Особливістю сінажування є те, що консервуючим фактором при його заготівлі є так звана «фізіологічна сухість середовища».

Фізіологічна сухість середовища – це рівновага між сосучою силою мікроорганізмів та водоутримувальною силою рослинних клітин.

Вона досягається саме при вологості зеленої маси в межах 55-60%. Такий спосіб консервування зелених рослин з пониженою вологістю, на відміну від звичайного силосування, назвали самоконсервуванням. Слід звернути увагу і на той фактор, що якщо сінаж готують із зеленої маси вологістю близько 60% і більше, то це вже процес силосування.

При заготівлі сінажу слід дотримуватися цілого ряду факторів, які впливають на його якість. Це підбір сировини, строки скошування кормових рослин та час скошування протягом доби, час перебування скошеної зеленої маси в полі під час підв’ялення, своєчасне підняття з валків підв’яленої маси, величина подрібнених частин, якісне ущільнення зеленої маси та ізоляція від зовнішнього середовища.

Висока якість і добра збереженість сінажу досягаються при дотриманні технологічних дисциплін у процесі заготівлі. Основними операціями при сінажуванні є:

Скошування кормових рослин, плющення;

Швидке підв’ялення зеленої маси;

Підбір підв’яленої маси з одночасним подрібненням та завантаженням у транспортні засоби;

Завантаження траншеї;

Ущільнення і ізоляція сінажу від доступу повітря.

Важливим фактором, кий впливає на якість сінажу, є добір сировини. Кращою сировиною для заготівлі сінажу є однорічні та багаторічні бобові, злакові та бобово-злакові травостої.

Скошування багаторічних трав для заготівлі сінажу, на відміну від звичайного збирання на сіно, проводять не пізніше початку бутонізації бобових та початку колосіння злакових компонентів. Це дає змогу одержати корм із багаторічним трав за загальною протеїновою поживністю сухої речовини такий, що мало відрізняється від трави хорошого пасовища та є кращим за сіно.

Важливим фактором, що впливає на якість сінажу, є час скошування кормових рослин протягом доби. Косити трави краще зранку, що забезпечує можливість закладання зеленої маси для заготівлі сінажу уже в другій половині дня.

Не менш важливим фактором є зведення до мінімуму часу перебування скошеної зеленої маси рослин у полі під час підв’ялення. З метою реалізації цього факторі для скошування бобових та бобово злакових травостоїв використовують косарки-плющилки, що забезпечують рівномірне зниження вологості сировини та прискорює процес підв’ялення в два-три рази.

Головною умовою одержання якісного сінажу є дотримання оптимальної вологості сировини, яка повинна бути в межах 50-55%.

Важливим моментом в заготівлі сінажу є своєчасне підбирання зеленої маси з валків. Розпочати подрібнювати і транспортувати масу до місць закладання необхідно тоді, коли вологість її становить 55-60%. Саме час підняття з валків, подрібнення і трамбування маси в хорошу сонячну погоду забезпечить зниження вологості приблизно до 5%,що і забезпечить закладання маси з оптимальною вологістю.

Під час заготівлі сінажу значну увагу слід приділяти і подрібненню підв’яленої маси. За держстандартами величина подрібнених частин повинна становити 3-4 см і в загальній масі ці частини повинні становити не менше 80%. У господарствах, де збереглися сінажні башти, величина частинок при подрібненні маси повинна бути довжиною до 2 см. Це пов’язано з тим, що в баштах при їх завантаженні іде самоущільнення маси.

Вивантаження маси потрібно здійснювати на спеціальних майданчиках, недопускаючи заїзду транспортних засобів у траншею, що запобігає забрудненню маси грунтом.

При завантаженні особливу увагу слід надавати ущільненню маси. Її потрібно ретельно ущільнювати протягом усього часу завантаження, що сприяє витісненню повітря між частинами рослин і запобігає його проникненню в товщу сировини та її самозігріванню. Товщина щоденно закладеного шару маси в ущільненому вигляді повинна бути не меншою 1 метра.

Застосування консервантів при заготівлі сінажу.

Значному поліпшенню якості консервованих кормів, швидкому проходження процесів ферментації сприяє застосування різних консервантів. Найбільш перспективними є біологічні консерванти, переваги яких полягають у технологічній зручності їх застосування, низьких нормах внесення та невисокій вартості.

За дотриманням технології заготівлі сінажу із застосуванням біологічних консервантів можна досягти оптимальної збалансованості раціону за комплексом основних поживних речовин. Цьому сприяє впровадження основних елементів Європейської технології заготівлі консервованих кормів, розроблено фірмою AG BAG.

ОБЛІК СІНА

Врожай сіна можна визначити перед збиранням, скосивши пробні ділянки розміром від 0,25 га до декількох гектарів, або використовують дрібно-ділянкові скошування 2,5-10 м2 у 5-10 різних ділянках травостою.

Для обліку кількості сіна, що зберігається в скиртах та копицях потрібно знати масу 1 м3 та їх об’єм.

Зважування проводять не раніше, ніж через 30-45 днів після закладання сіна на зберігання. Для визначення об’єму скирти роблять три виміри: ширину, довжину та довжину перекидки (від землі через верх до землі з протилежної сторони). Ширину скирт вимірюють з двох сторін на висоті 1,5 м і беруть середній вимір. Об’єм скирти визначають за формулами:

Скирта округла середньої висоти та низька:

Об=(0,52П-0,44Ш)Д.

Скирта округла висока (висота більша, ніж ширина):

Об=(0,52П-0,46Ш) ШД.

Скирта плоска всіх розмірів:

Об=(0,56П-0,55Ш) ШД,

Скирта гостроверха:

,

де Об – об’єм скирти, м3;

П – перекидка, м;

Ш – ширина скирти, м;

Д – довжина скирти, м.

ОЦІНКА ЯКОСТІ СІНА

Якість сіна оцінюється двома способами: за бонітувальною шкалою І.В, Ларіна та за Державними стандартами України, вивчення яких передбачається на лабораторних і практичних заняттях.