РЕФЕРАТ

На тему:

Категоріальний апарат наукового дослідження.

Категоріальний апарат наукового дослідження.

Наукове дослідження – це особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формування знання про досліджуваний об’єкт.

В загальному наукові дослідження поділяються на дві категорії: фундаментальні і прикладні.

Будь-яке дослідження складається з ряду необхідних етапів, до яких відносяться:

- попереднє ознайомлення з практикою і літературою та розробка наукового апарату;

- ознайомлення з пpоблемою з літеpатуpних джеpел;

- уточнення наукового апаpату;

- розробка плану роботи;

- систематичне накопичення матеpіалу;

- зведення та математична обpобка pезультатів;

- теоpетичне обгрунтування pезультатів дослідження; фоpмулювання, висновків;

- впpовадження pезультатів дослідження в пpактику.

Першим етапом дослідження є формулювання наукового (або понятійного) апарату.

Науковий апарат - це основні положення, котрі визначають спрямованість, логіку та умови підготовки і проведення дослідження.

Науковий (понятійний, категоріальний) апарат включає: актуальність дослідження; протиріччя; проблему; тему; об'єкт; предмет; мету, гіпотезу, завдання, методи, наукову новизну та практичну значущість дослідження.

Він формулюється на початку дослідницької діяльності.

Актуальність дослідження визначається тим, наскільки його результати будуть сприяти вирішенню конкретних практичних задач або сприятимуть усуненню існуючих протиріч у суспільному житті, у виробництві, в освіті тощо.

Новизна дослідження може полягати у тому, що на його основі можуть бути встановлені нові закономірності (наприклад, технічні, психологічні, педагогічні, історичні, фізичні та багато інших) та визначені шляхи їх застосування для конкретних практичних потреб людини або суспільства в цілому.

Будь-яке дослідження починається з аналізу реального пpотиpіччя, яке існує в науці та практиці, що полягає у невідповідності між потребами практики і рівнем наявних знань, необхідних для забезпечення цих проблем. Тому при обґрунтуванні актуальності дослідження важливо з самого початку з'ясувати основні протиріччя (суперечності). Вони можуть бути зумовлені як відкриттям нових фактів і зв'язків, так і появою запитів практики, що потребують вироблення нових теоретичних знань.

Із пpотиpіччя виникає пpоблема дослідження – питання, яке потребує вирішення.

У відповідності з проблемою формулюється тема, яка певною мірою показує рух від досягнутого наукою, від традиційного, старого до нового. У формулюванні теми важливо відобразити об'єкт, предмет і мету (призначення даного дослідження, його адресата).

Тема дослідження – це конкретизація і вичерпне визначення досліджуваного явища, сфери, межі досліджень.

Вимоги до теми: актуальність, відповідність потребам науки і практики, недостатній рівень розробленості.

Слід відзначити, що одна проблема може реалізуватись через велику кількість різних тем, які конкретизують окремі її аспекти.

Неправильне формулювання теми веде до довільного тлумачення проблеми і нерідко до стихійного збирання фактів. Типовими помилками є формулювання "безпроблемних" тем.

Закінчується опис актуальності розпочатого дослідження найчастіше висновком про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в розглядуваній галузі недостатні, або вони застаріли, або відсутні. Тим самим готується перехід до формулювання суперечності і проблеми дослідження.

Об’єкт дослідження. У філософії пізнання визначено як діалектичний процес взаємодії суб’єкта з об’єктом. Суб’єктом пізнання може бути окремий індивід, соціальна група, суспільство в цілому, які здійснюють пізнавальну діяльність. До об’єктів пізнання відносять конкретні речі, явища або процеси, на які безпосередньо спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта. Предметом дослідження виступає частина об’єкта, його сторона, аспект, або “кут зору”, під яким вивчається об’єкт.

Обов’язковими компонентами наукового апарату, в яких конкретизується предмет, є мета і завдання дослідження. Мета – це передбачуваний результат, модель результату.

При формулюванні мети дослідник з'ясовує, який результат бажає одержати і яким він бажає бути. Намічаючи логіку дослідження, дослідник формулює кілька часткових дослідницьких завдань, які в своїй сукупності повинні дати уявлення, що слід зробити для досягнення мети.

Мета дослідження вже закладена у саму назву обраної для дослідження теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Цілі наукових досліджень можуть бути найрізноманітнішими і спрямованими на:

- виявлення залежностей, що існують між якимись факторами;

- визначення зв’язків між певними явищами;

- визначення умов для усунення недоліків у процесах;

- розкриття можливостей удосконалення процесів;

- встановлення закономірностей та тенденцій розвитку і т.ін.

Гіпотеза (недоведена теза, пpипущення, можлива відповідь на запитання) – це науково обґрунтоване припущення, що висувається для пояснення якого-небудь процесу, яке після перевірки може виявитись дійсним або хибним. Тобто гіпотеза являє собою ймовірну відповідь на питання, що виникають у ході дослідження, це одне з можливих рішень проблеми. Після дослідної перевірки гіпотеза або стає науковою теорією, або видозмінюється, або відкидається, коли перевірка дає незадовільний результат.

Гіпотезу не можна будувати на доведенні очевидних істин. Вона завжди передбачає пошук чогось невідомого в науці і практиці.

Найбільш продуктивні гіпотези формулюються, звичайно, у вигляді: "Якщо мас місце А, то матиме місце й В при виконанні умови С".

Тобто формула гіпотези виражається таким чином:

1. Якщо … (дія, яку необхідно виконати, умова, яку тpеба забезпечити), … то … (буде досягнуто певний pезультат).

2. Результат … можна досягти, якщо … виконати умови.

Вимоги до гіпотези:

- Повинна пояснювати всі наявні факти і мати значення для всього кола явищ, до якого відноситься;

- Має емпірично перевірятись. Тобто поняття, які включені в гіпотезу повинні мати емпіричну інтерпретацію.

Гіпотеза будь-якого дослідження має формулюватися так, щоб її можна було експериментально перевірити. Перебіг того чи іншого педагогічного явища чи процесу залежить від багатьох чинників, і треба вміти встановити, впливом яких саме факторів можна нехтувати в тому чи іншому випадку, а вплив яких факторів є визначальним.

Побудова гіпотези можлива лише на основі старанного вивчення явищ. Лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов тощо можна висловити припущення про можливу