Найважливіші формули, на які є посилання в подальшому тексті, слід нумерувати. Формули і рівняння нумерують порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули чи рівняння складається з номера параграфа і порядкового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою (наприклад, формула (2.3) – третя формула другого параграфа). Номер зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках в крайньому правому положенні на рядку.

При посиланні в тексті на формулу слід вказати її порядковий номер у

дужках (наприклад, «…у формулі (2.3)…»). Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

6.6. Скорочення слів та переліки

Всі слова в курсовій роботі слід писати повністю. Скорочення слів проводять згідно зі стандартами ДСТУ 3582–97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12–93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».

В курсовій роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення:

а) після перерахування (наприклад, та ін. – та інше; і т. д. – і так далі; і

т.п. – і тому подібне);

в) при позначенні цифрами століть і років, одиниць виміру (наприклад, ст. – століття; р. – рік; рр. – роки; кг – кілограми).

Не рекомендується скорочувати слова «так званий», «наприклад», «формула», «рівняння» і т.п. В тексті роботи можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс. Такі переліки подають з малої літери з абзацного відступу.

6.7. Бібліографічні посилання

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу тієї чи іншої думки у роботі слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі:

? текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у першоджерелі;

? цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками;

? кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

? при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його висновків і давати відповідне посилання на джерело;

? цитувати автора слід лише за виданням його творів, цитати з неопублікованих джерел не допускаються;

? цитування не повинно бути ні надмірним (створюється враження компілятивності праці), ні недостатнім (знижується наукова цінність викладеного матеріалу);

? при згадуванні в тексті прізвищ авторів їх ініціали, як правило, ставляться

перед прізвищами (наприклад, «…в підручнику М.Д. Виноградського…»,

а не «… в підручнику Виноградського М.Д. …», як це прийнято в списках

літератури).

Бібліографічне посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю, інший документ, що розглядається або згадується у тексті, необхідних для їх загальної характеристики, ідентифікації і пошуку. Посилання слід давати на останні видання публікацій. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком літератури, виділеним двома квадратними дужками чорного кольору (наприклад, «… у працях [8–10]…»).

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових

статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, у посиланнях необхідно

точно вказати номери сторінок, на які є посилання в курсовій роботі (наприклад, «Під кваліфікацією працівника розуміють сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь його підготовленості до виконання професійних функцій певної складності» [12, с. 303]). При записі підряд кількох бібліографічних посилань на одне джерело, в повторному посиланні наводять слова «Там само» і вказують відповідні сторінки (наприклад, [Там само, с. 340]). Посилання на ілюстрацію в курсовій роботі позначається порядковим номером ілюстрації (наприклад, «на рис. 1.1»); посилання на формули – порядковим номером формули в круглих дужках (наприклад, «у формулі (2.3)); посилання на таблицю – порядковим номером таблиці (наприклад, «в табл. 1.2»). При повторному посиланні на ілюстрації та таблиці вказують скорочено слово «дивись» (наприклад, «див. табл. 1.2», «див. рис. 1.1.»).

6.8. Список використаної літератури

Список використаної літератури – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про джерела і розміщується після «Висновків та пропозицій». Такий список складає одну із суттєвих частин курсової роботи, що свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження. Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті; в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв; в хронологічному порядку.

При складанні списку використаної літератури для курсової роботи рекомендується така черговість джерел:

? державні документи;

? виступи (промови) керівників уряду;

? накази і розпорядження міністерств та відомств;

? нормативно-технічні документи;

? книги, статті.

В межах систематизації матеріалів в переліку літератури джерела подаються за абеткою. Всі джерела повинні мати порядковий номер.

Бібліографічний опис складають відповідно до чинного стандарту з бібліотечної та видавничої справи: ГОСТ 7.1–84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления».