Біохімічний – (автоліз) під час наступного досушування.

Голодний обмін протікає відразу ж після скошування трав і триває до повного припинення життєдіяльності рослин. Відмирання клітин у різних видах проходить при вологості 35-65% і супроводжується інтенсивним споживанням цукрів за диханням (втрати цукрів складають понад 20,5, а каротину – 50%).

Автоліз проходить у відмерлих клітинах під дією ферментів, спостерігається розкладання та втрата білка, амінокислот, крохмалю, цукрів. При швидкому досушуванні азотисті речовини дуже не змінюються і втрати при цьому незначні. Тривале досушування призволить до втрати 25-30% білкових речовин і більше 50% каротину. Отже, при сушінні сіна потрібно до мінімуму скоротити період автолізу.

Розроблені різні заходи, які сприяють скороченню втрат поживних речовин від фізіолого-біохімічних процесів під час сушіння.

Найбільш поширеним є повітряне сушіння в польових умовах. Суха тепла погода сприяє швидкому прив’яленню трави, ворушінням доводять вологість рослинної маси до 55-60%. Подальше досушування проходить у валках до 25-30% вологості з наступним скиртуванням сіна. Тривалість періоду сушіння триває 3-5 діб.

Недосушене сіно швидко пліснявіє, тому сіно висушують до такого рівня вологості, при якому пліснява не розвивається. Вологість сіна не більша 17% забезпечує надійне його зберігання.

Сіно, яке попало під дощ, втрачає свої кормові якості: покривається пліснявою, набуває неприємного запаху, «горить», стебла та листки стають ламкими. Кормова цінність знижується, тому що втрачається близько 50% протеїну т інших поживних речовин.

Скиртування та зберігання сіна.

Важливо забезпечити своєчасне і правильне закладання сухого сіна для подальшого зберігання. Доцільніше сіно зберігати біля тваринницьких ферм. Сіно транспортують до місця зберігання копицевозами КУН-10, ПКУ-0,8. для формування скирти використовують навантажувач ПФ-0,5, який забезпечує піднімання сіна масою 500 кг на висоту до 7 м.

Розмір скирти залежать від врожаю, видового складу травостою, величини ділянки, кількості збиральної техніки тощо. Рекомендують такі роміри скирт:

Для північного Лісостепу – ширина 4 м, висота 5-6 м, довжина 15-20 м.

Для південних сухих районів – ширина 4,5-5 м, висота 6-6,5 м, довжина 15-20м.

Інколи сіно закладають у копиці, діаметр яких 4-5 м, висотою 6-6,5 м.

На місці закладання скирт і копиць поверхню грунту вкривають соломою шаром 20-30 см. Розпочинають і завершують вкладання сіна у скирти сіном гіршої якості, зверху вкривають соломою.

Під час закладання сіна підвищеної вологості (20-22%) обов’язково додають 5-7 кг солі на 1 т маси, яку рівномірно розподіляють.

У кормовиробництві застосовують такі технології заготівлі сіна:

Заготівля розсипного сіна з використанням природного сушіння;

Заготівля пресованого сіна (в тюках та рулонах);

Технологія заготівлі подрібненого сіна (трав’яна різка);

Заготівля сіна під полімерною плівкою (прискорене сушіння).

Для прискорення сушіння маси та якісного зберігання проводять досушування способом вентилювання атмосферним або підігрітим сушінням.

Досушування сіна методом активного вентилювання. Суть методі в тому, що прив’ялену масу до вологості 35-50% розміщують в укритті на вентиляційні системи для наступного досушування до кондиційної вологості 17%.

Вентилювання розпочинають після вкладання першого шару сіна по всій вентиляційній системі. Перші дві доби масу вентилюють безперервно, в наступні – тільки вдень. При зниженні вологості сіна до 14-17% вентилювання припиняють. Підвищення температури теплоносія до 400С прискорює сушіння в 2,7, до 500С – в 3,5 рази. Тепле повітря суттєво не впливає на хімічний склад сіна.

Заготівля пресованого сіна.

В останні десятиріччя набув широкого застосування метод пресування не лише сіна, але й соломи, який має ряд переваг.

Підвищенню якості сіна сприяє пресування – ефективна та високопродуктивна технологія заготівлі сіна, за якого у США готують близько 80-90, Великобританії 100, у Німеччині та Франції понад 50%.

До основних переваг такого методу відносяться:

Скорочення тривалості перебування скошеної масив полі за рахунок заготівлі сіна при підвищеній вологості;

Поліпшення якості сіна за рахунок збереження листків, вмісту хлорофілу в них та протеїну і каротину;

Зменшення потреби в сховищах для зберігання сіна;

Скорочення транспортних витрат на перевезення сіна;

Поліпшення санітарно-гігієнічних умов під час роздавання корму;

Зниження економічних витрат.

Цей спосіб заготівлі сіна є більш прогресивним і включає заготівлю сіна у тюках та рулонах. Цей спосіб забезпечує зниження поживних речовин до 25%.

Заготівля пресованого сіна в тюках. Для пресування сіна використовують прес-підбирачі ППЛ-Ф-1,6 або ПС-1,6, що формують тюки сіна прямокутної форми з розмірами 3605001000 мм при вологості маси 18-22%. Щільність пресування регулюється від 120 до 200 кг/м3. залежно від вологості та щільності ущільнена маса тюка становить 20-25 кг. Для підбирання тюків використовують тракторний причіп 2ПТС-4 бо автомобілі. Якщо сіно пресують при вологості 25-30% (щільність 130-140 кг/м3), його слід досушувати активним вентилюванням.

Заготівля первинного сіна в рулони масою до 500-700 кг, дозволяє повністю механізувати всі процеси по заготівлі, транспортуванні та використанні корму.

Підбирають валки трав’яної маси вологістю 17-18% прес-підбирачем рулонним ПРП-1,6, утворюючи тюки циліндричної форми до 200 кг/м3. Рулони добре зберігають форму і розміри при навантаженні, транспортуванні та зберіганні. Вантажні роботи виконують за допомогою пристосування ППУ-0,5, яке чіпляють на копицевіз КУН-10 або навантажувач ПФ-0,5.

Ущільнене в рулонах сіно перед згодовуванням тваринам подрібнюють за допомогою подрібнювача кормів УРТ-1,5.

ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ СІНАЖУ

Сінаж – корм виготовлений із прив’ялених до 55-60% вологості трав, основою консервування якого є фізіологічна сухість середовища, котра в герметичних умовах запобігає розвитку гнильних бактерій та пліснявих грибів.

Сінаж має цілий ряд переваг порівняно із силосом. Насамперед він значно кращий за смаковими якостями. На відміну від силосу сінаж містить вдвічі більше сухих речовин. якість заготівлі сінажу менше залежить від погодно-кліматичних умов порівняно з заготівлею сіна в польових умовах, так як на прив’ялення маси витрачається в 3-4 рази менше часу,