При зборі показників, які відображаються бухгалтерським обліком та статистичною звітністю, необхідно визначити джерела одержання даних (форму звітності чи обліку), період за який здійснюється збір показників (він повинен бути порівняльним), одиниці виміру. Цифрова інформація повинна збиратися з таким розрахунком, щоб її можна було використати при складанні різних за змістом таблиць, діаграм, графіків і т.п. Відбір цифрових даних слід проводити не за один, а за 3 роки, і до того ж там, де це потрібно, в порівняльних показниках, щоб можна було виявити динаміку, визначити певні закономірності та тенденції розвитку. Для одержання спеціальних даних та матеріалів, яких немає у бухгалтерській та статистичній звітності, студент повинен самостійно провести натурне обстеження, виконати необхідні розрахунки.

Зібраний практичний матеріал слід ретельно перевірити, опрацювати, згрупувати, класифікувати. В процесі обробки інформації повинні бути розраховані відносні та середні величини, коефіцієнти, індекси; розроблені аналітичні таблиці, складені графіки, діаграми, картограми, схеми.

5. ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Результати вивчення економічної літератури, законодавчих актів та інструктивних матеріалів, зібрані та опрацьовані практичні матеріали слід перетворити у єдине ціле, завершене самостійне наукове дослідження. До написання тексту курсової роботи варто приступати лише тоді, коли студент глибоко засвоїв теоретичний курс, вивчив необхідну літературу, зібрав і опрацював практичний матеріал, з’ясував загальні вимоги до викладення матеріалів курсової роботи: чіткість побудови (згідно з планом), логічна послідовність, переконливість аргументації, чіткість формулювань; обґрунтованість рекомендацій та висновків.

Курсова робота повинна включати:

? титульний аркуш;

? зміст;

? затверджений науковим керівником план;

? вступ;

? теоретичну частину;

? аналітичну частину;

? рекомендаційну частину;

? висновки та пропозиції;

? список використаної літератури;

? додатки.

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи і не нумерується. На ньому (зверху вниз) наводяться такі відомості:

? назва відомства, якому підпорядковується вищий навчальний заклад;

? назва вищого навчального закладу;

? назва кафедри;

? тема курсової роботи з вказанням підприємства (організації), за матеріалами якого вона виконана;

? відомості про виконавця роботи;

? відомості про наукового керівника;

? місто і рік виконання.

Зразок титульного аркуша наведено в додатку В.

Зміст відображає найменування та номери початкових сторінок всіх складових роботи, зокрема, вступу, параграфів основної частини, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків. Усі заголовки починають з великої літери без крапки в кінці. Зразок оформлення змісту наведено в додатку Г.

У вступі подається загальна характеристика предмету дослідження, короткий огляд стану розробки проблеми, обґрунтовується вибір теми та її актуальність, визначаються мета та методи дослідження, джерела отримання практичних матеріалів.

Вступ доречно починати з обґрунтування вибору теми, оскільки саме її

актуальність є вагомою підставою для дослідження даної проблеми. З оцінки

значущості теми витікає формулювання мети і основних завдань дослідження.

Мета може бути викладена в одному чи декількох пунктах і не повторювати тему курсової роботи, а розвивати і уточнювати її. У вступі обов’язково вказується об’єкт дослідження та період часу, протягом якого вивчається об’єкт. В середньому, обсяг вступу становить 2–3 сторінки.

Теоретична частина роботи базується на глибокому вивченні літературних джерел, їх практичному осмисленні, узагальненні практичного досвіду господарської діяльності підприємств та організацій. Особливу увагу звертають на роботи відомих вчених, монографічну літературу, статті в наукових журналах останніх років видання. Тут варто висвітлити суть основних економічних категорій з досліджуваної проблеми, побудову економічних показників та моделей; навести різні підходи до вирішення проблеми, їх оцінку та обґрунтування власної позиції студента. Ця частина слугує теоретичним обґрунтуванням наступних розробок, дозволяє визначити певну методику дослідження. За обсягом вона складає одну четверту всієї роботи.

Аналітична частина містить організаційно-економічну характеристику підприємства, на матеріалах якого виконується робота, та глибокий аналіз досліджуваної проблеми з використанням різних методів дослідження, включаючи економіко-математичні за допомогою ПЕОМ. Студент повинен застосовувати пакети прикладених програм «АРМ економіста», «Інформаційні технології підприємств», «Статистичний аналіз», «Статистика», а також самостійно розроблені ним програми.

Ця частина роботи повинна бути найбільшою за обсягом. Студент не повинен обмежуватися констатацією фактів, а має виявляти основні тенденції розвитку процесів, недоліки та чинники, що їх обумовили. При можливості він наводить статистичні дані із статистичних збірників, періодичних видань, проводить аналітичні узагальнення, порівняльний аналіз, ілюструє дослідження графічним матеріалом. Від повноти і якості аналізу залежить глибина та обґрунтованість пропонованих заходів.

В рекомендаційній частині відображаються наслідки виконаної роботи, дається огляд шляхів та обґрунтування заходів щодо поліпшення економічного стану підприємства та шляхів вирішення досліджуваних питань. Всі проміжкові та остаточні результати дослідження, в тому числі негативні, повинні бути докладно та послідовно описані та проаналізовані.

Висновки та пропозиції повинні містити узагальнення основних результатів дослідження та запропонованих автором шляхів вирішення досліджуваних питань. Висновки слід формулювати ретельно і точно, не перевантажуючи їх поясненнями та частинами тексту роботи. Вони повинні мати конкретний та адресний характер, обґрунтовуватися в попередніх розділах роботи і давати повну уяву щодо змісту проведених розробок.

Список використаної літератури розміщують після висновків та пропозицій. Він є суттєвою та органічною частиною курсової роботи і відображає самостійну творчу діяльність автора, рівень вивчення ним поставленої проблеми. До списку рекомендується включати основну фахову літературу з досліджуваної теми, на яку в роботі є посилання