У більшості випадків орієнтуючий знімок важко зро-бити на один кадр із невеличкої відстані. Для того щоб охо-пити місце події і прилеглу територію, використовують кругову або лінійну панораму.

Оглядова зйомка застосовується для фіксації загаль-ного вигляду місця події без оточуючих предметів. Аби за-фіксувати взаємне розташування найважливіших об'єк-тів, відобразити їх специфіку, зйомку провадять із різних боків. Важливою вимогою щодо оглядових знімків є повно-та зображення місця, події.

Оглядовий знімок повинен бути зроблений із такої по-зиції, з якої можна було б із упевненістю розпізнати вза-ємне положення важливих об'єктів обстановки. Та части-на простору, яка не може бути відтворена на зображенні з однієї позиції, є «сліпою зоною». Кожний поодинокий зні-мок має такі зони.

Особливістю оглядової зйомки є можливість фіксації тих самих предметів у кількох ракурсах. Якщо місце події має складну будову, вдаються до виготовлення кількох знімків, які доповнюють один одного, — оглядової серії. Така серія дозволяє скласти з отриманих знімків зобра-ження деякого розгорнутого простору таким чином, що зображення на одному знімку є продовженням зображення на іншому. Оглядова серія може відноситися також до різ-них ізольованих один від одного об'єктів[9,218]. У тісних при-міщеннях зйомку проводять панорамним методом або з використанням ширококутних об'єктивів.

Вузлова зйомка — це зйомка частин (вузлів) об'єкта. Вузол — це частина місця події, де виявлені сліди злочи-ну. При такій зйомці великим планом фотографуються пе-вні ділянки місця події, що мають важливе значення, та об'єкти, з якими були пов'язані дії злочинця. Так, у при-міщенні, де вчинена крадіжка, це можуть бути зламані двері, пошкоджене вікно, розкриті сховища та ін. На місці вбивства об'єктом вузлової зйомки може бути труп зі слідами ушкоджень.

Кількість вузлів на місці події визначається слідчим і залежить від особливостей злочину та специфіки об'єктів на місці події.

Детальна зйомка — це зйомка окремих слідів, пред-метів, деталей обстановки місця події, її завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній зйомці піддаються насамперед пред-мети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко змінюють свої властивості або мають небезпеку їх ушкодження. При виборі ракурсу зйомки виходять із за-вдань — виявлення найбільш важливих, типових особли-востей, що стосуються форми, розмірів, взаємного розта-шування частин, структури, а також розкриття криміна-лістичного значення предмета чи сліду.

Повна фотографічна фіксація обстановки місця події передбачає використання всіх розглянутих видів зйомки — орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної, які доповню-ють одна одну та забезпечують ілюстративність і об'єкти-вне уявлення про місце події.

Фотографічна зйомка трупа має певні особливості. При фотографуванні трупа використовуються орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка. Фотозйомка трупа на місці його виявлення провадиться для фіксації його за-гального вигляду, пози і положення щодо навколишнього оточення, слідів і ушкоджень на тілі, одязі, наявності та розміщення трупних плям, синців.

Для фіксації загального вигляду, положення і пози труп на місці його виявлення фотографують у взаємо-зв'язку з навколишнім оточенням та ізольовано від нього. Труп з предметами обстановки навколо нього звичайно фотографують із двох бічних сторін. Фотозйомку щодо осі трупа бажано вести під кутом 45°. Не рекоменду-ється без потреби робити знімки з боку ніг, особливо з бли-зької відстані, та з боку голови[8;204].

Фотозйомка трупа призначена для фіксації його поло-ження і пози. Звичайно цю зйомку роблять із двох бічних сторін. Зображенням трупа по можливості слід за-ймати весь кадр. Для виготовлення знімків трупа у велико-му плані застосовується спосіб фотографування панорамою з точок, де одна оптична вісь повинна проходити по колін-них суглобах, а друга оптична вісь— по середині грудної клітини.

Сліди і ушкодження фотографують спочатку так, щоб на знімку було видно, на якій частині тіла чи одягу вони знаходяться, а потім великим планом із масштабною ліній-кою. Сліди крові треба фотографувати масштабною зйом-кою. Особливо важливо зафіксувати локалізацію, напря-мок патьоків крові, їх форму.

При фотозйомці слідів і ушкоджень на трупі можуть використовуватися світло-фільтри. Детальні знімки ран, синців, саден бажано фіксу-вати за допомогою кольорової фотографії, оскільки їх ко-лір має істотне криміналістичне значення.

Фотографування слідів на місці їх виявлення вико-ристовується для фіксації місця їх знаходження, загаль-ного вигляду, стану, індивідуальних особливостей. Місце виявлення сліду фіксують зйомкою на фоні оточуючих об'єктів, потім окремо фіксується слід, а також його деталі та особливості.

При фотозйомці слідів на місці події реко-мендується така послідовність дій: спочатку фотографу-ють предмет, на якому виявлені сліди, потім взаємне роз-ташування слідів, і останнє — кожний слід окремо за ме-тодом великомасштабної зйомки.

Фотозйомка слідів рук на місці події може бути вико-нана різними способами. Так, окремі найбільш чіткі сліди пальців рук фотографують у натуральний розмір, викори-стовуючи подовжувальні кільця.

Чітко видимі забарвлені сліди на непрозорих поверхнях фотографують за прави-лами репродукційної зйомки.

Потожирові сліди на прозо-рому склі можна сфотографувати при проникаючому шту-чному освітленні, спрямованому під кутом до оптичної осі об'єктива. При цьому використовується «маска» із чорного паперу з отворами, повторюючи форму слідів.

При фотографічній зйомці слідів пальців рук слід пра-вильно встановити освітлення, для чого використовуються настільні лампи, лампи спалаху або спеціальні освітлювачі. Фотокамера звичайно встановлюється на спеціальний штатив.

Упізнавальна фотозйомка застосовується для фікса-ції зовнішності злочинців, з метою використання їх знімків у криміналістичному обліку, під час розшуку та іденти-фікації, а також щодо невпізнаних трупів