Проте багато лабораторій, які створені, наприклад, для навчальних цілей, займаються по більшій мірі тільки проведенням експертиз, причому в них досліджуємі матеріали нерідко навіть не фіксуються на фотознімках, недивлячись на те, що такі об’єкти, як документи, обов’язково потребують дослідження з використанням фотозйомки, хоча б воно стосувалося тільки порівняння почерку, чи дослідження нашарувань на якомусь із залишених певним суб’єктом слідів на досліджуємому об’єкті.

Існуючі в Україні криміналістичні установи належать різним відомствам і не мають єдиного наукового центру, який би ефективно формував науково-теоретичну базу для підготовки необхідних спеціалістів з питань криміналістики, підвищення рівня знань слідчих та оперативних працівників. Відсутність такого центру є істотною перешкодою планомірного розвитку методів криміналістики взагальному і методів судово-криміналістичних доказів, зокрема. Питання організації такого центра повинно стати національною проблемою. Він повинен бути міжвідомчим і входити в систему Академії наук України. Висновок відносно різниці і значення методів судової фотографії можна зробити у слідуючому ракурсі.

Наочно-образна фіксація кримінального процесу, окремих його моментів і результатів слідчих дій, оперативно-розшукових заходів і експертно-криміналістичних досліджень має важливе значення в справі посвідчення доказової, оперативно-розшукової й експертної інформації, отриманої при криміналістичній діяльності. Найбільш розповсюджені засоби і методи такої фіксації відносяться до сфери криміналістичної фотозйомки. Відповідно комплекс зазначених засобів і методів формує такі однорідні розділи криміналістичної техніки, як криміналістична фотографія.

Криміналістична фотографія базується на використанні засобів і методів загального і спеціального видів фотозйомки, науково узагальнених даних їхнього використання в криміналістичних цілях, а також результатах відповідних криміналістичних досліджень. Як розділ криміналістичної техніки, вона являє собою систему науково розроблених методів і засобів фотозйомки при різних видах криміналістичної діяльності, зв'язаних з розкриттям і розслідуванням злочинів.

При цьому до фотографічних засобів відносять усю сучасну знімальну і проекційну апаратуру, спеціальні пристосування для фотозйомки, створені криміналістами фотоматеріали і хімічні реактиви для їхньої обробки.

Криміналістична фотозйомка служить одним з ефективних засобів і методів наочної фіксації всієї або часткової обстановки, у якій проводяться окремі слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а іноді й експертні дослідження, фіксації ходу їхнього проведення і результатів. Вона є надійним засобом і методом наочного фіксування слідів злочину, окремих предметів і інших матеріальних об'єктів, що мають значення для справи, а також дослідження деяких речових доказів і тим самим сприяє вирішенню завдання об'єктивізації доказування.

Список використаної літератури

Нормативні акти:

1.Конституція України від 28 червня 1996 р. – К.: «Право», 1996.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 2005. – ст.ст. 196-200.

3. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. // ВВРУ. – 1994. - № 28.

Підручники та інша література:

4.Коментар до конституції України/ В.Б. Авер’янов, В.Ф. Бойко, В.І. Борденюк та ін. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с

5.Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.

6. Підручник Бахін В.П . Криміналістика , П. -2002.- 258 с.

7. Белкин Р.С. Криминалистика: Краткая энциклопедия / Авт. сост. Р.С. Белкин. –М.:Большая Российская энциклопедия, 1993. 314 с.

8. Іщенко А. В. Монографічні відомості . 2001 . П. – 312 с

9. Ванде М.Б. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ, изделий. – СПб: Питер, 2001. – 128 с.

10.П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко „Криміналістика” К.: Атіка, 2001 В.Ю. Шепітько „Криміналістика” К.: ІнЮре, 2004р.377 с.

11. Салтевський М.В. Криміналістика. – К., 2005. – 483 с.

12.Саницький В.А., Карацюба А.М., Святобог В.В. та ін. Система інформаційного забезпечення ОВС України: Навчально-практичний посібник / За ред. Л.В. Бородича. – К.: РВВ МВС України, ТОВ АНТЕКС, 2000.

13. Пашко В.І. Про правове регулювання експертно-криміналістичних обліків органів ВС України // Актуальні питання розслідування злочинів в сучасних умовах і тактика, методика, інформаційне забезпечення,К.,1996.421с.
14. Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. Підручник : Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. — 684 с.

15. Фрідман І.Я. Використання даних криміналістичної реєстрації при розслідуванні і попередженні злочинів // Криміналістичний вісник. Науково-практичний збірник. – К.: ДНДЕКЦ МВС України, НАВСУ, 2000. – Вип. 1.
16. Шепітько В.Ю. Криміналістика. Енциклопедичний словник (українсько-російський і російсько-український) / За ред. акад. НАН України В.Я. Тація. – Харків:Право,2001.

17. Ціркаль В. Перевірка та оцінка висновку експерта на досудовому слідстві і у суді // Право України. – 2005. - № 8. – 70 с.