Значне місце у виготовленні каменерізних виробів займає м'яке каміння (гіпсовий камінь і селеніт) виробів, яке легко розпилюється і обточується на верстаті. З цього каміння роблять різні скриньки, вази, ковши з фігурними ручками, фігурки птахів, звірів і т.д. Скринька – сундучок з кришкою і замком для зберігання коштовностей.

Художні вироби з кістки і рогу – це кубки, мініатюрна скульптура і ін. Їх виготовляють з бивнів слона, іклів моржів і трубчастих кісток крупних домашніх тварин. Такі вироби відрізняються тонким художнім різьбленням узорів. Іноді для виготовлення мініатюрної скульптури застосовують ріг великої рогатої худоби, іноді в поєднанні з кісткою.

Лакові художні вироби з пап'є-маше – до них відносяться скриньки, декоративні тарілки, які придбали популярність, завдяки прикрашаючим їх мініатюрам. Тематика мініатюр різноманітна: пейзажі, казкові мотиви, портрети, натюрморти і ін.

5. Письмові приладдя і приладдя для годинника

Письмові приладдя

Письмові приладдя виготовляють з срібла, мельхіору, каміння виробів, кістки і ін. До них відносяться: чорнильниці на підставці, прес-пап'є, ножі для різання паперу, стакани для олівців, настільні блокноти і бювари, письмові прилади з однією і двома авторучками на підставці.

Письмові прилади срібні декорують штампованим, гравірованим і чеканним малюнками або черню і емаллю. Прилади і окремі приладдя з каміння виробів прикрашають металевими обрамленими і рельєфними накладками.

Ножі для різання паперу виготовляють з срібла, кістки з ажурними узорами і металевою штампованою ажурною оправою. Виготовляють ножі з лезом з металу (позолоченого або нікельованого), з обробкою і ручкою з каменя виробу, кістки і інших матеріалів.

Стакани для олівців – можуть бути з срібла, кістки, каменя виробу і ін.

Настільні блокноти і бювари виготовляють з картону і обклеюють шовком, шкірою, оксамитом або замінником шкіри. Звичайно вони мають срібну пластину з гравірованим позолоченим або рельєфним штампованим і оксидованим малюнками, бувають художньої чеканної роботи. Пластинка може бути також мельхіоровою.

Приладдя для годинника

Ця група включає приладдя для наручних або кишенькових годинників, а також годинник в корпусах з дорогоцінних металів з ювелірним камінням.

Підприємства ювелірної промисловості випускають браслети для годинника, бортові ланцюжки, золотий годинник з діамантами, шатлени.

Шатлени – це прикраса для кишенькових годинників, складаються з короткого ланцюжка із замками на кінцях. Вони кріпляться з одного боку до вушка кишенькових годинників, з іншою до ключів. Виготовляють їх із золота, срібла, кольорових металів.

Браслети виготовляють із золота 583 проби розміром від 130 до 190 мм по довжині. Можуть бути різноманітними по ширині, для жіночого і чоловічого годинника.

Бортові ланцюжки призначені для прикріплення кишенькових годинників до борту жилета, можуть виготовлятися із золота, срібла, латуні. Довжина всіх бортових ланцюжків 300 мм. На одному кінці ланцюжка є карабін для кріплення до вушка годинника, на іншому шпрингель для кріплення ланцюжка до борту.

Приєднувальна ланка – елемент, що дозволяє закріпити браслет на корпусі годинника.

Средник – елемент кріплення браслета для годинника, призначений для фіксації на руці.

Глідер – елемент браслета для годинника у вигляді тонкої подовженої ланки.

Висновок

Отже, у курсовій роботі ми розглянули асортимент і класифікацію ювелірних виробів.

Для виготовлення ювелірних виробів використовують основні та допоміжні матеріали. До основних відносять метали та їх сплави, ювелірні камені та декоративні матеріали. Допоміжні використовують при виконанні різних операцій.

Метали називають благородними за їх природні властивості (хімічна стійкість, красивий вигляд тощо), а дорогоцінними – за їх високу вартість. Всі благородні (дорогоцінні) метали відзначаються низькою твердістю та зносостійкістю. Тому, для ювелірних виробів чисті метали використовують тільки для захисно – декоративного покриття, а самі вироби виготовляють з сплавів дорогоцінних металів з іншими металами які називають лігатурними

Кількість чистого дорогоцінного метала у сплаві називають пробою. Основні види проб: золотникова, метрична, каратна.

Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" встановив для ювелірних виробів з дорогоцінних металів такі проби:

- платина: 950;

- золото: 333, 375, 500, 585, 750;

- паладій: 500, 850;

- срібло: 750, 800, 830, 875, 925, 960.

У курсовій роботі розглянули такі види ювелірних товарів за призначенням:

- предмети особистого прикрашання: сережки, діадеми, буси, кольє, кулони, ланцюжки, медальйони, обручки, браслети тощо;

- предмети туалета: пудрениці, люстерка в оправі, запонки, шкатулки, флакони для парфумів тощо;

- для інтер’єрів: вази для квітів, настільні прикраси, скульптури малих форм тощо;

- для письма: ручки, настольні блокноти, підставки для ручки, стакани для олівців тощо;

- для годинників: браслети, ремені, бортові ланцюжки(для кишенькових годинників)тощо;

Вимоги до якості ювелірних виробів поділяють на групи:

- вимоги до матеріалів;

- до конструкції і розмірів;

- до оздоблення і маси.

Відповідність виробів встановленим вимогам перевіряють за зразком-еталоном та технічній документації.

Всі деталі повинні бути міцно змонтовані, замки надійно закриватись, а шарнірні з’єднання забезпечувати плавне відкриття або переміщення. Вставки у виробах повинні бути міцно закріплені. Поверхня виробів повинна бути чистою, рівною, блискучою або матовою, захисно-декоративне покриття повинне бути рівним, без подряпин, плям, підтікань та сторонніх вкраплень.

Ювелірні вироби упаковують у індивідуальну, групову та транспортну тару.

Література:

1. Апопій В. В., Міщук І. П., Ребицький В. М. та ін.

Організація торгівлі: Підручник; 2-ге вид. перероб. та доп./ за ред. В. В. Апопія – Київ: Центр навч. літ.,