Реферат на тему:

“Особливості ділових карток (візиток)”

Обов’язковий атрибут будь-якого знайомства, а особливо ділового — це візитна картка. Здавалося б дрібниця, але саме після обміну такими картками, за неписаними правилами міжнародного бізнес-етикету, прийнято починати ділову зустріч чи бесіду. Церемонія зовсім не складна: привіталися, потиснули один одному руки, обмінялися візитками. Однак-таки існують деякі правила і рекомендації щодо візиток, їх застосування, вручення тощо.

Перші візитні картки з'явилися в Китаї в епоху розквіту Сунської культури. Вони широко поширилися у Франції під час правління Людовика XІ. У XVІІІ столітті кожен французький дворянин мав по кілька різних видів візиток.

Форма, колір, формат візитної картки повинні були відповідати визначеним правилам. Так, параметри візитки строго відбивали соціальний стан хазяїна. Кожна нова візитка ставала усе більше і розкішнішою від попередньої .

Праобраз сучасної візитної картки з’явився ще у XVI столітті в університеті Подуі: деякі студенти, коли від’їжджали на канікули, залишали своїм професорам кольорову мініатюру із зображенням фамільного гербу, підписуючи під ним своє ім’я і дату. Це було як знак дружньої поваги. Дещо схоже на візитку, якою ми користуємося сьогодні, було виявлено у Флоренції і датувалося 1731 роком. Пізніше в моду ввійшли гравіровані картки, рельєфні — з тисненням імен чи монограм, літографічні і, нарешті, на початку XX століття — звичні для нас, тобто виготовлені в друкарні.

Візитка вертикального формату з’явилася наприкінці XIX століття, горизонтальна – трохи раніше.

До кінця XІ століття різко міняється функціональне призначення візитної картки. У моду входить діловий стиль, і візитки виконують строго інформативні функції. На них вказуються прізвище, титул, рід занять і точна адреса власника.

Головна властивість візитки — її показність, що не утратила своєї значущості протягом століть. Вона стала ошатнішою, декоративною, „промовистою“, іноді навіть занадто “балакучою”. Візитка стала привілеєм дизайнерів: незвичайні прийоми, дорогий друк, об’ємне тиснення тощо. Тексти розміщуються як з лицьового, так і зі зворотного боку. Слідом за багатьма європейськими країнами й у нас з’явилися “подвійні” і навіть “потрійні” картки-розкладачки, зі згинами...

Як варто вручати свою візитку? Не сидячи, а стоячи, виразно вимовляючи при цьому своє ім’я і прізвище. Першим простягає картку візитер. Спочатку візьміть її правою рукою, згодом – обома руками. Старші (за віком і становищем) першими дають візитки молодшим, жінки першими відрекомендовуються чоловікам, господарі першими пропонують свої картки гостям. Якщо ви маєте справу з іноземцем, то краще при передачі своєї візитки виразно вголос прочитати своє ім’я, посаду. Погано оформлена візитна картка є ознакою поганих манер, тому варто замовляти розробку концепції і дизайну в професійних дизайнерів. Що окупиться згодом, адже від її вигляду залежать ваші ділові відносини з партнером, а відповідно і ваша кар’єра.

У наш час візитки стали досить популярним і поширеним атрибутом бізнес-етикету у світі. Але крім офіційних візитних карток (на яких прийнято вказувати місце роботи, адресу, посаду, телефон — для ділових цілей) досить часто стали застосовувати особисті або сімейні візитки (тут інформація різна, все залежить від бажання власника). До речі, у ділових колах Японії, Китаю, Кореї або Гонконгу візитні картки замінюють інколи деякі документи. Треба сказати, що строго регламентованих розмірів візиток немає. Але найпопулярнішими є розміри — 90x50 мм. А тепер неписані правила щодо процедури обміну картками та світськими тонкощами, що з ними пов’язані. Не потрібно нав’язувати свою візитку! Її вручають лише тоді, коли виникла зацікавленість у продовженні контактів. А це відбувається при знайомстві не завжди.

У наш час візитна картка вручається людині, з якою хочуть познайомитися ближче або збираються продовжити ділові відносини.

Підприємцеві рекомендується завжди мати при собі не менше десяти візитних карток. На стандартній візитній картці друкується прописним шрифтом прізвище, ім’я, по-батькові; малими літерами - посада. Вказується адреса фірми і телефон, іноді телекс і факс.

На деяких візитках вказується тільки адреса і телефон фірми - це так звані картки фірми.

На візитках у лівому верхньому або нижньому куті робляться позначки:

р. f. (pour fete) – привітання з нагоди свята;

р. f. N. a. (Nouvel An) - привітання з нагоди Нового року;

р. р. с. (pour prendre conge) - прощання перед тривалим від'їздом;

р. с. (pour condoleances) - вираження співчуття;

р. р. (pour remercіer) - вираження подяки;

р. f. с. (pour faіr connaіssance) - вираження задоволення знайомством;

р. р. (pour presentatіon) - представлення .

Замість букв можна написати коротке повідомлення від третьої особи .

Наприклад: „Вітаємо з Новим роком”, „Вітаємо з річницею”.

При знайомстві першим вручає візитну картку той, чий ранг або чиє посадове положення нижче. Якщо партнери займають приблизно однакові посади, то першим візитку повинний вручити молодший за віком. Якщо і посада вік однакові, то великого значення не має, хто першим вручить візитну картку.

Під час ділової зустрічі з іноземними партнерами у вашій фірмі першими повинні вручити візитну картку ви. Коли ви знаходитеся за кордоном, то першими візитні картки вручають ваші партнери.

Під час переговорів візитні картки рекомендується розташовувати на столі в тому порядку, у якому сидять партнери.

Візитні картки найчастіше вручають особисто. При цьому не прийнято висловлювати подяку або які-небудь інші почуття.

Візитні картки можна залишати в будинку адресата на момент його відсутності. Якщо ви доставили картку особисто, то можете відігнути правий верхній кут . Таку картку залишають у тих випадках, коли за якимись причинами вас не могли прийняти. Загин на картці означає, що