На зміну традиційному "мокрому" процесу обробки фотознімків приходить їх друк за допомогою кольорових принтерів.

Методи судово-оперативної фотографії різноманітні, але основними є панорамна, вимірювальна, стереоскопічна та репродукційна фотозйомка.

Панорамна фотозйомка полягає в суворому послідов-ному фотографуванні частин місцевості чи приміщення за горизонталлю чи вертикаллю, а також довгих, високих споруд і окремих великих об'єктів, що не вміщаються в один кадр великого плану. Потім з окремих зафіксованих частин складають одне загальне зображення, яке назива-ється фотопанорамою. Розрізняють лінійну, кругову і яру-сну панораму.

При лінійній панорамній зйомці камера переміщується по прямій лінії уздовж об'єкта, на однаковій відстані від нього. Кожний наступний кадр повинен частково перекри-вати зображення попереднього.

Кругова панорамна зйомка доцільна у тих випадках, коли необхідно зафіксувати з різних боків далеко розта-шовані об'єкти. Фотографування провадиться з однієї точ-ки, а камеру після кожного кадру повертають навколо її вертикальної осі на певний кут. Фотоапарат рекоменду-ється встановлювати на штатив, використовувати спе-ціальну головку з градуйованою шкалою.

При зйомці необ-хідно забезпечувати часткове перекриття попереднього кадру. Частина попереднього кадру, що перекривається наступним, повинна становити 10—15 % його площі. Повна кругова панорама являє собою зображення місцевості по колу (360°).

На відміну від кругової, ярусна зйомка здійснюється поворотом фотокамери навколо її горизонтальної осі; за-стосовується для фіксації високих об'єктів. При цьому ма-сштаб нижніх і верхніх кадрів буде різним внаслідок збільшення відстані до частини об'єкта, що знімається.

Аби панорамний знімок мав високу якість, усі фраг-менти мають бути однаковими за щільністю. Тому реко-мендується фотографувати всі частини об'єкта в однако-вих умовах. Монтаж готових знімків у фотопанораму про-вадиться за деталями зображень, що збігаються. Знімки обрізають таким чином, щоб на панорамі одна й та сама деталь не була зображена двічі та не було б відсутності зо-бражень окремих частин об'єкта.

Панорамна зйомка може бути виконана фотокамерою загального призначення або панорамним фотоапаратом.

Вимірювальна зйомка призначена для одержання фо-тознімків, за якими можна визначити розміри сфотогра-фованих об'єктів і відстані між ними. Така зйомка може бути виконана кількома способами: з масштабною ліній-кою, зі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом.

Сутність масштабної зйомки полягає в тому, що об'єкт фотографується разом із масштабною лінійкою. Лінійка розміщується поруч зі слідом або предметом, на рівні їх поверхонь. Масштабний знімок фіксує співвідношення пред-мета і лінійки у тому вигляді, яким воно було в дійсності, і не потребує будь-яких пояснень. При зйомці об'ємних пре-дметів лінійку піднімають за допомогою підкладок до рівня площини, що фотографується. Оптична вісь об'єктива фо-тоапарата має бути перпендикулярна площині об'єкта і спрямована в його центр.

Вимірювальна зйомка зі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом (метрична зйомка) у слідчій прак-тиці не одержала поширення через незручність розрахунків при зйомці. Проте її рекомендується застосовувати у тих випадках, коли при огляді місця події особливо важли-ве значення має фіксація відстаней між предметами в гли-бину і за фронтом.

Простим способом метричної фотографії є внесення в кадр, що знімається, шкали віддалень, тобто глибинного мас-штабу у вигляді стрічки з добре помітними поділками. Фото-апарат установлюється так, щоб напрямок його оптичної осі був паралельним підлозі приміщення (або поверхні місцевос-ті).

Глибинний масштаб розміщується на землі або на підлозі в напрямку від апарата, паралельно його оптичній осі. Ну-льова точка шкали розташовується точно під об'єктивом.

Стереоскопічна зйомка — це метод одержання знімків, який дозволяє повніше сприймати об'єм сфотографованих предметів. Об'єкт фотографується з двох різних точок, які відповідають позиції лівого і правого ока. Два знімки утво-рюють стереопару, яку розглядають через стереоскоп.

Використання стереоскопічної зйомки в слідчій прак-тиці може бути корисним при фіксації місця події, обста-новка якої являє собою складне накопичення значної кіль-кості речей і предметів.

Репродукційна фотозйомка — це система прийомів фіксації площинних об'єктів. Вона застосовується для від-творення фотографічними способами плоских оригіналів (документів, фотознімків, креслень, схем, малюнків та ін.). При такому фотографуванні дотримуються правил масш-табної зйомки, що забезпечує високу точність копії. У про-цесі репродукційної зйомки необхідно: а) рівномірно освіт-лювати всю поверхню об'єкта; б) забезпечити паралель-ність взаємного розташування негативного матеріалу і об'єкта; в) оптична вісь об'єктива повинна проходити че-рез центр об'єкта[19,204].

Дана зйомка виконується за допомогою спеціальної або звичайної фотоапаратури, для чого використовують репродукційні установки портативні (РУ-2, РДУ, С-64) та стаціонарні (МРКА, УРУ «Білорусь СБ-2», «Уларус»).

3. Прийоми і правила фіксуючої фотозйомки

Фіксуюча криміналістична фотозйомка має на меті отримання фотографічного зображення об'єктів, слідів чи явищ, вивчення яких має значення для виявлення, розкриття й розслідування

злочинів.

Метод панорамної зйомки застосовують, якщо не вдається зафіксувати весь об'єкт на одному кадрі фотознімка, навіть за допомогою ширококутового об'єктива; коли неможливо відійти від об'єкта на потрібну відстань чи небажано отримати знімок з дрібним масштабом зображення.

Панорамну зйомку здійснюють шляхом використання спеціального апарата або об'єкт фотографують частинами, отримуючи послідовно декілька знімків, які після друку поєднуються в єдине панорамне зображення. Панорамна зйомка може бути круговою, лінійною або ярусною.

Для кругової панорами фотографують об'єкт із однієї точки, тримаючи фотоапарат на одній висоті і повертаючи його навколо осі так, щоб площа останнього кадру перекривала на 10-15% площу попереднього.

Для лінійної панорами фотоапарат переміщують на одній висоті паралельно і вздовж об'єкта. Кадр з останньої точки зйомки повинен дещо перекривати площу кадру з попередньої точки для з'єднання знімків після виготовлення фотографій в єдиний панорамний фотознімок.

Лінійна панорама може бути горизонтальною чи вертикальною. Режим зйомки (діафрагма, витримка) повинні залишатися постійними для кожного кадру за винятком значної різниці в освітленні окремих