Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту.         Основою методу проектів є розвиток критичного мислення, пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Цей метод завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути “відчутними”, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.                      

Проект — це метод навчання. Він може застосовуватись як на уроках, так і в позакласній роботі, орієнтований на досягнення цілей самих учнів, тому неповторний; формує значну кількість навчальних і життєвих компетентностей, тому є ефективним; формує досвід, тому незамінний.                              

Проект (проектування) — це зміст навчання та виховання. Найбільш сучасні сфери людської діяльності базуються на проектуванні. Тому проектування може бути основою професійних спецкурсів.                              

Проект — це форма організації навчально-виховного процесу. Проектна діяльність може стати альтернативою класно-урочного навчання. А майбутнє за балансом альтернатив.      

Проект — це особлива форма філософії освіти. Філософія мети та діяльності, результатів і досягнень, вона прийнятна для школи сьогодення, тому що дозволяє поєднати ціннісно-змістовні основи культури та процес діяльнісної соціалізації.Організація проектної діяльності учнів довела, що проектування — комплексна діяльність,якій властиві:
         * ознаки автодидактики (учасники проектування ніби автоматично, без спеціально означеної дидактичної задачі з боку організаторів засвоюють нові поняття, нові уявлення про різні сфери життя, про виробничі, особисті, соціально-політичні відносини між людьми, нове розуміння змісту тих змін, яких вимагає життя;
        * участь у проектній діяльності ставить дітей і дорослих у позицію господаря життя, тобто проектування виступає як принципово інша суб’єктна, а не об’єктна форма участі в соціальній діяльності;
        * проектування — це специфічний індивідуально-творчий процес, який вимагає від кожного оригінальних нових рішень і в той же час це процес колективної творчості.                                          

Таким чином, проектування може стати засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб’єктів освіти (учнів, учителів, батьків), а в більш вузькому розумінні — засобом розвитку проектних здібностей. Робота над проблемною темою викликала необхідність вивчення національного й міжнародного передового досвіду, створення матеріально-технічної бази (комп’ютерні класи, підключення до мережі Інтернет тощо), загального оновлення змісту освіти.

Для успішної реалізації виховного проекту потрібні такі умови:

* наявність значущої у творчому, дослідницькому плані проблеми;
* уміння вчителя ставити ключові та тематичні запитання;
* практична значущість очікуваних результатів (публікація, постер, альманах тощо);
* самостійна робота учнів на уроці або поза уроком;
* структурування змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл ролей тощо);
* використання дослідницьких методів;
* застосування комп’ютерних технологій (для пошуку інформації, спілкування з іншими учасниками проекту, створення кінцевого продукту проекту).

Механізм реалізації проектної технології складається з п’яти основних компонентів.

Перша складова — організація стимулюючого енерго-інформаційного простору (предметного, соціокультурного, освітнього), для розвитку потенціальних можливостей дитини, його внутрішнього світу.

Друга складова — організація різноманітних видів діяльності як умова самореалізації кожного учня: соціально-комунікативної, суспільно-корисної, ігрової, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, художньо-естетичної, туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, декоративно-прикладної, еколого-натуралістичної.

Третя складова — організація продуктивного спілкування як умови соціального розвитку учнів, формування позитивної «Я–концепції». Навчити учнів спілкуватись, культурі діалогу — копітка та трудомістка діяльність, успіху якої сприяють перш за все інтерактивні форми роботи, тобто ті форми та методи, які забезпечують продуктивну реалізацію проектної технології.

Четверта складова — психолого-педагогічна підтримка вирішення учнями своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та самоактуалізації. Ця складова потребує системного підходу.

Остання (п’ята) складова — підвищення професійної майстерності, проективної культури педагогічних кадрів. Основною рушійною силою в реалізації кожного проекту є вчитель, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно турбується за своє особистісне та професіональне зростання. З метою досягнення позитивних результатів з утілення методу проектів педколективу необхідно пройти багаторівневу систему підготовки:

* інформаційно-теоретичну;
* організаційно-практичну із закріпленням та апробацією теоретичних знань на практиці;
* рефлексивну із самостійною роботою вчителів з переосмислення та творчого аналізу своєї діяльності;
* корекційну, яка спрямована на поповнення знань і практичних навичок учителів для подолання наявних труднощів;
* методологічну, яка передбачає підготовку педагогів-тренерів, які можуть учити інших, створювати свої майстер-класи.
Проектна діяльність у виховній роботі є:

* шляхом розвитку творчого потенціалу особистості та її самореалізації;
* середовищем, яке розвиває, формує соціальні вміння, навички та сприяє процесу набуття життєвого досвіду;
* засобом перевірки відповідності особистого досвіду потребам особистісної активної ролі в суспільстві;
* творчим звітом про рівень лідерської компетентності.

Упровадження проектної технології у практику виховної роботи було визначено як пріоритетний в організації виховної роботи школи в цілому, так і в діяльності кожного