеріали для спеціальних курсів громадянської освіти для старших класів (введені МОН як курси за вибором і факультативні) і досвід викладання таких курсів та організації позакласної діяльності учнів, спрямованої на набуття ними громадянознавчих знань, умінь і ціннісних орієнтацій;

значна кількість педагогічних розробок цієї тематики як у вигляді посібників, дидактичних матеріалів, рекомендацій МОН України, так і розробок обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти й окремих вчителів;

досвід викладання громадянської освіти частиною підготовлених вчителів і методистів системи післядипломної педагогічної освіти, які пройшли перепідготовку за спеціалізацією «громадянська освіта» в рамках міжнародних проектів і відповідних тренінгів. 

На цій основі групою було зроблено висновок, що в Україні нагромаджено значний здобуток у галузі громадянської освіти і виховання, який потребує ґрунтовного аналізу та осмислення.  

Далі діяльність групи мала на меті систематизувати правові та теоретичні засади змісту громадянської освіти в Україні й на цій основі уточнити ознаки громадянської компетентності випускника ЗОНЗ, що могло б розглядатись як певний базовий еталон навчального результату для громадянської освіти. У процесі цієї роботи групою були визначені такі складові громадянської компетентності людини, які мають формуватись у школі: 

громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема;

громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;

громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.  

Представлене розуміння громадянської компетентності в цілому співпадає з баченням цього поняття, сформульованим за результатами дослідження щодо ключових компетентностей у державах-членах Євросоюзу, яке було проведено Eurydice (Інформаційна мережа освіти в Європі). Зокрема у цьому документі зазначається, що громадянська компетентність є однією зі соціальних компетентностей й означає поінформовану й активну участь особи в житті суспільства, до якого вона належить як на рівні місцевої громади, так і державному та міжнародному рівнях.  

Таким чином, зміст громадянської освіти, що забезпечує формування ГК особистості, є сукупністю: 

громадянознавчих знань, що містять: а) філософсько-культурологічні та морально-етичні; б) політологічні; в) правові; г) економічні; д) соціальні;

громадянських умінь, що необхідні для ефективної соціалізації учня у політичній, правовій, соціальній, економічній та ін. сферах суспільного життя та пізнання оточуючого світу протягом життя;

громадянських цінностей, ставлень, установок, серед яких можна виокремити загальнолюдські, демократичні, національні. 

Таке бачення змісту громадянської освіти дозволяє говорити про її інтегрований характер, а отже необхідність реалізації цього змісту засобами різних предметів. 

Слід зауважити, що обсяг і вимоги до громадянської компетентності випускника ЗОНЗ в аналізованих робочою групою документах є надто великими. Отже, спроби реалізувати ці завдання повністю на кожному з рівнів шкільної освіти є нереальними і призведуть до перевантаження учнів. Щоб уникнути цього, на кожному ступені освіти бажано фокусувати увагу на специфічних завданнях.  

У зв’язку з тим, група зробила спробу визначити завдання з формування ГК на кожному ступені освіти. 

Зокрема, встановлено, що особливістю завдань громадянської освіти в початковій школі є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. На цьому ступені розвиваються комунікативні уміння дитини, що дозволяють їй інтегруватися в оточення, в класний і шкільний колектив, сім’ю а через нього суспільство, насамперед уміння спілкуватись і розв’язувати конфліктні ситуації через діалог. Закладаються на цьому ступені й основи ціннісних орієнтацій свідомого громадянина.  

В основній школі, одночасно з поглибленням знаннієвої та ціннісної, насамперед морально-етичної, складових громадянської компетентності, наголос повинен бути зроблений на соціальну складову, що забезпечує учнів знаннями і навичками, які необхідні для участі у житті класу, школи, громади (співпраця, співробітництво, комунікації, повага до інших, толерантність, права та обов’язки, плюралізм, розв’язання конфліктів, громадянське суспільство). 

У старшій школі треба концентрувати увагу на політологічних, правових й економічних аспектах громадянської компетентності, які передбачають глибоке розуміння учнем сутності демократії, форм участі громадян у житті суспільства і держави, їхніх прав і обов’язків, прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень та контролю за ними, суті ринкових відносин, економічних чинників розвитку демократичного суспільства. Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосовувати набуті знання, уміння та навички для вирішення проблем власного життя, життя громади, держави і суспільства, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства. 

Повністю зміст громадянської компетентності учнів відбито у таблиці. 

Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи