Результати обробки цифрових даних можна дати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки і лінії. Графіки використовують як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстративного матеріалу. Осі графіка креслять суцільними лініями. На кінці осі стрілки не ставлять. Осі можна починати не з нуля, якщо крива, що зображена на графіку, займає невеликий простір. Ілюстрація повинна бути виконана чорним чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору. При комп’ютерному наборі дипломної роботи рисунки слід виконувати вбудованим редактором MS Office в згрупованому вигляді. В дипломній роботі необхідно застосовувати лише штрихові ілюстрації.

Текстові написи на рисунку рекомендується заміняти цифровими позначками (зліва направо, за годинниковою стрілкою), які пояснюють в підписі під графічним зображенням або в основному тексті. Всі ілюстрації позначають в тексті словом «Рис». Нумерація рисунків може бути наскрізною (через всю роботу) або в межах параграфа, за винятком поданих у додатках. Номер ілюстрації та її назву розміщують під ілюстрацією. Номер ілюстрації складається з номеру параграфа і порядкового номеру ілюстрації, відокремлених крапкою (наприклад, Рис. 2.1 – перший рисунок другого розділу).

В тексті на ілюстрації роблять посилання у вигляді взятого у круглі дужки виразу «(рис. 2.1)», або у вигляді обороту типу: «…як це видно на рис. 2.1».

6.4. Таблиці

Цифровий матеріал доцільно подавати у вигляді таблиць. Таблиця є способом подання інформації, при якому цифровий чи текстовий матеріал групується в колонки, відокремлені одна від одної вертикальними і горизонтальними лініями. Іноді автор наводить цифровий матеріал в таблиці, коли його зручніше розмістити в тексті або дублює його в тексті роботи. Такі таблиці справляють негативне враження і свідчать про невміння поводитися з табличним матеріалом.

Розрізняють аналітичні і неаналітичні таблиці. Аналітичні таблиці є результатом обробки і аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць роблять узагальнення як нове (одержане з аналізу) знання. Воно вводиться в текст словами: «Табл. 1.1 дає змогу зробити висновок, що…», «З табл. 1.1. видно, що…» і т.п. Такі таблиці дозволяють виявити і сформулювати певні закономірності. В неаналітичних таблицях розміщують, як правило, необроблені статистичні дані, необхідні лише для інформації або констатації. На всі таблиці повинно бути посилання в тексті роботи. Будь-яка таблиця повинна бути проаналізована. При цьому слід її зміст не переказувати, а узагальнити дані, сформулювати основні висновки або внести додаткові показники, які найбільш повно розкривають явище або процес.

Таблицю розташовують після першої згадки про неї або на наступній сторінці таким чином, щоб її можна було читати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над другою на одній сторінці. Не рекомендується розміщувати дві або більше таблиць одну за одною (за винятком таблиць, поданих в додатках); їх необхідно розділяти текстом.

Таблиці нумерують послідовно в межах параграфу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розташовують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера параграфу і порядкового номеру таблиці, між якими ставлять крапку (наприклад__________, Таблиця 1.2 – друга таблиця першого розділу). Нижче з великої літери посередині сторінки розміщують заголовок таблиці без крапки в кінці. Назва повинна бути стислою і відображати зміст таблиці, її не підкреслюють. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку пишуть «Продовження таблиці 1.2» і повторюють головку таблиці. Якщо головка громіздка, допускається не повторювати її. В цьому випадку графи нумерують і повторюють нумерацію на наступній сторінці. Назву таблиці не повторюють.

Всі дані, наведені в таблиці, повинні бути достовірні, однорідні та співставимі; в основі їх групування повинні бути суттєві ознаки. Не допускається розміщення в тексті дипломної роботи без посилань на джерело тих таблиць, дані яких вже були опубліковані. Посилання на джерело цифрових даних наводять у назві таблиці або в основному тексті.

В таблиці повинні бути вказані одиниці виміру всіх показників. Якщо розмірність всіх показників однакова, то вона вказується в круглих дужках під назвою таблиці справа. Заголовок таблиці не повинен дублюватися в заголовках граф. Заголовок граф повинен починатися з великої букви, підзаголовок – з маленької, якщо вінскладає із заголовком одне речення, і з великої – якщо він є самостійним. Всі слова в заголовках, як правило, наводять без скорочень в називному відмінку однини. Крапка в кінці заголовка і підзаголовка не ставиться. Графу з порядковим номером рядків до таблиці включати не треба. Діагональний поділ голівки і боковиків не допускається. Якщо числа в таблиці подають з десятковими і сотими частками, то після коми у всіх числах має бути одна і та ж сама кількість цифр. Це доцільно здійснювати ще й для того, щоб довести, що всі величини обчислені з однаковою точністю.

Якщо в будь-якому рядку немає даних, то слід проставляти не нулі, а три крапки. Якщо ознака відсутня – проставляють риску. Приклад побудови таблиці наведено в додатку Д.

6.5. Формули

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння вписують чорним кольором стандартним